Постанова Волинський апеляційний суд № 163/2091/19

Справа № 163/2091/19 Провадження №33/802/59/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія: ч.1 ст.483 МК України Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 лютого 2020 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю представника митниці - Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кривошея А.М. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року, В С Т А Н О В И В: Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Білорусь, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, закордонний паспорт НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 28890 (двадцять вісім тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 10 копійок з конфіскацією в дохід держави 2530 пачок сигарет загальною вартістю 28890,10 гривень, а також конфіскації в дохід держави автомобіля "Рено Мастер" 2013 року випуску, білоруський номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , вартістю 145223 гривні. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці ДФС України 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень витрат по справі на залучення експерта. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці ДФС України 18853 (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три) гривні витрат по справі на зберігання товарів. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 12.09.2019 року слідуючи через пункт пропуску "Пулемець" митного поста "Піща" Волинської митниці ДФС з Республіки Білорусь в Україну автомобілем "Рено Мастер", номерний знак НОМЕР_2 , намагався перемістити через митний кордон з приховуванням від митного контролю в міжстельвому просторі автомобіля із використанням демонтажу та монтажу його складових частин 2530 пачок сигарет загальною вартістю 28890,10 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України. В апеляційній скарзі захисник Кривошей А.М. просить скасувати постанову судді, провадження по справі закрити, вилучений транспортний засіб повернути ОСОБА_1 або особі за його дорученням, а вилучені цигарки без українських акцизних марок конфіскувати, як заборонені до обігу на території України. Зазначає, що судом безпідставно розглянуто справу без участі ОСОБА_1 , оскільки останній не міг в`їхати на територію України через заборону Державної прикордонної служби України. Вважає, що через дії Державної прикордонної служби України пов`язані із забороною в`їзду ОСОБА_1 в Україну, терміном на 3 роки з 13 вересня 2019 року порушене його право на справедливий суд. Зазначає, що протокол про порушення митних правил не може бути визнаний належним і допустимим доказом, оскільки він складений українською мовою, а ОСОБА_1 є громадянином Республіки Білорусь і українською мовою не володіє. Крім того, вважає, що будь-які усні чи письмові зізнання особи, щодо якої складається протокол про порушення митних правил, про ніби то володіння державною мовою не можуть бути визнані такими що відповідають дійсності без особистого підтвердження в суді. Заслухавши в судовому засіданні представника митниці Пікалюка М.С., який просив постанову судді залишити без зміни, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу наступного висновку. Згідно зі статтею 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України вказаних вимог закону дотримався в повній мірі. Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку. Так, винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про порушення митних правил з фото-таблицями, митною декларацією та письмовими поясненнями порушника, контрольним талоном, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, службовою запискою, висновками експертів. Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене також і частиною першою статті 268, частиною шостою статті 294 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності однак розгляд справи за статтею 483 МК України, в якій ОСОБА_1 притягався до відповідальності, не належить до цих випадків. Крім того, судом допущено до участі в даній справі захисника - адвоката Кривошея А.М., який надавав ОСОБА_1 правову допомогу відповідно до ордеру про надання правничої (правової) допомоги (а.с.61). Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає недоведеними твердження захисника про порушення права ОСОБА_1 на справедливий суд. Як вбачається з протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 було роз`яснено його права передбачені статтями 494, 498 МК України, зокрема і право користуватись юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватись послугами перекладача, протокол підписаний ОСОБА_1 , який власноручно зазначив, що не має претензій, а доповнення викладе в поясненнях, які викладені власноручно ним на рідній мові із зазначенням обставин щодо невідомого походження сигарет виявлених в належному йому транспортному засобі. Ні в протоколі про порушення митних правил, ні в своїх власноручно написаних поясненнях ОСОБА_1 не вказував про те, що не розуміє української мови, бажає мати захисника чи перекладача (а.с.1-5). Враховуючи вищенаведене, твердження захисника про порушення митним органом та судом першої інстанції його права на захист не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, розгляд справи в якому неодноразово відкладався за заявами ОСОБА_1 та його захисника, для перевірки і з`ясування наведених ними обставин. У зв`язку з неявкою осіб, будучи належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, завершення розгляду справи відбулось у відсутності водія ОСОБА_1 та захисника, який подав апеляційну скаргу. При накладенні стягнення суд першої інстанції, врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та інші обставини, обравши йому стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.483 МК України. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП та ст.ст.527, 529, 531 МК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну захисника Кривошея А.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А.Подолюк