Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 687/1377/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 687/1377/19 Головуючий у 1-й інстанції: Борсук В.О. Суддя-доповідач: Охрімчук І.Г. 05 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Охрімчук І.Г. суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Чарановського Олександра Ігоровича на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2019 року (повний текст рішення складено 27.12.2019 року, смт. Чемерівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області лейтенанта поліції Чарановського Олександра Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до інспектора патрульної поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області лейтенанта поліції Чарановського Олександра Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, який обґрунтовує тим, що відносно нього було складено постанову про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 9 ст. 133-1 КУпАП серії ДП18 № 253596 від 14.11.2019 року, в якій зазначено те, що він 14.11.2019 року о 07 годині 00 хвилин керуючи автомобілем марки «ПАЗ 3205407», державний номерний знак НОМЕР_1 перевозив пасажирів без проходження щоденного технічного огляду, чим порушив статті 30 Закону України «Про автомобільний транспорт». Проте, накладене стягнення є необґрунтованим, а постанова незаконною, оскільки інспектором не прийнятий до уваги подорожній лист у якому проставлена відмітка про проходження ним перед рейсового медичного огляду та перед рейсового контролю технічного стану транспортних засобів, оскільки у ньому був підпис особи, яка здійснила перед рейсовий контроль технічного стану не посвідчений відбитком печатки. Вважає винесену постанову незаконною та просить її скасувати. Відповідачем надіслано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, згідно якого вказує, що винесена постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У свою чергу, ОСОБА_1 було подано до суду першої інстанції заперечення на відзив, у якому зауважує, що не погоджується з доводами відповідача, та вказує, що відеозапис, на який посилається Відповідач, на якому він нібито стверджує про відсутність механіка, то відповідно до п.3.6. "Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту" перевірка технічного стану здійснюється щоденно відповідним технічним персоналом після повернення ДТЗ на місці постійної стоянки, а також водієм перед виїздом на лінію та під час зміни водіїв на лінії. Якщо ДТЗ експлуатуються без повернення в кінці робочого дня на місце постійної стоянки, перевірка їх технічного стану проводиться водієм щодня перед початком роботи. Таким чином, не обов`язково щоб перевірка була проведена працівником, який займає посаду з назвою механік. Також не погоджується із тим, що відмітки про проходження медичного та технічного огляду поставлено одним і тим же підписом, це лише припущення відповідача, ідентичність відміток не можливо встановили лише візуально. Відмітка про проходження медичного огляду була здійснена шляхом проставлення відбитка печатки медичного працівника, що не ідентично відмітці особи, що відповідальна за проведення технічного огляду. Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 27.12.2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області лейтенанта поліції Чарановського Олександра Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанову інспектора патрульної поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області лейтенанта поліції Чарановського Олександра Ігоровича серії ДП18 № 253596 від 14.11.2019 року про адміністративне правопорушення за ст.133 ч.9 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., скасовано, а провадження по справі закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що з подорожнього листа вбачається, що відмітку про проходження медичного та технічного огляду поставлено одним і тим же підписом, тобто однією особою, що ставить під сумнів проходження позивачем перед рейсового огляду. Водночас, зауважив, що безпідставним є твердження суду першої інстанції про стягнення з відповідача судового збору, оскільки у відповідності до ст. 288 КУпАП особа звільняється від сплати судового збору за оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Ухвалами суду апеляційної інстанції від 28.01.2020 року відкрито апеляційне провадження та призначено до апеляційного розгляду. Позивач, подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апелянт не вказав у чому полягає неповнота дослідження доказів судом першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку обставинам справи та ухвалив законне та обгрунтоване рішення. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом встановлено, що 14.11.2019 року близько 07:00 год перебуваючи при виконанні своїх обов`язків, позивач, як водій автотранспортних засобів Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Будмонтажсервіс" рухався на автомобілі ПАЗ 3205407 д.н.з. НОМЕР_1 із села Кормильча, Чемеровецького району, на базу мехагізації по вул. Нігинське шосе, 2а в м. Кам`янці-Подільському. На автомобільній дорозі Н-03 Житомир-Чернівці (км-288) ОСОБА_1 зупинив поліцейський патруль та після перевірки документів заявив, що він здійснює рух автотранспортним засобом без проведеного перед рейсового контролю технічного стану транспортного засобу. Інспектор зауважив, що підпис особи, яка здійснила перед рейсовий контроль технічного стану не посвідчений відбитком печетки, вважається, що такий не був проведений. З огляду на викладене, інспектором патрульної поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області лейтенантом поліції Чарановським Олександром Ігоровичем відносно позивача складено постанову серії ДП18 № 253596 від 14.11.2019 року про адміністративне правопорушення за ст.133 ч.9 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суду першої інстанції дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення. За таких підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а постанова по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що не відповідає вимогам закону. