Постанова Київський апеляційний суд № 761/768/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 лютого 2020 року м. Київ Унікальний номер справи 761/768/17 Апеляційне провадження 22-ц/824/3351/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Махлай Л.Д., суддів Мазурик О.Ф., Кравець В.А. сторони позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану через представника ОСОБА_5 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року, постановлену під головуванням судді Пономаренко Н.В., про зупинення провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії та за зустрічними позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбунова Леся Василівна про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, в с т а н о в и в : у січні 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , в якому просив зобов`язати останніх передати йому приміщення АДРЕСА_1 на підставі договору оренди від 05.09.2016. 04.12.2019 ФОП ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з клопотанням в якому просив зупинити провадження у даній справі до вирішення Шевченківським районним судом м. Києва цивільної справи № 761/39146/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.09.2016. Ухвалою Шевченківського районного суду від 04.12.2019 клопотання задоволено, провадження у справі зупинено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_4 через представника подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду, посилається на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, які мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що в ході розгляду клопотання про зупинення провадження по справі представником відповідачів наголошувалось, що 29.09.2019 вони не укладали договір купівлі-продажу, а представник не змогла надати копію оскаржуваного договору, про визнання недійсним якого заявлено у іншій справі. Суд не зазначив в чому полягає об`єктивна неможливість розгляду справи до розгляду справи 761/39146/19, де позивач оскаржує неіснуючий договір купівлі-продажу приміщення від 29.09.2019. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з неможливості розгляду даної цивільної справи до набрання законної сили судовим рішенням іншої цивільної справи, від якого залежить вирішення справи. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2017 ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , у якому просив зобов`язати останніх передати йому на підстав договору оренди від 05.09.2016 нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що він уклав з ОСОБА_4 договір оренди спірного приміщення, проте остання відмовилася підписати акт приймання - передачі цього приміщення та продала спірне приміщення ОСОБА_3 . Відповідно до п. 6 договору оренди у випадку продажу або відступлення приміщення орендодавцем будь - якій іншій особі, всі права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника. 27.02.2018 ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , у якому просив визнати недійним договір оренди, укладений між відповідачами. Ухвалою суду від 10.10.2018 закрите підготовче провадження та справу призначено до розгляду. Проте більше ніж через рік ФОП ОСОБА_1 подав клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що ухвалою Шевченківського районного суду від 13.11.2019 відкрито провадження за його позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу спірного приміщення. Зупиняючи провадження у справі суд виходив з того, що розгляд даної справи неможливим до вирішення іншої справи про визнання недійсним договору купівлі - продажу спірного приміщення, проте не зазначив у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду та чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, N 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року). У справі, яка переглядається, предметом спору є усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням. Серед підстав позову зазначено, що перехід права власності на спірне приміщення не змінює обов`язку щодо передачі цього приміщення позивачу. Відтак із змісту позовної заяви вбачається, що позивач, подаючи позов достовірно знав про укладення між відповідачами договору купівлі - продажу, його не оскаржував та не ставив підставою заявлених вимог його недійсність. Суд першої інстанції у порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави позовів у справах і не вказав об`єктивні обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про зобов`язання вчинити дії та про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити та оцінити при розгляді даної справи наявність обставин (фактів), якими позивач обґрунтовував свої вимоги. Суд не вказав конкретну обставину, яка буде встановлена у іншій справі та яка матиме значення для вирішення даної справи, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах Верховного Суду України від 07.10.2015 № 6-1367цс15, від 01.02.2017 № 6 - 1957цс16 межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Постанова складена 04.02.2020. Головуючий Л. Д. Махлай Судді О. Ф. Мазурик В. А. Кравець