Постанова 4803 № 204/2987/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/999/20 Справа № 204/2987/19 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А.О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Варенко О.П., Петешенкової М.Ю. за участю секретаря судового засідання Бондаренка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними окремих положень договору позики і застосування наслідків недійсності, - В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2019 році позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними окремих положень договору позики і застосування наслідків недійсності. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2019 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними окремих положень договору позики і застосування наслідків недійсності передано за підсудністю на розгляд Самарському районному суду м. Дніпра (а.с.18). Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2019 року відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними окремих положень договору позики і застосування наслідків недійсності (а.с.39). Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу, справу направити для продовження розгляду до належного суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскільки місцем реєстрації відповідача є: с. Дороганівка, Солонянський р-н, Дніпропетровська обл., тому справа за територіальною юрисдикцією підсудна Солонянському районному суду Дніпропетовської області (а.с. 53-56). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити. Постановляючи ухвалу про відкриття провадження провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Крім того, позовна заява подана з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України, підстави визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду з огляду на наступне. Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції. Під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору. Частиною 1 ст. 27 ЦПК України передбачено правило загальної територіальної підсудності, згідно з якою, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Статтею 28 ЦПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача. Зокрема, ч. 8 ст. 28 ЦПК України визначено, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Дане положення встановлює правила підсудності на вибір позивача - альтернативної підсудності. Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає можливості звернення до суду за правилами загальної підсудності, а навпаки, поряд з цією, встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обирати один із двох чи декількох судів. Згідно з ч.1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. За змістом вказаної норми, місцем виконання зобов`язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов`язок (передати кредитору річ, результати робіт, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор повинен прийняти належне виконання. За загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі. Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору позики грошових коштів від 01 жовтня 2012 року, даним договором не визначено місце виконання зобов`язання. Оскільки, договором позики від 01 жовтня 2012 року не визначено місце виконання зобов`язання, то підсудність даної справи визначається за загальними правилами підсудності, встановленими ст. 27 ЦПК України. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: с. Дороганівка, Солонянський р-н, Дніпропетровська АДРЕСА_1 (а.с.57-58). Отже, справа підлягає розгляду в Солонянському районному суді Дніпропетовської області. Відтак, враховуючи наведені положення ЦПК України, якими визначено порядок відкриття провадження у цивільних справах та визначення їх територіальної юрисдикції (підсудності) і порядок передачі справ за підсудністю, колегія вважає, що є всі підстави для передання справи, з урахуванням встановленого судом зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 , за адресою: с. Дороганівка, Солонянський р-н, Дніпропетровська АДРЕСА_1 , до Солонянського районного суду Дніпропетовської області. На підставі ч.1 ст.380 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності. Керуючись ст. 367, 374, 376, 380, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2019 року скасувати. Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними окремих положень договору позики і застосування наслідків недійсності передати за підсудністю до Солонянського районного суду Дніпропетовської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: