LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/5170/18

від 28.01.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області - залишити без задоволення.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5170/18 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Земляної Г.В., Ключковича В.Ю., за участю секретаря: Рагімової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Київській області щодо не проведення дій по призначенню та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності ОСОБА_1 за захворюваннями, отриманими при проходженні служби в ОВС України у визначеному Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 № 850; - зобов`язати ГУНП в Київській області провести дії по призначенню та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності пов`язану із хворобами отриманими при проходженні служби в органах ОВС України, в порядку дій встановлених Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 21.10.2015 № 850, з врахуванням відповідних положень по призначенню одноразової грошової Порядку та умов призначення, та виплати одноразової грошової допомоги при втраті працездатності поліцейським, затверджений Наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 зі змінами. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Національної поліції в Київській області, викладену у листі від 06.06.2018 року № 29/Ч-615, у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №

850. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, з врахуванням положень Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським, який затверджений Наказом МВС України від 11.01.2016 №

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що в період з 06.09.1996 року по 06.11.2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 року на підставі наказу № 1 о/с від 07.11.2015 року прийнятий на службу до Національної поліції України та з 26.01.2016 року звільнений зі служби згідно наказу № 21 о/с від 26.01.2016 року. Обласною медико-соціальною експертною комісією 13.04.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС. Згідно копії свідоцтва про хворобу від 25.01.2016 року за № 77/ЗВ, виданим Військово - лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Київській області", захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , капітана поліції, інспектора Таращанського ВП, Рокитнянського ВП ГУ НП в Київські області, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 03.11.2016 року позивач звернувся з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги до ГУ НП в Київській області, однак листом від 16.11.2016 року № 29/Ч-752, ГУ НП в Київській області позивача повідомлено, що до Закону України "Про національну поліцію" не внесені зміни щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності яких стало захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому вирішити питання про призначення йому цієї допомоги немає правових підстав. 23.05.2017 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/4499/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зокрема визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності відповідно до Закону України "Про національну поліцію". Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 у справі № 357/4499/17 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Київській області - задовольнили частково. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2017 року - скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнили частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Київській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі інвалідності. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Київській області розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та прийняти відповідне рішення за його заявою. В решті позовних вимог відмовлено. Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 27.07.2017. 10.05.2018 року позивач повторно звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою (скаргою), в якій просив на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової допомоги, як інваліду ІІ групи, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходженням служби в ОВС та прийняти відповідне рішення за заявою від. Також ОСОБА_1 просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (а.с.23-25). Листом від 06.06.2018 №29/Ч-615 Головне управління Національної поліції в Київській області повідомило позивача про відсутність підстав для виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, крім того зазначивши, що його заява та матеріали були розглянуті комісією Головного управління Національної поліції в Київській області з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського та протоколом засідання від 06.12.2017 №11 було прийнято рішення про виплату позивачу грошової допомоги у розмірі 144000,00 грн. Позивач не погоджується із розміром нарахованої одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим звернувся до суду. Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З 07.11.2015 року набрав чинності Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію". До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850). Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 затверджено Порядок №

850. Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850). Згідно з пунктом 5 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07 листопада 2015 року, визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". При цьому згідно пункту 15 Прикінцевих положень Закону України "Про Національну поліцію України" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постановах від 13.02.2018 по справі № 806/845/16 та від 15.05.2018 у справі № 161/16343/17. Як вбачається з матеріалів справи, Білоцерківським міськрайонним судом Київської області та Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 357/4499/17 з 13.04.2016 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС. При цьому, Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.07.2017 року дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки з 13.04.2016 року позивачу встановлено другу групу інвалідності, у зв`язку з захворюванням пов`язаним з проходженням служби в ОВС, то у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги. Відповідно до вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Проте, відповідач повторно відмовляючи листом № 29/Ч-615 від 06.06.2018 позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" вказав, що виплата передбачена тільки для працівників міліції. Виходячи з заявлених позовних вимог, в яких оскаржується бездіяльність ГУНП в Київській області щодо не проведення дій по призначенню та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності ОСОБА_1 за захворюваннями, отриманими при проходженні служби в ОВС України у визначеному Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 суд зазначає, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки відповідачем повторно заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги від 03.11.2016 було розглянуто. Разом з тим, прийнята ГУНП в Київській області відмова № 29/Ч-615 від 06.06.2018 року є протиправною та не відповідає ані вимогам закону, ані висновкам Київського апеляційного адміністративного суду. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу підлягає нарахуванню і виплаті одноразова грошова допомога у розмірі, передбаченому Законом України "Про Національну поліцію", яка має визначатись на підставі норм Порядку №

850. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Земляна Г.В. Суддя Ключкович В.Ю. Повний текст постанови виготовлено - 03 лютого 2020 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»