Постанова 4854 № 400/2187/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2187/19 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв 01 жовтня 2019 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00048324004 від 24 червня 2019 року. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року частково задоволено позовні вимоги, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 00048324004 від 24 червеня 2019 року, в частині застосування штрафних санкцій, у сумі 6 800,00 грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням сторонами у справі подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, відповідно до їхніх вимог та заперечень. Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як у межах спірних правовідносин податковим органом протиправно застосовано до нього штрафні санкції за порушення вимог «ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». При цьому, позивач вважає, що податковим органом порушено строк подання відзиву на його позовну заяву, а як наслідок, судом першої інстанції безпідставно надано йому правову оцінку та доданим до нього доказам. Вимоги апеляційної скарги податкового органу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та безпідставно не підтверджено встановленого порушення з продажу пива на розлив для його споживання на місці реалізації. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Миколаївській області на підставі наказу від 21 травня 2019 року № 1132, у період з 23 травня 2019 року по 31 травня 2019 року, проведено фактичну перевірку магазину позивача, з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, пальним. За результатами перевірки посадовими особами податкового органу складено акт перевірки № 89/14-29-40-01/НОМЕР_1 від 31 травня 2019 року, згідно висновків якого встановлено наступні порушення: 1) ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; 2) ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме реалізація тютюнових виробів без наявності дозвільних документів (ліцензії) на такий вид діяльності; 3) ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме продаж алкогольних напоїв на розлив. За наслідком виявлення вищевказаних порушень податковим органом складено та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 000483240004 від 24 червня 2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40 800,00 грн. Не погоджуючись з отриманим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як податковим органом помилково накладено на позивача штрафні санкції за продаж пива на розлив, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України. Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Згідно ч. 20 ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Згідно ч. 6 ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів. Згідно ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Частиною 2 ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень; оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності отриманого позивачем податкового повідомлення-рішення № 00048324004 від 24 червня 2019 року, яким на нього накладено штрафні санкції за порушення вимог ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». В даному випадку, за наслідком проведеної фактичної перевірки магазину позивача податковим органом встановлено, що в порушення вищевикладених вимог ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» позивачем допущено наступні порушення: 1) зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; 2) реалізація тютюнових виробів без наявності дозвільних документів (ліцензії) на такий вид діяльності; 3) продаж алкогольних напоїв на розлив. При цьому, судом першої інстанції підтверджено висновки податкового органу, в частині порушень щодо зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка та реалізації тютюнових виробів без наявності дозвільних документів (ліцензії), з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. В даному, з акту проведеної перевірки вбачається, що посадовими особами податкового органу виявлено у магазині позивача одну пляшку горілки «ЕСО Ідея», об`ємом 0,5 літра, без наявності на ній марки акцизного податку встановленого зразка. Крім того, з письмових пояснень продавця ОСОБА_3 вбачається, що у магазині дійсно знаходилась пляшка горілки 0,5 л. без марки акцизного податку встановленого зразка, яка була відкрита та знята з продажу. Внаслідок чого, факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку підтверджений актом перевірки та вищезазначеними письмовими поясненнями продавця магазину. Щодо встановленого податковим органом факту продажу тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії, колегія суддів зазначає, що позивачем не заперечується того, що станом на 07 березня 2019 року він не мав ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, так як дія його ліцензії від 04 березня 2019 року розпочалась лише з 08 березня 2019 року. При цьому, 07 березня 2019 року у магазині позивача здійснено реалізацію тютюнових виробів, на суму 1430,65 грн., що підтверджується витягом з АІС «Податковий блок», а саме системи збору та збереження даних РРО. Внаслідок чого, колегія суддів вважає підтвердженим факт вчинення позивачем спірного порушення. При цьому, є безпідставними посилання позивача на Z-звіт від 08 березня 2019 року, так як з наданого неможливо підтвердити відсутність у позивача роздрібних продажів тютюнових виробів 07 березня 2019 року. В свою чергу, щодо факту продажу у магазині позивача алкогольних напоїв на розлив, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, з аналізу вищевикладених положень «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вбачається, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування. Тобто, колегія суддів вважає, що для накладення відповідних штрафних санкцій на позивача контролюючому органу необхідно встановити факт продажу особі алкогольних напоїв на розлив та факт сприяння особі у вживанні алкогольних напоїв на місці, шляхом створення для цього відповідних умов. В свою чергу, податковим органом встановлено лише факт роздрібної продажу позивачем пива, а не факт його умисного продажу для споживання на місці реалізації, шляхом створення позивачем для цього відповідних умов. Крім того, в акті перевірки не зазначено, як саме встановлено факт продажу алкогольних напоїв (пива) на розлив для споживання на місці та не наведено доказів такого споживання. Внаслідок чого, колегія суддів вважає вірними висновки суду у цій частині. При цьому, факт невчасного надсилання контролюючим органом відзиву до суду першої інстанції, який прийнято та досліджено останнім, не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного рішення суду. Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, колегія суддів вважає, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року - без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційних скарг покласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.