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. В силу п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно пп. а) п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до абз.4 ч.2 ст.30 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов`язаний забезпечувати проведення щозмінного перед рейсового та після рейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів. Згідно п.1.4 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства внутрішніх справ України 31.01.2013 № 65/80, щозмінному перед рейсовому та після рейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів. Відповідно до п. 4.6 Положення, результати проведеного перед рейсового та після рейсового медичного огляду заносяться до Журналу щозмінного перед рейсового та після рейсового медичних оглядів водіїв (далі - Журнал) за формою згідно з додатком 3 до цього Положення. Медичний працівник власноруч заповнює усі графи Журналу, а водій ставить свій підпис у графі «Підпис водія про відсутність скарг». За наявності дорожнього листа медичним працівником робиться запис у ньому про результат контролю стану здоров`я водія автотранспортного засобу. Згідно п.1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою КМУ від 25 лютого 2009 року № 207, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, та для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідним, зокрема, є також дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу. Відповідно до ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, перевезення пасажирів чи вантажів водієм, який не пройшов щозмінного перед рейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, або перевезення без проведення перед рейсового контролю технічного стану транспортних засобів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з п.1ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами. В свою чергу, належним доказом про проходження транспортного засобу технічного огляду є протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, в якому зазначено що транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним. Згідно п.18. Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137, у разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком

4. Обсяги перевірки технічного стану транспортного засобу, коди оцінки невідповідності його технічного стану наведено в додатку

5. У протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу виконавець зазначає дату проведення наступного обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до пункту 3 цього Порядку. Пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП. Відповідно до статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та надані докази встановила, що відеозапис, який здійснений відповідачем після зупинки транспортного засобу позивача підтверджує той факт, що позивач перевозив пасажирів без проходження щоденного перед рейсового медичного огляду та перед рейсового контролю технічного стану транспортного засобу, оскільки у подорожньому листі містяться підписи, проставлені однією особою, що ставить під сумнів проходження зазначених оглядів. При цьому, позивач пояснив, що відповідні підписи належать головному інженеру, оскільки механіка перед виїздом не було. Водночас, на питання чому відсутні печатки під підписами, позивач відповіді дати не зміг. Таким чином, колегія суддів вважає, що перед рейсовий контроль технічного стану транспортного засобу перед виїздом ТЗ не був проведений. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку, відповідачем доведено факт порушення позивачем ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, що свідчить про наявність події та складу адміністративного правопорушення. Колегія суддів зауважує, що правильна організація проведення перед рейсових медичних оглядів та технічного стану транспортного засобу є однією з основних ланок профілактики дорожньо-транспортних пригод. З цією метою на кожному підприємстві, установі, організації, які мають транспортні засоби, необхідно організовувати і в обов`язковому порядку проводити перед рейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів та огляди технічної справності автобусів. Перед рейсові медичні огляди проводяться медичними працівниками, а контроль технічного стану ТЗ механіками. В даному випадку, перед рейсовий медичний огляд та технічний стан транспортного засобу проведений однією особою - інженером, який не може визначити здатність водія безпечно керувати транспортним засобом, що є дуже важливим фактором, який впливає на безпеку керування і на кількість ДТП. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов поспішного висновку, що у відповідача не було підстав накладати адміністративне стягнення за ст.133-1 ч. 9 КУпАП. Оскільки, відповідачем зібрано та надано суду докази на підтвердження факту вчинення правопорушення та правомірності своїх дій. Колегія суддів вважає, що відповідач діяв правомірно та у спосіб визначений законом, при цьому надав суду необхідні докази, які доводять порушення позивачем ч. 9 ст. 133-1 КУпАП. Варто зазначити, що Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух« встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Хмельницькій області судового збору, колегія суддів зазначає наступне. За статтями 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Частина друга статті 3 цього ж Закону містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб. Отже, сплата судового збору за подання скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України. Разом з тим, ч. 4 ст. 288 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) визначено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах. 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», який із цієї дати не припинив дію законодавчих актів, які передбачали пільгу щодо сплати судового збору за подання заяви про розгляд в порядку адміністративного судочинства окремих видів рішень органів державної влади, як-то правила ч. 4 ст. 288 КУпАП, або обмежив можливість прийняття таких актів у майбутньому. Таким чином, у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення позивач звільняється від сплати судового збору. Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об`єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону України «Про судовий збір» не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги. Отже, у разі звернення особи до суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», не сплачується. При цьому позивачі у таких справах звільняються від сплати судового збору і при оскарженні судових рішень у апеляційному чи касаційному порядку. У зв`язку з цим за подання позивачем або відповідачем - суб`єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №194/1112/16-а. Надаючи правову оцінку вищенаведеному, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення ст.133-1 ч. 9 КУпАП, тому підстави для скасування постанови серії ДП18 № 253596 від 14.11.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і закриття справи про адміністративне правопорушення - відсутні. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Чарановського Олександра Ігоровича задовольнити повністю. Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області лейтенанта поліції Чарановського Олександра Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення скасувати, прийняти нову постанову. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 9 ст. 133-1 КУпАП - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 05 лютого 2020 року. Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.