Ухвала КАС ВС № 9901/34/20

УХВАЛА 06 лютого 2020 року м. Київ справа №9901/34/20 адміністративне провадження №П/9901/34/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із позовною заявою до Президента України, у якій просить: - зобов`язати Президента України надати обґрунтовану відповідь про наявність причини прийняття Розпорядження від 09 грудня 2016 року № 288/2016-рп «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області», а не накладання другого стягнення. Згідно із пунктами 3 та 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, установлених цим Кодексом. Частиною 2 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Ознайомившись з позовною заявою, суд вважає, що її слід залишити без руху, з огляду на таке. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року. Відповідно до ст. 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року становить 2102 грн. Зі змісту позовної заяви убачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому заявив одну позовну вимогу немайнового характеру. Таким чином, розмір судового збору при зверненні до суду із позовом, у якому заявлена одна немайнова позовна вимога, становить 840, 80 грн (2 102, 00*0,4). Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840, 80 грн за такими реквізитами: розрахунковий рахунок UA288999980313151207000026007, отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207, призначення платежу: « 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд», або надати документи, що підтверджують неспроможність його сплати. Крім того, ч. 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, установленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду в справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України). Предметом розгляду в межах заявленого позову є зобов`язання Президента України надати обґрунтовану відповідь про наявність причини прийняття Розпорядження від 09 грудня 2016 року № 288/2016-рп «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області», а не накладання другого стягнення. Водночас до суду адміністративний позов позивач направив 29 січня 2020 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду. Однак, клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав пропуску такого строку, позивачем до суду не надано. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02). Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Отже, установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їхнього усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 КАС України). З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, установивши строк, протягом якого позивач має усунути вказані судом недоліки, а саме: - надати заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску, а також документ про сплату судового збору. Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Керуючись ст. 12, 19, 22, 121, 169, 171, 248, 262, 266 КАС України, суд У Х В А Л И В: Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Установити позивачу строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя І. В. Саприкіна