Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 653/887/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 653/887/20 Головуючий в 1 інстанції: Берлімова Ю.Г. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Косцової І.П., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14 травня 2020 року (м. Генічеськ, дата складання повного тексту рішення 14.05.2020р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополя про визнання протиправними дій та визнання протиправною і скасування постанови про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: 30.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області із адміністративним позовом до Відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополя, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд: - визнати незаконними дії працівників Відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополя щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП; - визнати неправомірною постанову серії ЕАК №2207038 від 06.03.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова інспектора ПП є неправомірною, оскільки була прийнята з грубими порушенням процесуальних норм законодавства, та до того ж, порушення ПДР він не скоював. Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 14 травня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано постанову серії ЕАК №2207038 від 06.03.2020 року, винесену в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 . Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 01.06.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просив скасувати рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14.05.2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Відповідачем вказане вище рішення суду 1-ї інстанції в апеляційному порядку не оскаржено. Враховуючи вищевказане, в даному випадку, суд апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично переглядає рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14.05.2020 року лише тільки в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними дій працівників Відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополя, пов`язаних з притягненням позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. 09.06.2020 року матеріали даної справи, разом із вказаною вище апеляційною скаргою, надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду та ухвалою від 12.06.2020 року, вказану апеляційну скаргу ОСОБА_1 , з підстав не сплати судового збору, - залишено без руху. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2020р., у зв`язку з виконанням попередньої ухвали апеляційного суду від 12.06.2020р., відрито апеляційне провадження по даній справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 06.03.2020 року інспектором поліції 1 батальйону 1 роти ВПП в АР Крим та м.Севастополі Герасимовою Є.В. прийнято постанову серії ЕАК №2207038 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, відповідно до якого, в цей день, т.б. 06.03.2020 року о 15:50, водій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), керуючи автомобілем «CHERY AMULET» д.н. НОМЕР_1 в м.Генічеськ (дорога №18), завчасно не ввімкнув показчик повороту, а саме за 150-200м до повороту, чим порушив п.9.4 ПДР України, т.б. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, в зв`язку із чим, був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Не погоджуюсь із такими діями та спірною постановою інспектора патрульної поліції, позивач звернувся до суду із даним позовом. Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості та часткової доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності спірної постанови відповідача. Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» безпосередньо встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, ч.2 ст.222 КУпАП наділяє працівників патрульної служби повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, в тому числі і передбаченими ч.1 ст.126 та ч.2 ст.122 КУпАП. Відповідно до вимог ч.ч.2-4 ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених ч.ч.1,2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу Згідно із приписами ч.ч.1,3,6,9,10 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом. А згідно приписів ч.1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Згідно із приписами п.4 «Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу. Як передбачено ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи та вже зазначалося вище, судом першої інстанції було визнано незаконною та скасовано постанову серії ЕАК №2207038 від 06.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАПта закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення. У задоволенні ж іншої частини позовних вимог, а саме щодо визнання протиправними дій працівників Відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополя щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП відмовлено. Так, розглядаючи апеляційну скаргу та переглядаючи рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14.05.2020 року в межах вимог апеляційної скарги, т.б. в частині відмовлених позовних вимог, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається зі змісту позовної заяви від 30.03.220 року та уточнень до неї, ОСОБА_1 дійсно звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області, зокрема, і з вимогою щодо визнання незаконними дій працівників Відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополя щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Разом з тим, позивач ні у своїй позовній заяві, ні в ході розгляду справи в суді 1-ї інстанції, чітко не зазначив в якості відповідачів конкретних посадових осіб (т.б. інспекторів патрульної поліції) Відділу патрульної поліції в АР Крим та м.Севастополя, до яких власне він і заявляв ці позовні вимоги, що, в свою чергу, на даний момент фактично унеможливлює розгляд зазначеної вимоги в суді 2-ї інстанції, оскільки, відповідно до чинного КАС України, суд апеляційної інстанції на даній стадії не має повноважень на свій власний розсуд залучити будь-яких осіб посадових осіб Відділу ПП в АР Крим та м.Севастополя в якості інших відповідачів. При цьому, також необхідно додатково зазначити й про те, що сам по собі факт визнання протиправними дій конкретного інспектора патрульної поліції не є належним способом захисту порушеного права і не призведе до відновлення цього порушеного права позивача, на захист якого був поданий даний адміністративний позов. В даному ж випадку, належним способом захисту і відновлення такого права позивача є саме скасування спірної постанови ЕАК №2207038 від 06.03.2020 року та закриття провадження у справі про це адміністративне правопорушення, що, в свою чергу, фактично, і було зроблено судом 1-ї інстанції при розгляді даної справи. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій працівників відділу ПП. До того ж, також ще необхідно вказати й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Таким чином, судова колегія, приймаючи до уваги вищезазначене, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив та дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваної постанови серії ДПО18 від 17.02.2020р. та необхідність її скасування. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального і процесуального права, в зв`язку із чим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.271,272,286,308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14 травня 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 19.01.2021р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцова В.О. Скрипченко