Постанова 4857 № 609/691/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 609/691/19 пров. № 857/13949/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Пліша М.А., за участю секретаря судового засідання: Гнідець Р.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2019 року, головуючий суддя Ковтунович О.В., ухвалене у м. Шумськ, повний текст якого складено 26.11.2019 року, у справі за адміністративним позовом Державного кадастрового реєстратора відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуна Ігоря Володимировича до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: У червні 2019 року позивач Державний кадастровий реєстратор відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотун І.В. звернувся в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в якому просив скасувати постанову від 28.05.2019 року №32 у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що оскаржена постанова від 28.05.2019 року винесена у зв`язку з тим, що згідно рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру від 17.01.2019 року № РВ-6100335502019 позивач вимагав не передбачені законом документи для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей, а саме: безпідставно вимагав акт приймання - передачі межових знаків на зберігання від ТДВ Шумський «Райагрохім», що підтверджується рішеннями Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року № 1940/1762/18 та від 27.02.2019р №500/2820/18. Однак, позивач вважав, що його дії були правомірними, та зіслався на Положення статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», в якій визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. За результатами перевірки поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариством з додатковою відповідальністю «Шумський «Райагрохім», розроблених ФОП ОСОБА_1 , позивачем виявлено його невідповідність вимогам статті 50 Закону України «Про землеустрій». Зокрема, враховуючи що даною документацією із землеустрою здійснюється формування земельної ділянки, вона повинна містити акт приймання-передачі межових знаків на зберігання. У даному проекті землеустрою згаданий акт відсутній. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю; поновлено ОСОБА_2 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення; скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення №32 від 28.05.2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.53-6 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що позивач був повідомленим про розгляд справи про порушення вимог природоохоронного законодавства, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №4600806297692, відтак висновки суду попередньої інстанції є помилковими. В судовому засіданні позивач заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.01.2019 року через електронні сервіси Держгеокадастру ОСОБА_1 був поданий проект землеустрою для державної реєстрації земельної ділянки. Однак, державним кадастровим реєстратором відділу у Шумському районні Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуном І.В. прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-6100335502019 від 17.01.2019 року. 15.05.2019 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Мочулою Н.Л. винесено протокол № 002937 стосовно громадянина ОСОБА_2 , відповідно до якого останній вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 39 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме - вимагав не передбачені законом документи для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. На підставі вищезазначеного протоколу, Державним інспектором Мочулою Н.Л. прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення № 32 від 28.05.2019 року, за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 39 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме вимагання непередбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та на підставі ч. 1 ст. 53-6 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі №500/2820/18 та ухвалено постанову, якою в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуна Ігоря Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання дій протиправними - відмовлено. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Мочулою Н.Л. при складанні зазначеного протоколу і оскаржуваної постанови були порушені вимоги приписів Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 липня 2004 року №264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2004 року за №934/9533. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Як встановлено ч. 1 ст. 53-6 КУпАП порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей тягнуть за собою накладення штрафу на державних кадастрових реєстраторів від двадцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім цього, як встановлено ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді цієї справи в силу положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Таку правову позицію виклав Верховний Суд в своїй постанові від 18.09.2019 року у справі №200/13263/18-а. Матеріалами справи підтверджено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №500/2820/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуна Ігоря Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання дій протиправними Згаданою постановою встановлено, що за результатами перевірки поданих проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в с. Цеценівка на території Цеценівської сільської ради та ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в с. Стіжок Шумського району Тернопільської області, розроблених ФОП ОСОБА_1 , державним кадастровим реєстратором відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуном І.В. виявлено їх невідповідність вимогам статті 50 Закону України Про землеустрій. Зокрема, враховуючи, що даною документацією із землеустрою здійснюється формування земельної ділянки, вона повинна містити акт приймання-передачі межових знаків на зберігання. У даних проектах землеустрою згаданий акт відсутній. Погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є обов`язковим при виділенні земельної ділянки у власність чи користування, оскільки формується нова земельна ділянка. При чому, попередні земельні ділянки також не були погоджені із суміжними землекористувачами. Відтак, колегія суддів при винесенні зазначеної вище постанови дійшла висновку, що Державний кадастровий реєстратор відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотун І.В. діяв відповідно до зазначених вимог чинного законодавства та підставно прийняв рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-6100313342018 від 28.11.2018 року і №РВ-6100320902018 від 12.12.2018 року. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що наявні підстави звільнення від доказування, а саме, обставини, встановлені постановою суду в справі, що набрала законної сили (постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №500/2820/18), якою встановлено правомірність прийняття позивачем рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру без подання акта приймання передачі межових знаків на зберігання від ТДВ «Шумський Райагрохім». Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач дійшов помилкового висновку при винесенні оскарженої постанови, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до приписів частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 4 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правильно по суті вирішив даний публічно-правовий спір, однак не надав належної оцінки обставинам справи, а тому оскаржене рішення суду слід змінити, змінивши його мотивувальну частину наведеними вище мотивами задоволення адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області задовольнити частково, рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2019 року у справі №609/691/19 змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог, відповідно до мотивувальної частини постанови апеляційного суду. В решті рішення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов М. А. Пліш Повний текст постанови складено 07.02.2020 року.