Постанова 4856 № 560/2633/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2633/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 06 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Смілянця Е. С. Охрімчук І.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року (повний текст рішення складено 08.11.2019р. у м.Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просила зобов`язати нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з листопада 2017 року по січень 2019 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення суду проводився перерахунок пенсії, заборгованість по пенсії відповідачем виплачена частково за період з 01.10.2017 по 03.12.2018 року та несвоєчасно - у лютому 2019 року. Позивач вважає, що оскільки відповідач порушив строки виплати пенсії, він повинен також виплатити компенсацію втрати частини доходів. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням термінів її виплати. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з листопада 2017 по січень 2019 року на суму 3936,01 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення суду протягом місяця з дня набрання цим рішенням законної сили. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду виконано своєчасно, а тому підстави для нарахування компенсації відсутні. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2011 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29.09.2015 року по справі №674/1093/15-а позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області та зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з 29 травня 2015 року у розмірі 90% та призначити пенсію у визначеному місячному розмірі. 04.12.2018 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду постанову Дунаєвецького районного суду змінено, третій абзац резолютивної частини рішення викладений наступним чином: «Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% з 29 травня 2015 року відповідно до довідки Дунаєвецької ОДПІ від 20 травня 2015 року №143/Г/05-021 «Про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно Закону України «Про державну службу». Відповідачем у лютому 2019 року частково виплачена заборгованість по пенсії позивача за період з 01.10.2017 по 03.12.2018 року в сумі 3936,01 грн. Позивач у зв`язку з цим звернулась до відповідача про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, на що листом №260/Г-8 від 25 лютого 2019 року було відмовлено у зв`язку із тим, що перерахунок пенсії позивача проведено належним чином, а суми доплати згідно з проведеними перерахунками будуть виплачені з врахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки затримка виплати пенсії позивачу становила більше ніж 1 місяць, причому моментом виникнення права на дохід (пенсію) є не дати судових рішень, а початок періоду заборгованості з виплати пенсії (зокрема у цьому випадку з жовтня 2017 року), який визнає сам відповідач, враховуючи те, що відповідач сплатив заборгованість за період з 01.10.2017 по 03.12.2018 року несвоєчасно, то позивач набула право на компенсацію. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 2 ст.46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (надалі за текстом - Закон № 2050-ІІІ). У відповідності до ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Статтею 2 Закону №2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно зі ст.3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159 (далі - Порядок) закріплено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до п.2 Порядку, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. За змістом п.3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат). У п.4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Наведені норми свідчать, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки пенсія позивачу виплачена несвоєчасно, пенсійний орган повинен був при її виплаті нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період, проте таких дій не вчинив, та безпідставно відмовив в задоволенні заяви позивача щодо здійснення цих виплат. Як вбачається з матеріалів справи, що разом з виплатою пенсії за лютий 2019 року відповідач провів її перерахунок та виплату позивачу частини заборгованості згідно з рішенням суду, зокрема за період з 01.10.2017 по 03.12.2018 року в сумі 3936,01 грн. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 06 лютого 2020 року. Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Охрімчук І.Г.