Постанова 4818 № 638/8843/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2024 року м. Харків справа № 638/8843/23 провадження № 22-ц/818/3526/24 Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Тичкової О.Ю., суддів колегії Маміної О.В., Пилипчук Н.П., за участі секретаря судового засідання Волобуєва О.О. сторони справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Харківська міська рада розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Харкова апеляційну скаргу Селезень Світлани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 липня 2024 року у складі судді Цвіра Д.М.,- ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був громадянином російської федерації та на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Після його смерті залишилась спадщина, що знаходиться на території України та складається з кооперативної квартири за адресою: АДРЕСА_2 та гаражу № НОМЕР_1 , який розташований в ГБК «Жигулі» за адресою: м. Харків, вулиця Полярна, 10А. За заявою позивача 02 грудня 2021 року приватним нотаріусом було заведено спадкову справу № 112/2021 та зареєстровано її у Спадковому реєстрі за № 68771748, проте у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сина позивачу було відмовлено та винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.07.2023 року за № 68/02-31. Постанова мотивована тим, що спадкоємцями ОСОБА_3 за законом є також його дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та двоє дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на час відкриття спадщини проживали зі спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_1 . Порядок, встановлений Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, вимагає встановлення кола спадкоємців, для чого було необхідно запросити копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина рф ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . У зв?язку з військовою агресією російської федерації 01.12.2022 року був прийнятий Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року». Тому встановити коло спадкоємців, які прийняти спадщину після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина рф ОСОБА_3 не має можливості. Відмова нотаріуса змусила позивача звернутися до суду з позовом про визнавання права власності на спадкове майно Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивачем при зверненні до суду не надано доказів того, що інші спадкоємці за законом подали заяви про відмову від спадщини. Визнання права власності на спадкове майно за позивачем може призвести до обмеження прав на спадкове майно інших спадкоємців. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 , яка діє в інтересапх ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач єдиний зі спадкоємців хто належним чином прийняв спадщину після померлого сина, тому відмова нотаріуса в оформленні спадщини є незаконною, а висновок суду про недоведеність позовних вимог не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до даних свідоцтва про смерть від 15.10.2021 № 668564 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 ( а.с. 15). Позивач є батьком померлого ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_3 від 29.02.1968 № 1279938 ( а.с. 14). Згідно даних свідоцтва про право власності від 17.04.2000 року квартира за адресою: АДРЕСА_3 належала померлому ОСОБА_3 на праві приватної власності ( а.с.19). Даними копії довідки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВИСОТНИЙ" від 16.02.2022 підтверджується що ОСОБА_3 належала кооперативна квартира АДРЕСА_4 - трьохкімнатна з суміжними кімнатами загальною площею 76,70 метрів квадратних і житловою площею 47,58 метрів квадратних ( а.с. 21). 02 грудня 2021 року приватним нотаріусом було заведено спадкову справу №112/2021, зареєстровано у Спадковому реєстрі за №68771748, що підтверджується даними витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі N?67595256 від 02.12.2021 року ( а.с. 18). 06 липня 2023 року приватним нотаріусом ХМНО Саварінською Н.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою длля відмови зазначено, що Порядок, встановлений Конвенцією про правову допомогу та правові відносини цивільних; сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, вимагав встановлення кола спадкоємців, для чого було необхідно запросити копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з військовою агресією російської федерації 1 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-1X «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року». На вимогу п 1.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , не має можливості ( а.с. 20). Зі змісту Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.07.2023 також вбачається, що спадкоємцями за законом є також дружина спадкодавця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та двоє дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на час відкриття спадщини проживали зі спадкодавцем за однією адресою. У відповіді, наданій приватним нотаріусом ХМНО Саваринською Н.В. на виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.11.2023, зазначено, що заяви про відому про прийняття спадщини від інших спадкоємців не надходили. Спадкування в Україні регулюється основним регулятором приватних відносин, яким є ЦК України. Втім за умови наявності в таких відносинах іноземного елемента застосовується норми Закону України «Про міжнародне приватне право». Іноземний елемент у спадкуванні може виражатися в одній з таких трьох ознак: 1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) спадщина знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо). Відповідно до статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України. Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша, друга статті 1221 ЦК України). У статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно з частиною першою, другою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України). Згідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду постанові від 13 березня 2023 року (постанова у справі № 398/1796/20, провадження № 61-432сво22) спадкування права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України регулюється правом України. У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні. Подання заяви про прийняття спадщини за законодавством російської федерації не звільняє спадкоємця від подання заяви про спадкування за місцем знаходження нерухомого майна, як це передбачено статтею 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» та статтею 1269 ЦК України. Якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна заяву про прийняття спадщини, він не може вважатись таким, що прийняв спадщину. Спадкування права на нерухоме майно, розташованого за межами України, не свідчить про прийняття спадщини, яка знаходиться в Україні. Такий факт не має юридичного значення для успадкування іншої частини права не нерухоме майно, розташованого на території України, оскільки як міжнародним, так і національним законодавством задекларована незалежність та самостійність відповідних спадкових процесів. Обставини прийняття спадщини за кордоном можуть лише підтверджувати обізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця. При зверненні із позовом ОСОБА_1 зазначав, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був громадянином російської федерації та єдиним спадкоємцем належного сину нерухомого майна, що розташоване на території України. Відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії від 26.07.2023 приватний нотаріус посилалась на те, що спадкодавець має інших спадкоємців за законом: - дружину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на час відкриття спадщини проживали зі спадкодавцем за однією адресою. Згідно відповіді приватного нотаріуса від 04.12.2023 № 149/02-14 заяву про прийняття спадщини подано лише батьком померлого та заяв про відмову від прийняття спадщини не надходили ( а.с. 70). Зазначене свідчить, що ані дружина, ані діти спадкодавця не звертались до нотаріуса за місцезнаходженням спірного нерухомого майна із заявою про прийняття спадщину відносно померлого батька в передбачений законом строк. Проте суд на ці обставини уваги не звернув та не врахував, що якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна в Україні заяву про прийняття спадщини, він не може вважатись таким, що прийняв спадщину. Оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не вважаються такими, що прийняли у спадщину спірне нерухоме майно, яке перебуває на території України, то позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до п. 2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає відшкодуванню пропорційно до задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382-384, 389 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Селезень Світлани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 липня 2024 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_5 після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Курськ. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 18 грудня 2024 року. Головуючий О. Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П.Пилипчук