Постанова 4855 № 826/18829/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18829/16 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно група» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно група» до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно група» (далі - позивач або ТОВ «Пром-Техно група») звернулось до суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач або контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.09.2016 року №1061140301. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення від 29 березня 2019 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Судова колегія вважає, що в даному випадку, наявні правові підстави передбачені п.1 ч.1 ст. 311 КАС України для розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на підставі направлень від 23.08.12016 року №22000/26-15-14-03-01 та від 23.08.2016 року №2201/26-15-14-03-01, виданих Головним управлінням державної фіскальної служби у м. Києві, наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22.08.2016 року, згідно з пп. 78.1.2, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно група» з питань правомірності віднесення господарських операцій, проведених платником податків за 2015 рік, до контрольованих та неподання звіту про контрольовані операції за наслідком якої складено акт №327/26-15-14-01/36469368 від 06.09.21016 року (далі - акт перевірки). В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України щодо неподання звіту про контрольовані операції на загальну суму 8 322 294, 12 грн., що відображено у висновках акту перевірки (т.1, а.с. 13 -14). На підставі наведених вище висновків перевірки, Головним управління державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.09.2016 року №1061140301, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно група» застосовано адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 365400, 00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення) (т.1, а.с. 15). За наслідком адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 21.11.2016 року №24990/6/99-99-11-0301-25 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно група» залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 16.09.2016 року №1061140301 - без змін. Не погоджуючись зі спірним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного. Статтею 39 ПК України регламентовано особливості трансфертного ціноутворення, ключовим питанням якого є віднесення господарських операцій платників податків - резидентів України до контрольованих. У пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України закріплено засади визначення операцій контрольованими шляхом наведення у підпунктах 39.2.1.1 - 39.2.1.5 окремих кваліфікаційних ознак операцій, які надають підстави у розумінні податкового законодавства вважати їх контрольованими. Згідно з пп.39.2.1.1 п.39.2 ст.39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів. Відповідно до пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку. Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: - держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; - держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією. Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни. У пп.39.2.1.6 п.39.2 ст.39 ПК України визначено, що неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов`язаними особами. Підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: - річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; - обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. У п.39.4 ст.39 ПК України передбачено, що складення та подання звіту про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення для податкового контролю. Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до п.120.3 ст.120 ПК України, неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу, зокрема, у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави для висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для визнання господарських операцій контрольованими в розумінні податкового законодавства є наявність кваліфікаційних ознак, визначених одним з підпунктів пункту 39.2.1 статті 39 ПК України. Судом першої інстанції встановлено, що між «OPTIMA Group» Ltd (Боснія та Герцеговина) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно група» укладено договір купівлі-продажу №D515-15 від 17.06.2015 року, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити покупцю продукти в період починаючи від дати вступу даного договору в силу до 31.12.2015 року (далі - договір №D515-15). Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно група» перераховано валютні кошти на користь OPTIMA Group» Ltd (Боснія та Герцеговина) у розмірі 325119,00 доларів США (7201974,63 грн.), що не заперечується сторонами. Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №1042-р, від 14.05.2015 року №449-р та від 16.09.2015 року №977-р Боснія і Герцеговина входить до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, що установлені підпункту 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Водночас, віднесення господарських операцій до контрольованих у сукупності з ознаками, визначеними у пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України, обумовлює наявність в платника податків обов`язку подати звіт про такі контрольовані операції. Враховуючи, що у даному випадку наявна сукупність кваліфікаційних ознак для віднесення операцій позивача з «OPTIMA Group» Ltd до контрольованих, позивач був зобов`язаний подати звіт про них за відповідний рік, але такого обов`язку не виконав, що свідчить про правомірність притягнення його до відповідальності шляхом застосування штрафних санкцій. Доводи апелянта про те, що вчинені ним операції з «OPTIMA Group» Ltd не є контрольованими, оскільки не відповідають ознакам, закріпленим у пп. 39.2.1.1 п.39.2 ст.39 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, для визнання господарських операцій контрольованими податковим законодавством не вимагається одночасної сукупності абсолютно всіх груп кваліфікаційних ознак, визначених підпунктами пункту 39.2.1 статті 39 ПК України. Отже, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно група» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: