Постанова 4857 № 140/2211/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2211/19 пров. № 857/12135/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. за участі секретаря судового засідання: Хітрень О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (суддя Лозовський О.А., час ухвалення не вказаний, місце ухвалення м.Луцьк, дата складання повного тексту не вказана), в адміністративній справі №140/2211/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області, про визнання протиправним та скасування рішення, встановив: У липні 2019 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДФС у Волинській обласної (правонаступником якого є ГУ ДПС у Волинській області), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №000679-40 від 20.09.2018 р. про застосування фінансових санкцій, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 51000 грн.. Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю. З цим рішенням суду першої інстанції від 01.10.2019 року не погодилася позивач ФОП ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним, прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки аргументам позивача про те, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій винесене на підставі акта фактичної перевірки від 09.08.2018 р., який не може слугувати доказом вчинення позивачем правопорушення. Зокрема, зазначає апелянт, що всупереч вимогам п.80.2 ст.80 ПК України, позивача не ознайомили з наказом про проведення перевірки та не повідомили про підстави її проведення. Також відрізняються реквізити на копії акта перевірки наявної у позивача та в оскаржуваному рішенні про застосування фінансових санкцій. Крім цього, зазначає апелянт, що перевіряючими було проведено контрольну розрахункову операцію без дотримання вимог Податкового кодексу України. Також звертає увагу апелянт на те, що Любомильським районним судом у справі №163/1586/18 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.155-1 КУпАП, було встановлено, що виявлені перевіряючими алкогольні напої та тютюнові вироби належали продавцю ОСОБА_2 , яка реалізовувала їх для власної вигоди без відома позивача, а тому, покладати відповідальність за незаконне зберігання таких товарів на ФОП ОСОБА_1 є безпідставним. Таким чином, на думку апелянта, перевірка, за результатами якої було винесено рішення від 20.09.2018 р. про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій, була проведена без належних підстав, з порушеннями норм чинного законодавства, а тому дії відповідача були незаконними, як і оскаржуване рішення від 20.09.2018 року. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 01.10.2019 року та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов. Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. У засідання суду апеляційної інстанції сторони (їх представники) не з`явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 р. як фізична особа-підприємець, видами діяльності якої є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 37-38). В період 09.08.2018р. посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області, на підставі наказу від 08.08.2018 р. №2908 «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 08.08.2018 р. №416 та №417, була проведена фактична перевірка дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб`єкту господарювання ОСОБА_1 (а.с. 26-28). За результатами перевірки складено Акт №03/163/40-01/ НОМЕР_1 від 10.08.2018 року, із додатками (а.с. 6-7, 21-25). Із змісту вказаного Акту перевірки від 10.08.2018 року видно, що за результатами перевірки встановлено факт зберігання під прилавком торгового залу 2-х упаковок горілки «Пшенична» місткістю 10 л., вміст спирту 40% об. в упаковці «Bag in Box», з використанням тари, що не відповідає вимогам ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», та зберігання 116 пачок тютюнових виробів трьох найменувань, без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затв. постановою КМ України №1251 від 27.12.2010 р.. Крім цього, за результатами перевірки встановлено, що контрольно-розрахунковою операцією придбано 1 пляшку пива світлого пастеризованого «Балтика експортне» №7 місткістю 0,5 л. вміст спирту 5,4% об. за ціною 20 грн., проте, продавцем РРО не застосовано, фіскальний чек на суму покупки не видано, чим порушено пункти 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Також встановлено невідповідність суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному Z-звіті за 09.08.2018р. станом на 15:10 у сумі 1070,00 грн., чим порушено пункт 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Супровідні документи на алкогольні напої та тютюнові вироби згідно додатків №1, №2 не пред`явлено, чим порушено пункт 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». 20 вересня 2018 року відповідачем ГУ ДФС у Волинській області прийнято Рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №000679-40, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 51000 грн., в тому числі: за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка - 17000 грн.; за зберігання алкогольних напоїв з використанням тари, що не відповідає вимогам визначеним ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - 17000 грн.; за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка - 17000 грн. (а.с. 5). Також судом встановлено, що постановою Любомльського районного суду Волинської області від 12.09.2018 року у справі №163/1586/18, ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.155-1, ч.1 ст.164-5 КУпАП, і на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією в дохід держави горілки марки «Пшенична» у двох картонних ящиках місткістю 10 л. кожна, 116 пачок тютюнових виробів трьох найменувань (а.с. 13, 31). Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 20.09.2018 р. про застосування фінансових санкцій, з врахуванням наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, однієї з таких підстав: - письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.3, пп.80.2.5 п.80.2 статті 80 ПК України). Також відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абз.2 п.81.1 ст.81 ПК України). Судом першої інстанції вірно зазначено, що при виконанні функцій, визначених законом, контролюючі органи наділені правом проведення перевірки за умови вручення платнику податків копії наказу та пред`явлення йому направлення на перевірку та службового посвідчення, а не інших документів, які вказують на підстави для проведення фактичної перевірки. Так, як уже було зазначено, фактична перевірка дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів господарської одиниці магазину, який належить ФОП ОСОБА_1 була проведена, зокрема, на підставі наказу від 08.08.2018 р. №2908 «Про проведення фактичної перевірки», де зазначено, що перевірку необхідно провести протягом 10 діб, починаючи з 09.08.2018 р., а також керуючись, зокрема, пп.80.2.3, пп.80.2.5 п.80.2 статті 80 ПК України. З даним наказом від 08.08.2018 р. №2908, а також направленнями на перевірку від 08.08.2018 р. №416 та №417 позивач була ознайомлена 09.08.2018 року, що підтверджується її підписом на копіях відповідних документів (а.с. 26-28). При цьому, жодних зауважень чи дій щодо недопущення контролюючого органу до проведення перевірки, позивачем не вчинялось. Тому, відповідачем була дотримана процедура проведення фактичної перевірки магазину суб`єкта господарювання ОСОБА_1 .. Суд першої інстанції також вірно врахував, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Крім цього, якщо допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У свою чергу, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.05.2018р. (справа №806/2127/16). Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки, а також про відсутність підстав для її проведення. Відносно доводів апеляційної скарги щодо розбіжностей реквізитів на копії акта перевірки наявної у позивача та в оскаржуваному рішенні від 20.09.2018 року про застосування фінансових санкцій, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.86.5 ст.86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу (абз.2 п.86.5 ст.86 ПК України). У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції (абз.3 п.86.5 ст.86 ПК України). Так, колегія суддів враховує, що згідно матеріалів справи фактична перевірка позивача ФОП ОСОБА_1 була проведена 09.08.2018 р., а відповідно до вимог п.86.5 ст.86 ПК України, акт такої перевірки був зареєстрований на наступний день у відповідному журналі реєстрації актів контролюючого органу, тобто 10.08.2018 р., що відображено у оскаржуваному рішенні від 20.09.2018 р. про застосування фінансових санкцій. Судом першої інстанції також вірно зазначено та враховано, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Так, відповідно до п.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Марка акцизного податку це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (пп.14.1.107, пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України). Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (п.226.3 ст.226 ПК України). Так, відповідно до п.24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється. Крім того, відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л., 0,1 л., 0,18 л., 0,2 л., 0,25 л., 0,275 л., 0,33 л., 0,35 л., 0,37 л., 0,375 л., 0,4 л., 0,45 л., 0,5 л., 0,61 л., 0,7 л., 0,75 л., 1,0 л. і більше. Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Згідно абз.15 ч.2 ст.17 цього Закону, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. Таким чином, зберігання тютюнових та алкогольних виробів без марок акцизного податку встановлено зразка є підставою для застосування до суб`єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів, при цьому, обов`язковою кваліфікуючою ознакою для застосування фінансових санкцій є саме зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від джерела походження цих товарів та їх належності особі. Так, матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної відповідачем фактичної перевірки дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів господарської одиниці магазину, що належить суб`єкту господарювання ОСОБА_1 , було встановлено, зокрема, факт зберігання в приміщенні магазину під прилавком торгового залу тютюнових виробів та алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а також факт зберігання горілки «Пшенична», вміст спирту 40 % об., ємність 10 л. з використанням тари, що не відповідає вимогам ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме в упаковці типу «Bag in Box». Відносно доводів апеляційної скарги про те, що виявлені алкогольні та тютюнові вироби належали продавцю ОСОБА_2 , то слід врахувати, що відповідно до абз.4 п.23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб`єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що за фактом зберігання тютюнових виробів та алкогольних напоїв без марок акцизного податку на ФОП ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.08.2018р. серія ГП №022974 та вилучено з роздрібного обігу алкогольні напої та тютюнові вироби. Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 12.09.2018р. у справі №163/1586/18 визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених частиною першою статті 155-1, частиною першою статті 164-5 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією в дохід держави горілки марки «Пшенична» у двох картонних ящиках місткістю 10 л. кожна, 116 пачок тютюнових виробів трьох найменувань. Вищенаведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про те, що виявлені алкогольні та тютюнові вироби належали продавцю ОСОБА_2 і реалізовувались нею для власної вигоди. Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а сума штрафних санкцій в розмірі 51000 грн. (по 17000 грн. за кожне порушення) застосована до відповідача правомірно. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржене рішення про застосування фінансових санкцій №000679-40 від 20.09.2018 року винесено відповідачем правомірно, а тому відсутні підстави для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду від 01.10.2019 року винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Згідно п.6 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року в адміністративній справі №140/2211/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: В. В. Гуляк Судді: Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 21.02.2020 року