Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/4318/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2020 р.Справа № 480/4318/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Старосуда М.І. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, по справі № 480/4318/19 за позовом Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанов, ВСТАНОВИВ: Сумський міський голова Лисенко Олександр Миколайович (далі позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі відповідач), в якому просить суд скасувати постанови: - ВП №60133808 від 24.09.2019 про відкриття виконавчого провадження; - ВП №60133808 від 24.09.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду України від 18.12.2019 року в задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду України від 18.12.2019 року по справі № 480/4318/19, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що оскаржувані постанови державного виконавця підлягають скасуванню з наступних підстав: 1) в постанові про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2019 ВП №60133808, невірно зазначена адреса боржника, вказана колишня адреси позивача (боржника), а саме - АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Суми, замість вірної (з 24.01.2018р.) - вул. Косівщинська, 34, м. Суми; 2) виконавчий документ не містить дати набрання рішенням законної сили та строку пред`явлення до виконання, що є порушенням п.п. 6, 7 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначає, що відповідачем було проігноровано звернення до нього Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.10.2019 № 06.01-16/3491 про зміну способу та порядку виконання рішення на підставі рішення Сумської міської ради від 21.06.2017 року №2262-МР «Про розподіл повноважень між виконавчими органами Сумської міської ради в частині несення зобов`язань по сплаті судових та інших витрат». Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що постановою Зарічного районного суду м.Суми від 03.05.2017р. у справі №591/6580/16-а, яка 27.05.2017р. набрала законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок площею 0,1000 га кожному для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 Суми. Згідно ч. 1 ст. 267 КАС України, при прийнятті постанови судом було встановлено судовий контроль за її виконанням, шляхом зобов`язання Сумську міську раду протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, подати до Зарічного районного суду м. Суми звіт про її виконання. У зв`язку з невиконанням постанови Зарічного районного суду м.Суми від 03.05.2017р. ні добровільно, ні у строки встановлені судом, суд дійшов висновку, що Сумською міською радою та міським головою не вжито будь-яких заходів спрямованих на виконання судового рішення. З урахуванням викладеного та згідно приписів ст.382 КАС України, відповідно до ухвали Зарічного районного суду м.Суми від 03.06.2019р. до міського голови, як до керівника суб`єкта владних повноважень було застосовано штраф у загальному розмірі 70420 грн. При цьому, з урахуванням приписів ч.3 ст.382 КАС України половина суми штрафу, що становить 35210 грн. підлягала до стягнення до Державного бюджету України, а половина сума штрафу - 35210 грн. на користь стягувачів : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (в рівних частинах по 17605 грн. на користь кожного). Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019р. по справі №591/6580/19 апеляційну скаргу Сумської міської ради залишено без задоволення, а ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019р. по справі №591/6580/16-а - без змін. Відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області від 24.09.2019 ВП №60133808 було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з міського голови м.Суми ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17605 грн. (а.с.9). Крім цього, керуючись положеннями ст.68, 69, 70 Закону України "Про виконавче провадження" Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області прийняв постанову від 24.09.2019 ВП №60133808 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.10). Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для скасування постанови ВП №60133808 від 24.09.2019 про відкриття виконавчого провадження та постанови ВП №60133808 від 24.09.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв відповідно до наданих йому повноважень в порядку, що визначений законом. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Правове регулювання правовідносин з примусового виконання рішень суду здійснюється Законом України "Про виконавче провадження". Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом. Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено вимоги до виконавчих документів. Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження"). Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Колегією суддів встановлено, що ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 по справі №591/6580/16-а на міського голову м. Суми Лисенка О.М., як керівника суб`єкта владних повноважень (Сумської міської ради), відповідального за виконання рішення, накладено штраф у розмірі 70420 грн. за невиконання постанови Зарічного районного суду м.Суми від 03.05.2017р. у даній справі. Стягнення штрафу мало бути здійснено відповідно до ч.3 ст.382 КАС України шляхом стягнення половини суми штрафу, що становить 35210 грн. на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (в рівних частинах по 17605 грн. на користь кожного); іншу половину, що становить 35210 грн., має бути стягнуто до Державного бюджету України. Стягувану ОСОБА_4 (а.с.60-62). При цьому, вказана ухвала містила всі необхідні реквізити як стягувачів так і боржника (місце реєстрації, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, тощо). Ухвала набрала законної сили 15.07.2019 (зворотній бік а.с.62). Згідно ч.6 ст.382 КАС України, ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. Таким чином, ухвала суду про накладення штрафу є виконавчим документом. 