Постанова Дніпровський апеляційний суд № 200/20003/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/120/20 Справа № 200/20003/18 Суддя у 1-й інстанції - Марущак С. Л. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП закрито у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності, за участю: потерпілого ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 11 грудня 2018 року приблизно о 15 год. 15 хв. на перехресті вулиць з круговим рухом, а саме вул. Запорізьке шосе та вул. Аеропортівська в м. Дніпрі, керуючи автомобілем «MAN», д/н НОМЕР_1 , та напівпричепом «BECTT», д/н НОМЕР_2 , біля будинку № 53 по вул. Запорізьке шосе при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, чим порушив п.п.10.1; 13.1 Правил дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем «PEUGEOT», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, що спричинило пошкодження транспортних засобів. В апеляційній скарзі просить постанову змінити. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на висновок НКР при ВАСУ, відповідно до якого поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Зазначає, що суд не надав належної оцінки та не дослідив наданий ним відеозапис. Вважає, що саме дії ОСОБА_2 спричинили ДТП та останній мав можливість уникнути ДТП. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, про поважні причини своєї неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надходило. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення потерпілого, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції належним чином з`ясував обставини справи та висновки суду ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах справи. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; схемою місця ДТП з фототаблицями до неї; іншими наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наявних в матеріалах справи по справі не вбачається. Що стосується доводів ОСОБА_1 стосовно оцінки дій водія ОСОБА_2 , які, на його думку, знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, то слід зазначити, що судом апеляційної інстанції такі доводи залишаються поза увагою, оскільки дії водія ОСОБА_2 не є предметом розгляду у даній справі та окремої правової оцінки не потребують. Що стосується посилань в апеляційній скарзі на висновок Науково-консультативної ради при Вищому Адміністративному суді України від 07 листопада 2017 року, відповідно до якого поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, слід зазначити наступне. Узагальнений науково-консультативний висновок Науково-консультативної ради при ВАСУ носить рекомендаційний характер і жодна норма права не зобов`язує суддів керуватись ним при розгляді справ. Необхнідно зазначити, що лише троє з восьми членів Рад підписали даний висновок, інші п`ять виклали окремі думки, в ряді яких чітко зазначено, що зважаючи на репресивно-каральну та запобіжно-виховну функції адміністративної відповідальності, у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення суддям все ж необхідно попередньо встановлювати вину особи, яка притягається до відповідальності. Крім того, ст. 280 КУпАП прямо встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: - вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; - сплив встановленого законом двомісячного строку. Тобто для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності. З огляду на викладене, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови визначення вини особи для встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Судом першої інстанції зазначені вимоги закону виконано в повному обсязі, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині не підлягають задоволенню. При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП закрито у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот