Постанова 4819 № 653/3116/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року м. Херсон справа № 653/3116/16-ц провадження № 22-ц/819/335/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Склярської І.В., Чорної Т.Г., секретарПавловська Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області у складі судді Крапівіної О.П. від 15 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» про повернення завдатку, встановив: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» про повернення завдатку. В обґрунтування вчинення наведеної процесуальної дії посилався на те, що рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 14.03.2017 року у зазначеній справі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 28.12.2016 року задоволено частково, рішення скасовано та ухвалено нове рішення про стягнення з ТОВ «Оздоровчий комплекс Енергія» на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 3217000 грн. та понесених судових витрат у розмірі 7234,50 грн., а всього 3224234,50 грн. В решті позовних вимог відмовлено. На підставі рішення суду було видано виконавчий лист, який перебував на виконанні Генічеського районного відділу ДВС ГТУЮ у Херсонській області, а постановою від 28.02.2018 року державним виконавцем Генічеського районного відділу ДВС ГТУЮ у Херсонській області Новосад А.С. наведене виконавче провадження було передано на виконання ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області. Постановою від 15.03.2018 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області Григоренком М.Ю. виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження. 16 жовтня 2018 року між ним та ОСОБА_2 , від імені якого діяв ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого ОСОБА_2 як первісний кредитор передав йому право вимоги до ТОВ «Оздоровчий комплекс Енергія» в розмірі 3 224 234,50 грн., що виникло на підставі попереднього договору купівлі-продажу, укладеного 31.07.2015 року між ТОВ «Оздоровчий комплекс Енергія» та ОСОБА_2 , а він як новий кредитор прийняв право вимоги, належне первісному кредитору за основним договором. Посилаючись на те, що він є правонаступником попереднього кредитора та до нього перейшли всі його права та обов`язки у невиконаному зобов`язанні, а статус ОСОБА_2 як сторони виконавчого провадження припинився, заявник з підстав, передбачених статтею 442 ЦПК України та частиною 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», просив суд замінити у зведеному виконавчому провадженні сторону кредитора ОСОБА_2 його правонаступником. Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою його заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду щодо відсутності підстав для заміни сторони кредитора у виконавчому провадженні не відповідають обставинам справи, зокрема умовам попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ДП «Дитячий оздоровчий центр «Орлятко» ТОВ «Оздоровчий комплекс «Енергія» та договору відступлення права вимоги грошових коштів (авансу) за попереднім договором, що були предметом судового розгляду, а також суперечать нормам законодавства, якими врегульоване спірне питання. Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Висновки суду мотивовано тим, що предмет виконавчого провадження, щодо заміни стягувача у якому ОСОБА_1 порушив питання в суді, та предмет договору відступлення права вимоги є різними, оскільки виконавче провадження відкрито стосовно стягнення авансу, а договір відступлення передбачає право вимоги грошових коштів, яке виникло на підставі попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному фонді підприємства. В процесі розгляду справи суд встановив, що 14 березня 2017 року Апеляційний суд Херсонської області ухвалив у цій справі рішення, яким позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» про повернення завдатку задовольнив частково та стягнув із Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 217 000грн та понесені судові витрати у розмірі 7 234,50грн, а всього 3 224 234,50 гривень. Постановою державного виконавця Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 27 квітня 2017 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Генічеським районним судом Херсонської області 07.04.2017 року про стягнення із ТОВ «ОК «Енергія» як із боржника на користь ОСОБА_2 як стягувача грошових коштів у розмірі 3 217 000грн та понесених судових витрат у розмірі 7 234,50грн, а всього 3 224 234,50гривень. Постановою державного виконавця Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 28 лютого 2018 року зазначений виконавчий документ передано для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області. Рішення апеляційного суду до цього часу не виконано. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Процесуальне питання, пов`язане із заміною сторони виконавчого провадження, врегульовано статтею 442 ЦПК України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. У спірних правовідносинах із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні звернувся ОСОБА_1 , який є заінтересованою особою, а не стороною виконавчого провадження. У підтвердження прав нового кредитора, а отже і стягувача у виконавчому провадженні, заявник надав суду договір про відступлення права вимоги, укладений 8.11.2018 року, за умовами якого первісний кредитор ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності, виданої ОСОБА_2 та посвідченої приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Черніговської області 16.10.2018 року, передав ОСОБА_1 як новому кредиторові належне йому право вимоги від ТОВ «Оздоровчий комплекс «Енергія» боргу в розмірі 3 224 234,50грн, який виник на підставі попереднього договору купівлі-продажу, укладеного 31 липня 2015 року між ТОВ «Оздоровчий комплекс «Енергія» та ОСОБА_2 (надалі-основний договір), а новий кредитор прийняв право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором. При визначенні предмета договору сторони зазначили, що заборгованість боржника перед первісним кредитором також підтверджується рішенням апеляційного суду Херсонської області від 14 березня 2017 року у справі №653/3116/16-ц, а новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (а.с.78). Відповідно до положень статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Статтею 509 ЦК України визначено поняття зобов`язання та підстави його виникнення. За цією нормою матеріального права зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до частин другої та п`ятої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, серед іншого, є договори та інші правочини, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Із матеріалів справи вбачається, що у спірних правовідносинах обов`язок ТОВ «Оздоровчий комплекс «Енергія» сплатити ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 217 000грн виникло на підставі попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному фонді та на час укладення договору про відступлення права вимоги підтверджене рішенням суду апеляційної інстанції від 14 березня 2017 року. Таким чином, до нового кредитора за наданим ОСОБА_1 договором про відступлення права вимоги могли перейти права ОСОБА_2 як первісного кредитора у обсязі та на умовах, що існували станом на 8.11.2018 року, в тому числі в межах виконавчого провадження, відкритого з виконання виданого на підставі судового рішення виконавчого документа, тому висновок суду про те, що предмет виконавчого провадження та предмет договору про відступлення права вимоги є різними- неправильний. Разом з тим, ОСОБА_2 як первісний кредитор заперечує наявність у ОСОБА_1 прав нового кредитора у зобов`язанні ТОВ «Оздоровчий комплекс «Енергія» та стверджує, що довіреності на ім`я ОСОБА_3 , особа якого йому невідома, 16.10.2018 року не видавав і в м.Остер Козелецького району Чернігівської області у наведену дату не знаходився. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України, яка регулює питання доказів прав нового кредитора у зобов`язанні, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 надав оригінал попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному фонді, укладеного 31 липня 2015 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія», належним чином засвідчену та видану Апеляційним судом Херсонської області копію рішення цього суду від 14.03.2017 року у справі №653/3116/16-ц, а також копію протоколу допиту свідка від 15 серпня 2019 року, копію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 квітня 2019 року у справі №923/913/18 та копію ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 07.02.2019 року у цивільній справі № 766/2058/19, із яких вбачається, що як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_1 не мали документів, які засвідчують права, що передаються, а питання щодо виникнення у ОСОБА_1 прав нового кредитора у наведеному ним зобов`язанні є спірним. Представник ОСОБА_1 - адвокат Долгополов О.В. у підтвердження прав нового кредитора у зобов`язанні надав суду апеляційної інстанції засвідчені ним копії: акту приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги від 22.10.2018 року, складеного та підписаного від імені первісного кредитора ОСОБА_3 та ОСОБА_1 22 жовтня 2018 року; постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 14.03.2018 року про прийняття виконавчого провадження; рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанції відповідно 28.12. 2016 року та 14.03.2017 року у справі №653/3116/16-ц. У наведеному акті зазначено, що копія договору купівлі-продажу від 31.07.2015 року не передається у зв`язку з перебуванням оригіналу договору в матеріалах справи №653/3116/16-ц, однак до матеріалів вказаної цивільної справи долучена лише копія договору, а оригінал, як вбачається із вище наведеного, зберігається у ОСОБА_2 (а.с.2). Крім того, до матеріалів справи долучені копії ухвали Господарського суду Херсонської області від 13 грудня 2018 року та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 квітня 2019, ухвалених у справі №923/913/18 за заявою ОСОБА_2 до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» про відкриття провадження у справі про банкрутство. Із змісту наведених судових рішень вбачається, що у жовтні 2018 року із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо ТОВ «Оздоровчий комплекс «Енергія» звернувся до суду ОСОБА_3 , діючий від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 16.10.2018 року, копія якої засвідчена самим ОСОБА_3 . На підтвердження кредиторських вимог ОСОБА_3 , діючи від імені ОСОБА_2 , надав господарському суду рішення Апеляційного суду Херсонської області від 14 березня 2017 року, ухвалене в справі № 653/3116/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» про повернення завдатку, яким з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в розмірі 3 217 000грн та понесені судові витрати в розмірі 7 234,50грн, а всього: 3 224 234,50 гривень. Ухвалою від 07.11.2018 року господарський суд відклав розгляд справи у підготовчому засіданні та зобов`язав ініціюючого кредитора надати додаткові документи, а саме: примірник рішення Апеляційного суду Херсонської області від 14 березня 2017 року (оригінал для огляду, належним чином завірену копію-до справи), належним чином завірену копію виконавчого документа, виданого на підставі рішення суду апеляційної інстанції, постанов про передачу виконавчого документа на виконання ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, довідку органів державної виконавчої служби про вчинені виконавчі дії, загальну суму вимог зведеного виконавчого провадження, стан виконання виконавчого документа, виданого на підставі рішення апеляційного суду від 14.03.2017року, підтверджені належним чином відомості про особу кредитора відповідно до вимог статті 162 ГПК України, письмово пояснити розбіжності адреси боржника та його код у ЄДРПОУ. 12.11.2018 року ОСОБА_2 подав до господарського суду Херсонської області заяву, в якій зазначив, що він не уповноважував жодну особу на подання від свого імені заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, а тому просив вжити заходи реагування на подання до суду завідомо підроблених документів начебто його представником. 20.11.2018 року ОСОБА_2 повідомив господарський суд про припинення виданої на ім`я ОСОБА_3 довіреності. В подальшому ОСОБА_2 оскаржив у апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13 грудня 2018 року про задоволення нібито його заяви кредитора та відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу від 13.12.2018 року скасовано та у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Оздоровчий комплекс «Енергія» за заявою кредитора ОСОБА_2 відмовлено. Усі наведені обставини, на думку колегії суддів, свідчать про те, що право ОСОБА_1 як нового кредитора у спірних правовідносинах на час його звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні не підтверджено належними доказами у розумінні статті 517 ЦК України та оспорено первісним кредитором, тому не може бути реалізовано в порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, яка регулює процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та не передбачає повноваження суду щодо розв`язання спорів з приводу наявності чи відсутності прав та обов`язків у зобов`язанні та сторін у ньому. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , проте виходив при цьому із неправильних мотивів, тому ухвалу суду слід залишити без змін у резолютивній частині та змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375, 376 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити. Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 15 жовтня 2019 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині цю ж ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Л.В. Пузанова Судді: І.В. Склярська Т.Г. Чорна Повний текст постанови складено 07 лютого 2020 року Суддя Л.В. Пузанова