Постанова 4857 № 260/603/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/603/19 пров. № 857/12344/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М., за участю секретаря судового засідання Федак С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (головуючий суддя Микуляк П.П., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В : ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №ЗК12/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-14 від 25 січня 2019 року. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК12/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-14 від 25 січня 2019 року. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Управління Держпраці у Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просило його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що Відповідно до ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Державна служба України з питань праці згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загально обов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нара хування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Відповідно до підп. 1, 3 п. 11 Порядку контролю інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідом лення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь - яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або пра цівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення. Пунктом 8 Порядку контролю визначено, що про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку контролю інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. За умовами пункту 6 Порядку контролю під час підготовки до прове дення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відві дування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, держав них органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодо ступної) інформації про стан додержання законодавства про працю. Отже, з вищенаведеного випливає, що інспектор праці має право самостійно, без попереднього повідомлення та без суб`єкта господарювання, якщо він вважатиме, що таке повідомлення завдасть шкоди інспекційному відвідуванню, приходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця. 26 грудня 2018 року на урядову гарячу лінію Управління Держпраці надійшло звернення від громадянина ОСОБА_2 , який працював офіціантом у ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1» про невиплату йому коштів при звільненні. 28 грудня 2018 року Управлінням Держпраці видано наказ № 254 про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 З метою перевірки додержання законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин, оплати праці, звільненні працівників, праці неповнолітніх, робочого часу та часу відпочинку, на підставі наказу, видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 04 січня 2019 року №

6. Період проведення інспекційного відвідування з 09 по 10 січня 2019 року. На направленні, яке було вручено ФОП ОСОБА_1 для ознайомлення, міститься його особистий підпис та дата отримання. 10 січня 2019 року головним, державним інспектором Управління Держпраці Сумара А.Ф. за участю головних державних інспекторів Гукс М. М., та Севч В. Є. проведено інспекційне відвідуванням за місцем здійснення під приємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. В ході проведеного інспекційного відвідування встановлено, що на умовах трудового договору у ФОП ОСОБА_1 станом на 09.01.2019 працює 7 найманих працівників. Про прийняття на роботу вищезгаданих працівників до органів ДФС повідомлення було подано завчасно. Також, відповідно до звернення громадянина ОСОБА_2 встановлено, що в період з 05.10.2018 по 14.10.2018 він працював офіціантом в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1» без укладення трудового договору з ФОП ОСОБА_1 , про що свідчать касовий чек та клієнтський рахунок від 05.10.2018 № 154022 на суму 132,00 грн та клієнтський рахунок від 14.10.2018 № 155129 на суму 224,00 грн. Апелянт також зазначає, що згідно з пунктом 3.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 219 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.07.2002 року за № 680/6968, у закладах (підприємствах) з обслуговування офіціанта оплата вартості продукції здійснюється споживачем безпосередньо офіціанту відпо відно до рахунка, який виписується на бланку встановленої форми. Після розрахунку офіціантом споживачеві надається розрахунковий документ (ка совий чек, розрахункова квитанція). Разом з тим, посада офіціанта визначена Класифікатором професій ДК 003:2010, зокрема: Розділ: 5 Працівники сфери торгівлі та послуг; Підрозділ: 512 Доглядачі будинків та працівники ресторанного господарства; Клас: 5123 Офіціант. Класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб`єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників. Працівники за вказаною професією приймаються на роботу за трудовим договором, а виконання роботи визначається посадовою інструкцією. Протягом інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 факт перебування з ОСОБА_2 в трудових відносинах документально не підтвердив. У зверненні ОСОБА_2 , яке надійшло на урядову гарячу лінію Управління Держпраці, заявник покликається на факт невиплати йому коштів при звільненні. Зокрема, зазначає про те, що у період вересня - жовтня 2018 року він працював офіціантом у ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1», у якому здійснюють свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 . Трудовий договір йому ФОП ОСОБА_1 укласти не