LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824755/19032/21

від 17.01.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генезис фінансової свободи" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року - без змін.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/2602/2022 справа №755/19032/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2022 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Генезис фінансової свободи" на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Виниченко Л.М., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Генезис фінансової свободи", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви,- встановив: В листопаді 2021 року ТОВ "Генезис фінансової свободи" до подання позову звернулось до суду із заявою, у якій просить накласти арешт на: 1) належне ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рухоме майно: - мотоцикл марки HARLEY-DAVIDSON, модель FLHTK, 2017 р.в., об`єм двигуна 1745 см.куб., номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 ; - мотоцикл марки HARLEY-DAVIDSON модель FLHRSE5, 2013 р. в., об`єм двигуна 1802 см.куб., номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ; - автомобіль марки AUDI, модель RS Q8,2020 р.в., об`єм двигуна 3996 см.куб.; номер кузова НОМЕР_6 ; державний номерний знак НОМЕР_7 ; - автомобіль марки TOYOTA, модель FJ CRUISER, 2006 р. в., об`єм двигуна 3956 см. куб., номер кузова НОМЕР_8 ; державний номерний знак НОМЕР_9 . 2) належну ОСОБА_1 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя, зареєстрованого за ОСОБА_4 , а саме: 3) трьохкімнатної квартири, загальною площею 165,4 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 (РНОНМ НОМЕР_10 ); 4) машиномісця № НОМЕР_11 , загальною площею 13,5 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 (РНОНМ НОМЕР_12 ); 5) автомобіля марки MERCEDES-BENC модель GLE 300D, 2019 р.в., об`єм двигуна 1950 см. куб., 6) належне ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_13 ) рухоме майно, а саме: 7) автомобіль марки TOYOTA модель LAND CRUISER PRADO 150, 2018 р.в., номер кузова НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_15 ; 8) належне ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_16 ) нерухоме та рухоме майно, а саме: 9) трьохкімнатну квартиру, загальною площею 131,5 кв.м., адреса: АДРЕСА_3 (РНОНМ 1559505780000); 10) трьохкімнатну квартира, загальною площею 111,2 кв.м.; адреса: АДРЕСА_4 (РНОНМ 1559430280000); 11) автомобіль марки MERCEDES-BENC модель GLE 400, 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_17 , державний номерний знак НОМЕР_18 ; 12) мотоцикл марки HARLEY-DAVIDSON модель V-ROD, 2009 р.в., номер кузова (шасі) НОМЕР_19 , державний номерний знак НОМЕР_20 . Необхідність у забезпеченні позову обґрунтовує тим, що на підставі рішення Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 22 листопада 2012 року у справі №2/0109/1827/2012 із заінтересованих осіб стягнуто солідарно 68 379 784,12 грн на користь ПАТ "Банк Фінанси та Кредит". Новим кредитором за цими зобов`язаннями є ТОВ "Генезис фінансової свободи". Рішення не виконується, натомість боржниками придбано майно значної вартості. Кредитор має на меті звернутись з позовом про стягнення сум відповідно до статті 625 ЦК України 19 883 303,50 грн, оскільки зобов`язання не виконані і не припинились. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що заявник не надав доказів на підтвердження факту того,що він є правонаступником ПАТ "Банк Фінанси та Кредит", а також набуття прав стягувача в межах процедури виконавчого провадження у зобов`язаннях боржників перед ПАТ "Банк Фінанси та Кредит". Не погодившись з постановленою ухвалою, ТОВ "Генезис фінансової свободи" подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, заяву задовольнити. Посилається на помилковість висновків суду, оскільки такі не ґрунтуються на правах кредитора. Представником ОСОБА_2 - адвокатом Оберемок Д.О. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відхилити. Вказує, що заявником не доведено, що саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мали достатні суми коштів, що витрачались не для розрахунків з кредитором, а для набуття у власність об`єктів рухомого та нерухомого майна. Не надано доказів на підтвердження фактів та обставин, за якими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вчиняли дії, спрямовані на уникнення від сплати заборгованості. Вказує також на зловживання ТОВ "Генезис фінансової свободи" процесуальними правами, формальне ініціювання процесуальної заяви, натомість відповідних позовних вимог не подано. На підтвердження доводів відзиву представником ОСОБА_2 - адвокатом Оберемок Д.О. надано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 8 листопада 2021 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Генезис фінансової свободи" про забезпечення позову до подання позовної заяви; ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року про повернення ТОВ "Генезис фінансової свободи" заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви. Представником ТОВ "Генезис фінансової свободи" С`єдіною Л.В. подано відповідь на відзив, який мотивовано тим, що заявником надано докази та обґрунтовані обставини щодо наявності рішення суду про стягнення з боржників кредитної заборгованості, що не виконується. Окрім того, зазначає про звернення ТОВ "Генезис фінансової свободи" до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, відновлення втраченого провадження, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачі дублікатів виконавчих листів та відкритті за цією справою провадження Дарницьким районним судом міста Києва. В судовому засіданні представник ТОВ "Генезис фінансової свободи" С`єдіна Л.В. доводи апеляційної скарги підтримала. Представник ОСОБА_2 - адвокат Оберемок Д.О. , приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи "EasyCon", проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обгрунтованість судового рішення першої інстанції. Представник ОСОБА_1 - адвокат Доманський А.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із участю в іншому судовому засіданні. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили. Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Окрім того, згідно частини 4 статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Як роз'яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір. З матеріалів справи убачається, що предметом спору, з яким заявник має намір звернутись до суду, визначено майнову вимогу компенсаційного характеру у зв`язку із невиконанням зобов`язань та рішення суду. Статтею 55 ЦПК України унормовано, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Статтею 442 ЦПК України визначено:

1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

2. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

3. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

4. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

5. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Форма процесуального правонаступництва реалізовується у тих випадках, коли є необхідність у вчиненні дій під час розгляду справи судом чи на стадії виконання рішення суду. Якщо право вимоги передається на підставі правочину чи в іншій формі (наприклад, внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення чи інше), то така форма правонаступництва має поза процесуальний характер. В цьому випадку, якщо є необхідність для вчинення дій в межах судового чи виконавчого провадження, то вирішується питання залучення правонаступника. Якщо новий кредитор звертається з окремими вимогами, тобто ініціює нове судове провадження, але в межах тих саме правовідносин у яких існує відповідне судове чи виконавче провадження, то достатньою правовою підставою уважати його правонаступником первісного кредитора є відповідна правова підстава - договір, злиття, приєднання, поділу, перетворення чи інше. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник вказує на те, що ним буде ініційовано власний позов внаслідок набутих прав кредитора. Матеріали справи містять копію рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року у справі №2/0109/1827/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялтабакалія» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 листопада 2007 року №2203/06/КИ-370, укладеним з ОСОБА_1 , згідно якого вирішено: Рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 18 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 2203/06/КИ-370 від 14 листопада 2007 року в розмірі 68379 784,12 грн. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» судові витрати по 1434,33 грн з кожного. Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження обставини набуття прав кредитора у зобов`язаннях між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Генезис фінансової свободи" про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду. Окремо суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на час розгляду апеляційної скарги позовної заяви до суду першої інстанції не подано. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають. Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення питання, колегією суддів не установлено. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генезис фінансової свободи" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 25 січня 2022 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»