23.09.2019 року стягувач - ОСОБА_1 подала до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області заяву про прийняття до виконання виконавчого документу разом із ухвалою Зарічного районного суду від 03.06.2019 по справі №591/6580/16-а (а.с.63). Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області від 24.09.2019 ВП №60133808 відкрито виконавче провадження щодо стягнення з міського голови м.Суми ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17605 грн. (а.с.9), яка є предметом оскарження у даній справі. 24.09.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову ВП №60133808 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.10). Відповідно до ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. З аналізу вищезазначеної норми слідує, що виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника у випадку якщо сума стягнення не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році мінімальна заробітна плата становить 4173 гривні. Таким чином, п`ять мінімальних заробітних плат становить 20865 грн. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 по справі №591/6580/16-а сума штрафу, яка підлягала стягненню на користь ОСОБА_1 становить 17605 грн. Отже, враховуючи, що сума штрафу, що підлягає стягненню не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності прийняття державним виконавцем постанови від 24.09.2019 року ВП №60133808 про звернення стягнення на доходи боржника. Таким чином, твердження позивача про передчасність винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи є безпідставним. При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача в апеляційній скарзі на звернення Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.10.2019 № 06.01-16/3491 про зміну способу та порядку виконання рішення на підставі рішення Сумської міської ради від 21.06.2017 року №2262-МР «Про розподіл повноважень між виконавчими органами Сумської міської ради в частині несення зобов`язань по сплаті судових та інших витрат», оскільки вказаний лист було направлено після прийняття постанови ВП №60133808 від 24.09.2019 про відкриття виконавчого провадження та постанови ВП №60133808 від 24.09.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а тому не є підставою для їх скасування. Разом з тим, відповідачем було отримано на виконання ухвалу суду де було чітко визначено боржника - ОСОБА_3 . Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради не був визначений боржником у даних правовідносинах. При цьому, питання про зміну сторони виконавчого провадження вирішуються не шляхом скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а у іншому порядку визначеному КАС України. Щодо доводів апеляційної скарги про невірне зазначення в оскаржуваних постановах адреси боржника, колегія суддів зазначає наступне. В резолютивній частині ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 по справі №591/6580/16-а вказано адресу боржника: міського голови Лисенко О.М. - вул АДРЕСА_5 Г.Кондратьєва, 146/1, кв.9, м. Суми, замість вірної - вул. Косівщинська АДРЕСА_6 34, м. Суми, судом не приймаються, оскільки дана обставина не є підставою для скасування постанов державного виконавця. При цьому, позивач зазначає, що з 24.01.2018 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 . Відповідно до ст. 28 Закону України Про виконавче провадження документи виконавчого провадження надсилаються стягувану та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Колегією суддів встановлено, що із заявою про зміну місця проживання чи перебування позивач до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області не звертався, доказів протилежного позивач не надав. При цьому, зазначення невірної адреси боржника в оскаржуваних постановах державного виконавця не є підставою для скасування. Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність виконавчого документу, а саме копії ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 по справі №591/6580/16-а, яка була пред`явлена до виконання та стала підставою для прийняття оскаржуваних постанов вимогам п.п. 6, 7 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження, колегія суддів зазначає наступне. Пунктами 6, 7 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред`явлення рішення до виконання. З наявної в матеріалах справи копії ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 по справі №591/6580/16-а, що є виконавчим документом та була пред`явлена до виконання, колегією суддів встановлено, що вказана ухвала містить інформацію про дату набрання рішенням законної сили, а саме 15.07.2019 року (а.с.62, зворот). Щодо відсутності інформації про строк пред`явлення рішення до виконання ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 по справі №591/6580/16-а, колегія суддів зазначає наступне. Як вищезазначено згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом. Згідно ч.6 ст.382 КАС України, ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. Таким чином, ухвала суду про накладення штрафу вже є виконавчим документом та не потребує видання виконавчого листа для виконання вказаної ухвали. Відповідно до ч. 1 ст. 248 КАС України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що чинним законодавством не передбачено зазначення в ухвалі суду про накладення штрафу, що є одночасно виконавчим документом строку пред`явлення рішення до виконання. При цьому, строк пред`явлення ухвали суду про накладення штрафу до виконання, визначений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». З урахуванням вищевикладеного, погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування постанови ВП №60133808 від 24.09.2019 про відкриття виконавчого провадження та постанови ВП №60133808 від 24.09.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв відповідно до наданих йому повноважень в порядку, що визначений законом. Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача у справі. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року по справі №480/4318/19 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року по справі №480/4318/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд О.М. Мінаєва