пропонував. Оплата праці усно була обумовлена у вигляді ставки 400 грн. за зміну (13 годин) + 2 % від індивідуальної каси офіціанта. Проте, при звільненні заявнику була виплачена тільки ставка за відпрацьовані дні, а 2 % від індивідуальної каси, яка склала за жовтень - 5 890 грн., виплачено не було. На підтвердження наведеного надав копії касового чеку та клієнтського рахунку від 05.10.2018 у № 154022 на суму 132,00 грн. та копію клієнтського рахунку від 14.10.2018 № 155129 на суму 224,00 грн. В процесі розгляду адміністративної справи, ОСОБА_2 надіслав на адресу Управління Держпраці письмові пояснення з доданими до них копіями касових чеків та клієнтських рахунків, які підтверджуютъ факт виконання ним роботи офіціанта у ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1», у якому здійснюють свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 , протягом вересня - жовтня 2018 року. 04 вересня 2019 року позивач надіслав на адресу відповідача копію заяви ОСОБА_2 , яка посвідчена 15.08.2019 приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л. У поданій заяві вищезазначена особа повідомляє, що ніяких скарг та дзвінків на урядову гарячу лінію Управління Держпраці не надсилав, в жодних трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не перебував. Засвідчуючи справжність підпису на заяві від 15.08.2019, яка 04.09.2019 була надіслана позивачем на адресу Управління Держпраці, нотаріус не перевірив факти, викладені у заяви, не підтвердив їх достовірність, а лише засвідчив, що підпис на ній дійсно був вчинений ОСОБА_2 . Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціа льне страхування та податків передбачена відповідальність фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Станом на момент виявлення порушення розмір мінімальної за робітної плати склав 4 173,00 грн, відтак 4 173,00 х 30 = 125 190,00 грн). За умовами ч. 3 ст. 265 КЗпП штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України». Пунктом 2 Порядку накладення штрафів штрафи мають право накладати начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники. Відповідно до пунктів 6 Порядку накладення штрафів про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії по відомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом тако го представника. Управлінням Держпраці на адресу ФОП ОСОБА_1 було надіслано рекомендованим листом повідомлення від 18.01.2019 № 07-02/240 про дату, час та місце розгляду справи, а саме 25 січня 2019 року о 09:30 год. 18.01.2019 о 13:32 год. повідомлення було передано телефонограмою на номер 0502119368. Відповідно до пунктів 7 Порядку накладення штрафів справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до п.6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. На розгляд справи ФОП ОСОБА_1 у встановлений час не з 'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про перенесення розгляду справи на інший час не подав. За результатами розгляду справи, 25 січня 2019 року першим заступником. начальником Управління Держпраці Грициком. Василем Івановичем, визначеною Порядком уповноваженою посадовою особою, на підставі Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за № 12/216/АВ від 10 січня 2019 року, винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК 12/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-14. Абзацом 4 п. 8 Порядку накладення штрафів визначено, що Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно прийнято постанову, або видається його представникові, про що ні робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка. Вищезазначена Постанова про накладення штрафу надіслана позивачу рекомендованим листом від 25.01.2019 № 07-02/360. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до вимог ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем, на підставі Наказу про проведення інспекційного відвідування від 28.12.2018 № 254, виданого на підставі звернення ОСОБА_5 , заяви ОСОБА_6 , листа Свалявської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості, Звернення ОСОБА_2 , звернення ОСОБА_7 , листа ГУ ДФС у Закарпатській області №8222 від 12.09.2018 та інформації ГУ ПФУ у Закарпатській області №17575 від 19.12.2018 зобов`язано начальника відділу Управління Держпраці у Закарпатській області Турянському Я.І. організувати проведення інспекційних відвідувань суб`єктів господарювання згідно переліку, в якому під №7 зазначений позивач, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1»). В подальшому здійснено перевірку додержання законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, результати якої зафіксовано в Акті інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 №ЗК12/216/АВ від 10 січня 2019 року. В Акті зазначено, що за зверненням громадянина ОСОБА_2 , яке надійшло на Урядову гарячу лінію встановлено, що в період з 05.10.2018 -14.10.2018 гр. ОСОБА_2 працював офіціантом в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1» без укладення трудового договору, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 . Також вказано, що гр. ОСОБА_2 до свого звернення додав чеки та клієнтські рахунки, а саме касовий чек та клієнтський рахунок №154022 на суму 132 грн від 05.10.2018 та клієнтський рахунок №155129 на суму 224 грн від 14.10.2018. В Акті інспекційного відвідування додатково було зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не надав жодного документу щодо перебування в трудових відносинах з гр. ОСОБА_2 . На підставі Акту інспекційного відвідування, відповідачем прийнято Припис про усунення виявлених порушень від 10 січня 2019 року №ЗК ЗК12/216/АВ/П, яким зобов`язано усунути порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, а саме зобов`язано укласти трудовий договір з найманим працівником та повідомити органи ДФС про прийом працівників. В подальшому, на підставі Акту інспекційного відвідування відповідачем винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК12/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-14 від 25 січня 2019 року, якою накладено на ФОП ОСОБА_8 , штраф у розмірі 125190,00 грн. Крім того, відповідачем складено Протокол про адміністративне правопорушення №ЗК12/216/АВ/П/ПТ від 10 січня 2019 року у якому зазначається про те, що ФОП ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення за місцем здійснення діяльності чим порушено вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України. Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96). Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 п.6 Положення № 96). Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96). Ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017р. № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад). Згідно ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» цього закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у ч.4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1-4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст.22 цього Закону. Наведеними нормами встановлено, що дія Закону № 877-V поширюється, зокрема, на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які, здійснюють заходи контролю у встановленому цим законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю). Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V). Частина 8 ст. 4 цього Закону № 877-V визначає, що органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V). Також судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до п.5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Згідно з ч. 8 ст. 4 цього Закону № 877-V: органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 265 КЗпП України, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП України: посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Згідно пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: - рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; - акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; - акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 № 413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника. Як уже зазначалося, оскаржена постанова прийнята на підставі висновків посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області про порушення вимог законодавства про працю, а саме фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. В Акті інспекційного відвідування було зазначено, що на гарячу лінію було зафіксовано звернення гр. ОСОБА_2 , який повідомив, що працював без укладеного трудового договору у ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1» в період з 05.10.2018 по 14.10.2018, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 . Єдиним доказом, на підтвердження зазначеного це наявність касового чеку та клієнтські рахунки, а саме касовий чек та клієнтський рахунок № 154022 на сумі 132 грн. від 05.10.2018 та клієнтський рахунок № 155129 на суму 224 грн. від 14.10.2018, проте суд першої інстанції вірно вважав, що касовий чек, як розрахунковий документ не може містити будь-яких відомостей про офіціанта реєстратора розрахункової операції при проведенні розрахунків за надані послуги. Клієнтський рахунок у вигляді паперового носія не передбачений чинним законодавством, отже не містить будь-яких загальнообов`язкових даних, які підприємець зобов`язаний вказати на відміну від фіскального касового чека. Пункт 21 Порядку вказує, що у разі, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. З аналізу даної норми слідує, що інспектор праці у разі надходження зауважень зобов`язаний відреагувати на них шляхом надання суб`єкту господарювання відповіді з приводу таких зауважень. Нормативно визначена можливість суб`єкта господарювання надати свої пояснення, міркування та претензії шляхом подання зауважень - це гарантія законності прийнятого посадовою особою державного органу рішення і невід`ємне право надане законом. Відповідно до п.23 Порядку, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Пункт 24 Порядку визначає, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Пункт 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю вказує, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. Проте, відповідач в день винесення Акту інспекційного відвідування 10 січня 2019 року, виносить також припис про усунення виявлених порушень №ЗК12/216/АВ/П. Відповідно до норм Порядку, за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . Управління Держпраці у Закарпатській області за наявності на те підстав мало б винести відповідний припис не пізніше наступного робочого дня після розгляду зауважень об`єкта відвідування. З врахуванням наведеного суд першої інстанції вірно вважав, що відповідачем при прийнятті Припису про усунення виявлених порушень було обмежено право особи на подання обґрунтованих зауважень та порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, а тому суд підставно задовольнив позовні вимоги та скасував оскаржувану постанову. Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 260/603/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді В.В. Гуляк Н.М. Судова-Хомюк повний текст складено 03.02.2020