Постанова 4856 № 824/1069/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/1069/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 03 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Курка О. П. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецького міської ради про визнання бездіяльності протиправною та про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в вересні 2019 року позивач звернувся в суд з позовом до Чернівецького міської ради про визнання бездіяльності протиправною та про зобов`язання вчинити дії. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. 28 січня 2020 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України та не подав відзив на апеляційну скаргу позивача. Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 28 січня 2020 року було прийнято протокольну ухвалу. За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що 05 жовтня 2018 року позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою, в якій просив надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення йому, як учаснику АТО, земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,07 га. 22 грудня 2018 року 66 сесією Чернівецької міської ради VII скликання прийнято рішення №1597 "Про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок", пунктом 2.3 якого ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0700 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для відмови став протокол засідання координаційного центру з питань соціальної та психологічної підтримки учасників АТО при виконкомі Чернівецької міської ради від 15.11.2018 року, №36. Не погоджуючись із вказаним рішення, позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним і скасування пункту 2.3 рішення сесії Чернівецької міської ради від 22 грудня 2018 року № 1597 та зобов`язання Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,07 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (справа №824/16/19-а), адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 2.3 рішення сесії Чернівецької міської ради від 22 грудня 2018 року № 1597 "Про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок". Зобов`язано Чернівецьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.10.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,07 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, №2768-III із врахуванням висновків суду, які викладені в мотивувальній частині цього рішення. В решті позовних вимог відмовлено. 26 квітня 2019 року позивачем подано до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради заяву, в якій він просив виконати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №824/16/19-а. Подану заяву від 05 жовтня 2018 року просив розглянути на черговому засіданні сесії Чернівецької міської ради, яке відбудеться 30 травня 2019 року, у визначений статтею 118 Земельного кодексу України строк. На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №824/16/19-а на розгляд сесії Чернівецької міської VII скликання було винесено проект рішення, пунктом 1.40 якого вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0700 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код 02.01 ) за адресою : АДРЕСА_1, навпроти будинку 41-ж. Підставою визначено: «пункт 1.40.1 Визнати таким, що втратив чинність пункт 2.3 рішення міської ради VII скликання від 22 грудня 2018 року №1597 «Про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок». Однак, за пропозицією секретаря міської ради Продана В.С. пункт 1.40 проекту рішення знято на довивчення (пункт 5 рішення Чернівецької міської ради 72 сесії VII скликання від 05 вересня 2019 року №1822) (а.с.73). Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день звернення позивача до суду з даним позовом та розгляду судом справи відповідачем вчиняються дії щодо вирішення питання стосовно надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,07 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги є передчасними. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно частин першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Таким чином, за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які безпосередньо порушували права, свободи або інтереси позивача. Адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Чернівецькою міською радою не розглянуто повторно заяву, та жодного рішення про надання або про відмову у наданні дозволу не прийнято, тому вважає, що відсутність рішення відповідно свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. Однак, колегія суддів критично відноситься до вказаних доводів, оскільки з матеріалів справи встановлено, що відповідачем на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №824/16/19-а було винесено на розгляд сесії Чернівецької міської VII скликання проект рішення, пунктом 1.40 якого вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту відведення спірної земельної ділянки. Проте, на підставі пункту 1.4 пункту 1 статті 79 Регламенту Чернівецької міської ради VII скликання вказаний проект рішення знято з розгляду на довивчення. Тобто, із вищезазначених обставин вбачається, що наразі документи відносно позивача з питання надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту відведення спірної земельної ділянки знаходяться на розгляді постійної комісії, до сфери компетенції якої відноситься вирішення такого роду питань. Таким чином, станом на день звернення позивача до суду з цим позовом та розгляду судом справи відповідачем вчиняються дії щодо вирішення питання надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,07 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене свідчить про відсутність бездіяльності відповідача. Водночас, колегія суддів зауважує, що як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем не оскаржується жодне конкретне рішення чи конкретно визначена дія відповідача, прийняте/вчинена відносно нього. Відтак, проаналізувавши відносини, які склались між позивачем та відповідачем, виходячи із меж заявлених позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх передчасність та безпідставність. Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з огляду на доводи, викладені у позові та апеляційній скарзі, позивач фактично не погоджується із пунктом 5.1 рішення сесії Чернівецької міської ради № 1822 від 05 вересня 2019 року про зняття на довивчення п. 1.40 проекту рішення міської ради VII скликання щодо надання учаснику бойових дій ОСОБА_1 дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0700 га, у власність, за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (код 02.01), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, вказане рішення суб`єкта владних повноважень не є предметом оскарження в даному випадку, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що воно не підлягає правовій оцінці судом. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.