Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1509/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2020 року справа №200/1509/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 200/1509/19-а (головуючий І інстанції Буряк І.В., текст ухвали складено у приміщенні суду за адресою: вул. Добровольського, 1, м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 20 листопада 2019 року Центральний відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі-заявник, виконавча служба) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі-відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (а.с. 111-113). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року заяву виконавчої служби про зміну способу і порядку виконання рішення повернуто заявникові у зв`язку з несплатою судового збору при зверненні до суду з вказаною заявою(а.с.124). Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. В обґрунтування доводів зазначила, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу виконання рішення суду (а.с. 127-130). Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що відповідно до пп.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заявником судовий збір за подання вказаної заяви не сплачувався, а тому судом першої інстанції відповідно до діючого законодавства залишено зазначену заяву без руху, та в подальшому внаслідок неусунення заявником недоліків вказаної заяви її на законних підставах повернуто заявникові. Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційної скарги відзиву на неї і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Апелянт посилається на відсутність підстав для сплати судового збору за подання заяви про встановлення та зміну порядку і способу виконання рішення суду, виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір». Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним таке посилання апелянта, оскільки норми п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» є загальними, а статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначені конкретні розміри ставок судового збору за подання заяв, позовних заяв тощо до суду, господарського суду та адміністративного суду. Відповідно до пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, судовий збір сплачується при зверненні саме до адміністративного суду із заявою про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Враховуючи те, що норми пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в даному випадку є спеціальними, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення без руху заяви виконавчої служби про встановлення та зміну порядку і способу виконання рішення суду у зв`язку з несплатою судового збору. Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Матеріалами справи встановлено, що позивачем не усунуті недоліки заяви у строк, встановлений ухвалою суду від 02.12.2019 року. За встановлених обставин та норм процесуального закону в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Щодо судових витрат, суд виходив з наступного. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати мають бути встановлені законом про судовий збір. Згідно пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду, судовий збір встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Разом з тим, враховуючи обставини справи, а саме, те, що позивач пенсійного віку, має статус ВПО, відсутність в останнього іншого джерела доходу окрім пенсійних виплат, суд дійшов висновку про необхідність звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ч. 1 ст. 133 КАС України. Керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 200/1509/19-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 200/1509/19-а залишити без змін. Повний текст постанови складений 5 лютого 2020 року. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: І.В. Геращенко Судді: Т.Г. Арабей Г.М. Міронова