Постанова 4824 № 752/9104/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 752/9104/18 Головуючий у І-й інстанції - Чередніченко Н.П. апеляційне провадження № 22-ц/824/833/2020 Доповідач Заришняк Г.М ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 рокуКиївський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М. при секретарі Діденку А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» про визнання недійсним та скасування технічного паспорту на житловий будинок, - ВСТАНОВИВ: В травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», про визнання недійсним та скасування технічного паспорту від 24.10.2008 року на житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна». В обгрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцями зазначеного майна є позивачка та її рідна сестра - відповідачка ОСОБА_2 У 2008 році відповідачка оформила належну їй Ѕ частину спадкового майна, про що отримала свідоцтво про спадщину за законом. Позивачка, в свою чергу, розпочала оформлення документів на спадкове майно лише в 2016 році. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27.04.2017 року у справі № 752/16943/16-ц за позивачкою було визнано право власності на Ѕ частину спадкового майна - житлового будинку АДРЕСА_1 . Звернувшись до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», позивач мала намір, як власник успадкованого майна, оформити технічний паспорт на житловий будинок, однак, ОСОБА_2 відмовила їй та інженеру БТІ у фактичному огляді домоволодіння, в зв`язку з чим оформити технічний паспорт не вбачалось можливим. Для реєстрації свого права власності позивачка надала технічний паспорт на будинок, виготовлений в 2004 році. Оформивши належним чином свої права на частину будинку, позивачка бажає відновити справедливість і захистити свої права, оскільки відповідачка ОСОБА_2 при оформленні у 2008 році свого права власності на частину будинку виготовила технічний паспорт, який містить відомості, які не відповідають дійсності. Крім того, при обстеженні житлового будинку інженером КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» у 2008 році позивачка не була присутньою та жодних документів не підписувала. Посилаючись на те, що відомості, які містяться в технічному паспорті містять невірну інформацію, та останній оформлено з порушенням вимог закону та відповідної інструкції, позивачка просила суд визнати його недійсним та скасувати. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_2 вказує на та, що рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, й просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивачки. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивачки підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Представник відповідачки проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обгрунтованність постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта (т. 1 а.с.11). Позивачка є донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв (т. 1 а.с.13, 14). Відповідачка ОСОБА_2 є також донькою померлого ОСОБА_3 та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2008 року нею було успадковано 1/2 частину майна після смерті батька, а саме: Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.15). Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2009 року у справі № 2-2336/09, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку було задоволено. Виділено у користування ОСОБА_1 частину будинку АДРЕСА_1 , що є квартирою АДРЕСА_1 , площею 53,3 кв.м, якою фактично користується ОСОБА_1 , а також виділено ОСОБА_2 частину будинку АДРЕСА_1 , що є квартирою АДРЕСА_1 , площею 131,4 кв.м. Зобов`язано ОСОБА_2 здійснити будівельні роботи (т. 1 а.с. 52-53). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.11.2012 року прийнято відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2009 року (т. 1 а.с.34). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2014 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08.11.2012 року було залишено без змін (т. 1 а.с.55-56). Постановою державного нотаріуса Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори від 05.10.2016 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька ОСОБА_3 , оскільки не було надано правовстановлюючого документу на майно. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27.04.2017 року у справі №752/16943/16-ц, за ОСОБА_1 було визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 . 17.10.2017 року відомості про право власності позивачки на вказане майно було зареєстровано у встановленому законом порядку (т. 1 а.с.17-19, 20). В матеріалах справи наявні технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 від 19.11.2004 року та від 24.10.2008 року, Звертаючись з даним позовом, позивачка вказувала, що технічний паспорт від 24.10.2008 року містить дані, які не відповідають дійсності, та оформлено його з порушення вимог інструкції. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою було обрано невірний спосіб захисту та не надано суду належних доказів щодо порушення відповідачами вимог законодавства при проведенні інвентаризації будинку та порушення при цьому прав позивачки. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, при цьому відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При цьому, частиною другою статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, при цьому суд, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначено про те, що технічний паспорт, виданий 24.10.2008 року, містить невірні дані, виготовлений в порушення діючих вимог закону, без присутності позивачки, а тому порушує її права, як власника частини житлового будинку, за захистом яких вона звернулась до суду із позовними вимогами про визнання цього технічного паспорту недійсним та його скасування. Разом з тим, нормативно-методологічне забезпечення діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд регулюються Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127 (із наступними змінами та доповненнями). Відповідно до п. 1.2. Інструкції, вона визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об`єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об`єктів; установлення вартості об`єктів. До об`єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать: багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки; одноквартирні (садибні) житлові будинки; багатофункціональні будинки і комплекси; будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо; господарські будівлі (сараї (хліви), гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо); господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо); садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові); захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони). Технічній інвентаризації підлягають як квартири, житлові будинки та гуртожитки загалом, так і їх основні елементи: секції; поверхи (надземні, цокольні, підвальні, технічні, мансардні); сходово-ліфтові вузли; квартири (групи квартир); квартири в одноквартирних (садибних) житлових будинках; кімнати, житлові осередки, секції у гуртожитках. Крім того, технічний паспорт, про який позивачка ставить питання про визнання його недійсним, не є актом нормативного або індивідуального характеру, які можуть бути оскаржені у спосіб, встановлений законом. Стороною позивача не надано доказів на підтвердження вжиття належних заходів з 2009 року щодо спростування даних, які містяться в цьому технічному паспорті, та які були взяті судом до уваги при ухваленні заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2009 року у справі № 2-2336/09, про яке позивачці було відомо й оскаржено нею в апеляційному порядку. З матеріалів справи слідує, що в червні 2017 року позивачка ОСОБА_4 зверталась до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» із заявою про видачу технічного паспорту. На вказану заяву було сформоване замовлення №980 (ПБ-2017), на ксерокопії якого позивачкою було зазначено: «Прошу відкласти виконання замовлення. 17.08.2017 року» (а.с.134-136 т.1). Також, позивачкою не доведено достовірними та належними доказами, що технічна інвентаризація будинку в 2008 році була проведена з порушенням вимог чинного закону, а також без дотриманням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки» та Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Не знайшли свого підтвердження в судовому й доводи позивачки про порушення її прав, як спадкоємця та власника Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що є квартирою АДРЕСА_1 , якою користується ОСОБА_4 . В матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчили б про оскарження позивачкою та визнання протиправними дій посадових осіб КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» під час оформлення технічного паспорту від 24.10.2008 р. Суд повно та всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для про визнання недійсним та скасування технічного паспорту на житловий будинок, обгрунтовано відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_4 . Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, і не може бути скасованим з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, вони були предметом розгляду в суді першої інстанції, суд надав їм належну правову оцінку, правильно визнавши їх необґрунтованими, і вони не можуть бути підставою для скасування законного та обгрунтованого судового рішення. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 станом на 2009 рік не була співвласником спірного будинку, й технічний паспорт було складено у її відсутність, не заслуговують на увагу й не є підставою для задоволення її позовних вимог. Разом з тим, позивачка не позбавлена можливості в інший спосіб захистити свої права щодо неможливості оформлення технічної документації на спірний житловий будинок. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів Повний текст постанови виготовлений 31 січня 2020 року Головуючий : Судді: