Постанова 4814 № 543/853/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 543/853/19 Номер провадження 22-ц/814/232/20Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Карпушина Г.Л., Панченка О.О., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Оржицького районного нотаріального округу Черненко Оксани Олександрівни про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, в якому просила встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини. Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, громадянка України, ОСОБА_2 Смерть ОСОБА_2 зареєстрована відділом ЗАГС адміністрації Первомайського району м. Ростов-на-Дону Російської Федерації про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 18 березня 2009 року. У 2008 році враховуючи похилий вік матері, позивач забрала її проживати до себе у м. Ростов-на-Дону, де остання проживала у квартирі АДРЕСА_1 Проживаючи спільно, доглядала за матір`ю, піклувалась про її стан здоров`я. Після смерті зберігала її майно та документи. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 3,73 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка розташована на території Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, що доводиться Державним актом про право приватної власності на землю серія П-ПЛ № 026937 від 15 листопада 2001 року. Єдиним спадкоємцем на вказану земельну ділянку є позивач, як спадкоємець першої черги. Звернувшись до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері отримала відмову. За висновками нотаріальної контори подані нею документи не є достатніми для видачі свідоцтва про право на спадщину. Посилаючись на наведене, просила встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Оржицького районного нотаріального округу Черненко О.О. про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з рішенням суду його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що встановивши, що спадкодавець на час своєї смерті була громадянкою України та мала на території України нерухоме майно, суд прийшов до суперечливих висновків щодо заведення спадкової справи після її смерті на території РФ. Крім того, відсутність заведеної спадкової справи після смерті спадкодавця, не може бути перешкодою у встановленні юридичного факту, необхідного для реєстрації права спадкоємця на оформлення спадщини. Суд першої інстанції не спростував наявні в матеріалах справи докази та показання свідків щодо фактичного проживання позивачки разом з ОСОБА_2 та не врахував, що ОСОБА_1 є єдиною дочкою спадкодавиці. Відзив до суду апеляційної інстанції не надходив Позиція сторін в суді апеляційної інстанції Сторони будучи належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи до суду не з`явилися, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень. Крім того, від представника ОСОБА_1 адвоката Юхимович С.А. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. В якій також ОСОБА_3 вказала, що вимоги апеляційної скарги підтримує та просить задовольнити. Від приватного нотаріуса Черненко О.О. надійшла заява про розгляд справи без її участі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, що вбачається зі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 18 березня 2009 року виданого відділом ЗАГС адміністрації Первомайського району м. Ростов-на-Дону. Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 14 червня 1957 року матір`ю ОСОБА_4 є ОСОБА_2 . Із матеріалів справи також вбачається, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 , яка відповідно до свідоцтва про шлюб від 27 липня 1973 року укладала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 », а 15 червня 2002 року уклала шлюб з ОСОБА_7 та стала носити його прізвище (дані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб виданим Воронинцівським с/ЗАГС Оржицького району та свідоцтвом про укладення шлюбу від 15 червня 2002 року виданим відділом ЗАГС адміністрації Первомайського району м. Ростова-на-Дону). Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема земельна ділянка площею 3,73 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воронинцівської сільської ради, Оржицького району Полтавської області, про що свідчить Державний акт на право приватної власності на землю серії П-ПЛ №026937, виданий 15 листопада 2001 року та який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №

365. Згідно довідки Нововоржицької селищної ради від 19 листопада 2018 року № 1546 ОСОБА_2 була зареєстрована в АДРЕСА_2 , з 20 лютого 1995 року, але 13 червня 2008 року знята з реєстраційного обліку. Відповідно до довідки ЖЕУ м. Ростова-на-Дону від 25 січня 2019 року вказано, що ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 , з 28 серпня 2008 року по 17 березня 2009 року. Відповідно до копії паспорта громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 зареєстрована АДРЕСА_3 , з 28 серпня 1992 року. Постановою приватного нотаріуса Оржицького районного нотаріального округу від 07 лютого 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Російської Федерації, у зв`язку із пропущенням визначеного законом строку для звернення щодо оформлення спадкових прав. При розгляді справи судом першої інстанції були допитані свідки, зокрема ОСОБА_8 вказала, що ОСОБА_2 у минулому є жителькою с. Воронинці. Перед переїздом була знята з реєстраційного обліку. Свідок з 1986 року працювала у сільській раді с. Воронинці. Знає, що мати ОСОБА_1 померла у м. Ростов-на-Дону. Її дочка ОСОБА_1 після смерті матері приїздила в Україну та займалась питання спадкування. Перед тим, як забрати матір до Росії, повідомляла сільську раду про те, що забирає матір, бо та хворіє. Адреси за якою ОСОБА_2 проживала не знає. Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_2 вона знала, знала, що та має у власності земельний пай. Коли захворіла, дочка її забрала у м. Ростов-на-Дону де остання і померла. За якою адресою жила мати точно вказати не може. Норми права, що регулюють спірні правовідносини Правовідносини, що виникли між сторонами щодо спадкування спірного майна містять ознаку іноземного елементу, а тому зазначені правовідносини регулюються із застосуванням Закону України «Про міжнародне приватне право» Відповідно до ст. 70 Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням положень ст.ст. 71, 72 цього Закону, спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося. Статтею 71 зазначеного Закону встановлено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України. Розділом V Закону України «Про міжнародне приватне право» врегульовані колізійні норми речового права, зокрема закон «місця знаходження речі» (ст. ст. 38, 39) передбачає, що виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало на момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. У ст. 40 цього Закону міститься імперативний припис, відповідно до якого право власності або інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано. Враховуючи, що спадщина після померлої ОСОБА_2 містить нерухоме майно, яке знаходиться та зареєстроване на території України, спадкування даного майно регулюється законодавством України. Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. За нормою ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 міститься роз`яснення відповідно до якого, якщо постійне місце проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини непідтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного поживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Позиція апеляційного суду, щодо висновків суду першої інстанції Оцінюючи докази надані позивачем в їх сукупності, а саме встановлення факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцем, покази свідків про виїзд ОСОБА_2 за кордон для проживання саме до дочки, реєстрацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за однією адресою, колегія суддів вважає доведеним факт постійно проживання позивача зі спадкодавцем. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки викладені в оскаржуваному рішенні, щодо відмови у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю відомостей про заведення спадкової справи на території Російської Федерації, оскільки визнання факту постійного проживання не встановлює частку в спадщині та не визначає право власності на конкретне спадкове майно. Крім того, відповідно до норм чинного законодавства спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України. Щодо результатів розгляду справи Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Виходячи із викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення Оржицького районного суду Полтавської області 22 жовтня 2019 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Оржицького районного нотаріального округу Черненко О.О. про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (жителька АДРЕСА_4 Федереції, квартира АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини після смерті, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 на Дону, Російської Федереції. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Оржицького районного суду Полтавської області 22 жовтня 2019 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Оржицького районного нотаріального округу Черненко Оксани Олександрівни про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (жителька АДРЕСА_4 квартира АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини після смерті, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 на Дону, Російської Федереції. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий В.П. Пікуль Судді Г.Л. Карпушин О.О. Панченко