Постанова Велика Палата ВС № 705/1186/13-а

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 січня 2020 року м. Київ Справа № 705/1186/13-а Провадження № 11-683апп19 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Князєва В. С., суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Уманської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування рішення в частині та скасування свідоцтва про право власності за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року (судді Файдюк В. В., Літвіна Н. М., Чаку Є. В.), У С Т А Н О В И Л А : Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Уманської міської ради (далі - Виконком), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила: - скасувати рішення Виконкому від 27 листопада 2008 року № 587 в частині оформлення свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 (далі- свідоцтво); - скасувати вказане свідоцтво.

2. Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення відповідач прийняв з порушенням чинного законодавства та прав позивачки, оскільки житлове приміщення, на яке видане свідоцтво, є частиною житлового будинку, що перебуває у спільній із позивачкою власності, у самостійний об`єкт нерухомого майна в установленому законом порядку не виділялося, а його реконструкція та переобладнання в квартиру відбулися без дозвільних документів. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ухвалою від 01 березня 2013 року позов залишив без розгляду.

4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 жовтня 2013 року ухвалу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2013 року скасував, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Уманський міськрайонний суд Черкаської області ухвалою від 25 березня 2014 року позов залишив без розгляду.

6. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 квітня 2014 року ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2014 року скасував, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ухвалою від 29 травня 2017 року передав справу на розгляд до Христинівського районного суду Черкаської області у зв`язку з тим, що після задоволення заяв про відвід (самовідвід) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

8. Христинівський районний суд Черкаської області ухвалою від 11 січня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до Виконкому, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування рішення в частині та скасування свідоцтва передав на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

9. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 лютого 2018 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 листопада 2013 року про відкриття провадження у справі.

10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду постановою від 31 січня 2019 року ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

11. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 березня 2018 року ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 11 січня 2018 року про передачу справи до Черкаського окружного адміністративного судускасував та закрив провадження у справі.

12. Судове рішення мотивовано тим, що спір у цій справі не має ознак публічно-правового, оскільки оскаржуване рішення стосується речових прав третіх осіб на нерухоме майно, та не становить державного чи суспільного інтересу, а позивачка фактично не погоджується з перебудовою (реконструкцією) частини житлового будинку у квартиру. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі позивачка просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, передати справу до Христинівського районного суду Черкаської області як адміністративного суду для продовження розгляду.

14. Зазначає, зокрема, що спір у цій справі є публічно-правовим з огляду на те, що вона оскаржує рішення органу місцевого самоврядування, прийняте ним на виконання владних управлінських функцій, при цьому жодних вимог майнового характеру позивачка не заявляє.

15. У зв`язку із цим скаржниця вважає, що при розгляді справи суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування його рішення. Позиція інших учасників справи

16. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Указує, зокрема, на приватноправовий характер цього спору як такого, що пов`язаний з оскарженням позивачкою права власності третіх осіб. Рух касаційної скарги

17. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 червня 2018 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 31 січня 2019 року призначив її до розгляду.

18. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 31 січня 2019 року справу передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

19. Відповідачем 13 березня 2008 року прийнято рішення № 117 «Про розгляд заяв індивідуальних забудовників», яким дозволено ОСОБА_4 здійснити реконструкцію частини житлового будинку з добудовою кухні на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. 20 . Надалі 27 листопада 2008 року відповідачем прийнято рішення № 587 «Про оформлення права власності на квартири», яким вирішено оформити свідоцтво про право власності на вказану частину будинку як квартиру АДРЕСА_1 .

21. Не погодившись із таким рішенням та з метою скасування свідоцтва про право власності, позивачка звернулася до суду з цим позовом. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. Згідно із частиною другою статті 2 КАС (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

23. За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

24. Відповідно до частини другої статті 4 КАС (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

25. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

26. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

27. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

28. Водночас при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі органу місцевого самоврядування.

29. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

30. Положеннями статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

31. Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

32. Частиною першою статті 21 ЦК передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

33. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

34. Не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь орган місцевого самоврядування як суб`єкт публічного права.

35. Згідно зі статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

36. Як убачається зі змісту позову, апеляційної та касаційної скарг, а також матеріалів справи, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення ОСОБА_4 , а в подальшому треті особи набули право власності на нерухоме майно - квартиру шляхом перебудови (реконструкції) частини житлового будинку, в якому позивачка також має частку, та отримали свідоцтво про право власності на цю квартиру.

37. Незгода ОСОБА_1 з виділенням іншій особі частини будинку в окрему квартиру стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

38. Таким чином, цей спір спрямований на захист цивільних прав позивачки, стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

39. Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 490/13285/13-а. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

40. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду підтримує висновки суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі є приватноправовим.

41. Доводи скаржниці щодо належності цієї справи до юрисдикції адміністративних судів не знайшли свого підтвердження під час її розгляду у суді касаційної інстанції.

42. Водночас решті доводів касаційної скарги суд не надає оцінки з огляду на те, що такі доводи стосуються суті спору, а отже, не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

44. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

45. За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Висновки щодо розподілу судових витрат

46. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

47. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. С. Князєв Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко В. В. Британчук В. В. Пророк Ю. Л. Власов Л. І. Рогач М. І. Гриців О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич О. С. Золотніков О. Г. Яновська Л. М. Лобойко