Постанова Волинський апеляційний суд № 163/903/25

Справа № 163/903/25 Провадження №33/802/375/25 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С.А. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2025 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Кривошея А.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 15 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік, Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він об 11:20 год. 24.04.2025 по вулиці Центральній в селі Заболоття Ковельського району в порушення п.2.9.а Правил дорожнього руху керував автомобілем "Фольксваген Пассат", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що ОСОБА_1 був не згідний з результатом проходження огляду на місці зупинки, у медичний заклад повідомив, що немає часу їхати, отже його дії повинні були кваліфікуватися як порушення п.2.5 ПДР. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №058789 від 24.04.2025 (а.с.1), рапортом старшого інспектора-чергового чергової частини ВП №1 (м.Любомль) від 24.04.2025 (а.с.2), зобов`язання до протоколу щодо відсторонення від керування транспортним засобом (а.с.3), результат алкотесту "Алкофор", який становить 0.28‰ (а.с.4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.04.2025 (а.с.5), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому вказані ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння рук (а.с.6), актом вилучення посвідчення водія (а.с.7), фото таблиця (а.с.9), довідкою про наявність посвідчення водія (а.с.10), витягом з ІКС ІПНП (а.с.11), відеозаписом, на якому зафіксований процес проведення огляду та керування транспортним засобом ОСОБА_1 (а.с.12), а також іншими матеріалами справи. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. А п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП. Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений належним чином. Про застосування нагрудних бодікамер, а також про долучення до матеріалів справи відеозапису, вказано у протоколі про адміністративне правопорушення. Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що ОСОБА_1 був не згідний з результатом проходження огляду на місці зупинки, у медичний заклад повідомив, що немає часу їхати, отже його дії повинні були кваліфікуватися як порушення п.2.5 ПДР, оскільки вони є безпідставними та спростовуються відеозаписами наявними в матеріалах справи (а.с.12). Як вбачається з відеозапису події, зупинивши автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , оскільки авто було на іноземних номерах та останній не був пристебнутим ременем безпеки, під час спілкування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, було запропоновано пройти огляд на місці зупинки, пройшовши огляд у ОСОБА_1 був позитивний результат 0,28‰. На питання поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився. ОСОБА_1 відповів, що пив лише квас, працівник поліції сказав, що відносно нього буде складений протокол про адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, на що останній відповів: «пишіть, питань немає». Йому було роз`яснено його права та обов`язки, ознайомлено з протоколом про адміністративну відповідальність, який від засвідчив власним підписом (а.с.12). Отже, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував результат огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмовився їхати до медичного закладу для повторного освідування, хоча у випадку незгоди з результатом огляду міг зазначити свої зауваження та бажання пройти огляд у лікарні. Також, як вбачається з відеозапису з бодікамери працівника поліції, ОСОБА_1 не заперечував щодо складання протоколу відносно нього, був присутній під час складання протоколу та власноруч підписав його (а.с.12). Вказані відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги. Тому, доводи захисника щодо того, що ОСОБА_1 був не згідний з результатом проходження огляду на місці зупинки, суперечать матеріалам справи, а тому їх слід вважати такими, що дані з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Вказана обставина також спростовується і актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, у графі якого «з результатами згоден» зазначено ОСОБА_1 та стоїть його особистий підпис (а.с.6). Аналогічно стоїть власноручний підпис ОСОБА_1 і у відповідній графі чеку спеціального технічного приладу з результатом 0,28‰ (а.с.4). За таких обставин твердження ОСОБА_1 про те, що він не вживав спиртних напоїв, а випив вранці квасу є голослівними та спростовуються матеріалами справи, оскільки у видихуваному ОСОБА_1 повітрі виявлено алкоголь з результатом 0,28‰ (а.с.4). При розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Підстав для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Кривошея А.М. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 15 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов