LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854540/2169/19

від 04.02.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 540/2169/19 - …

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2169/19 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 - протиправною, визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, викладене в відмовах відповідача від 11.04.2019, 16.04.2019, 27.05.2019 року, та зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вчинити певні дії - призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 07 березня 2017 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що з метою реалізації права на призначення пенсії, позивач через представника звертався до ГУ ПФУ з відповідною заявою про призначення пенсії за віком. Однак, відповідачем було відмовлено в задоволенні даної заяви. Відмова була оскаржена в рамках справи № 653/3357/17, за результатом розгляду якої суд зобов`язав ГУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 18 грудня 2016 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у постанові, та прийняти рішення у відповідності до вимог діючого законодавства. Однак, після набрання рішенням законної сили, незважаючи на заяви представників позивача, відповідачем листами від 11.04.2019, 16.04.2019, 27.05.2019 відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 , із посиланням на наступні підстави: документ, що посвідчує особу позивача не відповідає порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно; відсутність у позивача реєстрації на території України за місцезнаходженням відповідача; позивачем не надано належним чином завірених копій документів, ОСОБА_1 не погоджується із зазначеними підставами, вважає відмову в призначенні їй пенсії протиправною, у зв`язку із чим просить задовольнити позов в повному обсязі. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 29 листопада 2019 року визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка полягає в нерозгляді заяви позивача від 18.12.2016, поданої представником позивача 07.03.2017 та доданих до неї документів. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; вул.28 Армії, 6, м. Херсон, 73005) повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком від 07.03.2017, та вирішити її по суті з прийняттям рішення про наявність або відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію. Стягнув на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; вул.28 Армії, 6, м. Херсон, 73005). В задоволенні решти позовних вимог відмовив. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду пенсійний орган подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - адміністративний суд не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що у 1998 році ОСОБА_1 виїхав з України на постійне проживання до Ізраїлю, де прийнятий на консульський облік Генерального консульства України в м.Хайфа (Ізраїль). 23.11.1979 позивач змінив прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про зміну прізвища серії НОМЕР_2 . 07.01.2010 відповідно до свідоцтва, що засвідчує факт про вибір імені позивач змінив прізвище на ОСОБА_1 . 28.02.2017 за вих. № 1814/116-11 департамент пенсійного забезпечення ПФУ направив звернення представника позивача Яцкевич О. від 08.02.2017 та копії доданих до нього документів щодо передачі заяви позивача про призначення пенсії управлінню ПФУ в Генічеському районі Херсонської області для розгляду по суті. 07.03.2017 уповноважений представник позивача звернулась до управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області з нотаріально засвідченою та апостильованою заявою позивача про призначення пенсії, де у графах "місце реєстрації", "місце проживання" зазначено - АДРЕСА_1 . До заяви позивачем додано оригінали необхідних документів для призначення пенсії за віком, які були надані для огляду та засвідчення копій, що підтверджується штампом відповідача. Зокрема, надані наступні документи: копія декларації від 18 грудня 2016 року; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру від 18.01.1997 № НОМЕР_1; трудова книжка НОМЕР_3 ; копія диплому НОМЕР_4 від 26 червня 1976 року; копія паспорту для виїзду за кордон НОМЕР_5 від 04 липня 2010 року, виданого органом 3ISR1. На час подання заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 досяг 60 років, власну трудову діяльність мав на території України, що підтверджується копією трудової книжки. 17.03.2017 за вих. №465/02 управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області листом повідомило представника позивача про відмову у призначенні пенсії, в зв`язку з порушенням вимог встановленого порядку та інших нормативно-правових актів України. Не погодившись із такою відповіддю пенсійного органу, позивач звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області з позовом, в якому просив призначити та виплачувати йому пенсію за віком з 07 березня 2017 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів. Генічеський районний суд Херсонської області рішенням від 02 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі поданих документів з дати звернення - 07.03.2017. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.01.2019 рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2018 року скасував, ухвалив постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_1 Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 18 грудня 2016 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у постанові, та прийняти рішення у відповідності до вимог діючого законодавства. Крім того, в постанові суду апеляційної інстанції зроблені наступні висновки: "…Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач своїм листом від 17.03.2017 неправомірно відмовив у задоволенні заяви представника позивача від 18.12.2016 про призначення позивачу пенсії. Враховуючи, що позивач в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) та в спосіб, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, звернувся за призначенням пенсії, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 пенсія за віком повинна бути призначена з дня звернення до управління ПФУ з відповідною заявою, а саме з 07.03.2017 …" Як вбачається з матеріалів справи, після набрання зазначеним рішенням законної сили, представники позивача звертались до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявами про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком. Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області листами від 11.04.2019 № 5166/03-01, 16.04.2019 № 1227/03-04 повідомлено представника позивача про відмову у призначенні пенсії позивачу з аналогічних підстав, які були зазначені в попередніх відповідях, а саме: не дотримання ОСОБА_1 вимог порядку звернення за пенсією, які є обов`язковою умовою, тобто відсутній оригінал паспорта громадянина України та документ про місце реєстрації ОСОБА_1 . До того ж, листом від 16.04.2019 № 1227/03-04 повідомлено позивача про прийняте ГУ ПФУ рішення про відмову в призначені позивачу пенсії за віком № 20 від 14.03.2019 із зазначенням наступного: - з пенсійного фонду України (лист від 28.02.2017 № 1814/Ш-11) надійшло звернення від 08.02.2017, до якого були додані копії документів, які не завірені належним чином (надано копії з нотаріально посвідчених документів); - відсутні документи уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території АР Крим; - відсутній оригінал паспорта громадянина України та документ про місце реєстрації ОСОБА_1 на території України. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24.04.2019 на адресу відповідача надіслано лист від 23.04.2019 з вимогою про добровільне виконання судового рішення - постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019 в справі № 653/3357/17, до якої було, згідно опису вкладення додано наступні документи: - копію постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019 року в справі № 653/3357/17; - копія супровідного листа про призначення пенсії ОСОБА_1 із штампом УПФУ; - копія листа ПФУ № 1814-/Ш-11 від 18.12.2017; - копія рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02.10.2018 в справі № 653/3357/17; - нотаріально засвідчена копія довіреності представників; - нотаріально засвідчена копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон; - нотаріально засвідчена копія ІПН; - нотаріально засвідчена копія трудової книжки; - нотаріально засвідчена копія диплому; - нотаріально засвідчена копія свідоцтва, що засвідчує факт про вибір імені. Листом ГУ ПФУ від 27.05.2019 № 7035/03-01 в призначені ОСОБА_1 пенсії відмовлено, оскільки за наданими позивачем документами можливо зарахувати тільки період його навчанні в Запорізькому технікумі з 01.09.1972 по 25.06.1976, що недостатньо для призначення пенсії. Також, в листі зазначено, що трудова книжка не може бути прийнята, оскільки недотримані вимоги, передбачені пунктом 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58, а саме, не зроблено запис про зміну на прізвище ОСОБА_1 та не надано рішення суду про приналежність трудової книжки ОСОБА_1 . Не погодившись із бездіяльністю відповідача, що полягає в не призначенні пенсії ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Частково задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача від 18.12.2016, поданої представником позивача 07.03.2017 та доданих до неї документів. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 року №22-1 (надалі - Порядок №22-1). На підставі пункту 2.1 Порядку №22-1 встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначенні пенсії. Це, зокрема: - документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; - документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, - для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року (додатки 1, 3 до Положення); за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, - документи про місце проживання (реєстрації) особи, та інші. За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку №22-1). Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію (пункт 2.23 Порядку №22-1). За правилами пункту 2.9 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу), місце її проживання (реєстрації) та вік. Згідно з пунктом 4.1 розділ IV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру , копія якої зберігається у пенсійній справі. За змістом пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. На підставі пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Відтак, в контексті зазначених правових норм, підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку. В ході судового розгляду встановлено, що позивач через свого представника неодноразово зверталася до відповідача із заявами про призначення їй пенсії за віком, однак останнім було відмовлено в задоволенні цих заяв. Першим зверненням ОСОБА_1 до пенсійного органу була заява представника позивача від 07.03.2017 із необхідними оригіналами документів, що надавалися для огляду та засвідчення копій. Вказана заява із доданими до неї документами досліджувалась Генічеським районним судом Херсонської області та П`ятим апеляційним адміністративним судом при розгляді справи № 653/3357/17, в якій було оскаржено відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком, та в постанові від 28.01.2019 судом надавалася оцінка вказаній заяві. Зокрема, суд зазначив: "… Судова колегія погоджується з доводами представника позивача, що останнім до пенсійного органу надавалися оригінали необхідних документів, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції управління ПФУ від 07.03.2017". Крім того, в постанові суду апеляційної інстанції зроблені наступні висновки: "…Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач своїм листом від 17.03.2017 року неправомірно відмовив у задоволенні заяви представника позивача від 18.12.2016 року про призначення позивачу пенсії. Враховуючи, що позивач в порядку визначеному Законом України №1058-IV та в спосіб, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, звернувся за призначенням пенсії, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 пенсія за віком повинна бути призначена з дня звернення до управління ПФУ з відповідною заявою, а саме з 07.03.2017 …" Відповідно до резолютивної частини зазначеного рішення, відповідача зобов`язано: "…повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 18 грудня 2016 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у постанові, та прийняти рішення у відповідності до вимог діючого законодавства." Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. З аналізу змісту резолютивної частині постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 653/3357/17 вбачається, що воно прийнято саме в спосіб наведеного положення частини 4 статті 245 КАС України. Тобто, при його виконанні (в даному конкретному випадку - повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 18 грудня 2016 року), обов`язковому для врахування є висновки П`ятого апеляційного адміністративного суду, зазначеними в цьому рішенні, зокрема, з урахуванням висновку суду про те, що пенсія за віком повинна бути призначена з дня звернення до управління ПФУ з відповідною заявою, а саме з 07.03.2017 року та висновку, що позивач в порядку, визначеному Законом України №1058-IV та в спосіб, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, звернувся за призначенням пенсії. Водночас, пенсійний орган, на виконання рішення суду (згідно листа від 16.04.2019 №1227/03-04) розглянув звернення, подане представником позивача 08.02.2017 (лист від 28.02.2017 №1814/Ш-11, який надійшов від Пенсійного фонду України разом з копіями додатків до нього) замість звернення, з яким представник позивача звертався до ГУ ПФУ 07.03.2017 (обставини, яким надавалась оцінка судами в справі № 653/3357/17). Більш того, при розгляді зазначеного звернення ГУ ПФУ в повній мірі проігноровано висновки П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 653/3357/17 та відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 з підстав, вже визнаних судом неправомірними в рамках наведеної справи № 653/3357/17 - з підстав відсутності оригіналу паспорта громадянина України та документа про місце реєстрації ОСОБА_1 . Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсійний орган допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача від 18.12.2016, поданої представником позивача 07.03.2017 та доданих до неї документів. Колегія суддів відповідно до частини 1 статті 308 КАС України не надає оцінки вказаному висновку суду першої інстанції, оскільки щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком, (в частині відмови у задоволенні позову) рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. Доводи апеляційної скарги. Стосовно доводів апелянта про те, що адміністративний суд не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, колегія суддів зазначає наступне. Так, уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових. Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надана була оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України Крім того, відповідачем фактично не приймалось рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, а у межах вимог Порядку № 22-1 здійснено розгляд питання прийняття поданих документів. При цьому колегія суддів зауважує, що зазначене рішення було прийнято після ухвалення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019, якою рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2018 року скасовано, ухвалено постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_1 Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 18 грудня 2016 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у постанові, та прийняти рішення у відповідності до вимог діючого законодавства. Отже, на думку апеляційного суду рішенням про відмову у призначенні пенсії позивачу від 11.04.2019, 16.04.2019, 27.05.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області свідчить про невиконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019, оскільки пенсійним органом заяву позивача від 18.12.2016, поданої представником позивача 07.03.2017 та доданих до неї документів не розглянуто по суті, а лише у межах вимог Порядку № 22-1 здійснено розгляд питання прийняття поданих документів. Водночас висновки пенсійного органу, що позивачем не дотримано порядок звернення за призначенням пенсії були визнані помилковими в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019. Фактично пенсійним органом була продубльована формальна відмова у прийнятті поданих документів, всупереч постанови апеляційного суду, що набрало законної сили. За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Поряд з цим слід зазначити, що адміністративний процес базується на засадах змагальності й диспозитивності (стаття 9 КАС України). На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. За змістом пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. В адміністративному процесі, що базується на засадах змагальності й диспозитивності, особливого значення набуває зміст адміністративного позову, на підставі якої суддя відкриває провадження у справі. Отже позивач виключно на власний розсуд визначає який спосіб захисту йому обрати в тій чи іншій ситуації. В даному випадку подання адміністративного позову з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, викладене в відмовах відповідача від 11.04.2019, 16.04.2019, 27.05.2019 року, є процесуальним правом позивача, на яке суд не може вплинути. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 20 грудня 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 78771782. Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 540/2169/19 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий: О.І. Шляхтицький Суддя: Г.В. Семенюк Суддя: С.Д. Домусчі

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»