Постанова 4824 № 756/7276/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 січня 2020 року Справа № 756/7276/19 провадження № 22-ц/824/1478/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф., при секретарі: Русинчук І.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року у справі за заявою представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійним договору іпотеки, виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про іпотеку та відомостей про обтяження майнових прав на нерухоме майно, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. В поданій апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення про забезпечення позову. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення у разі задоволення позову. Вказує на доцільність заходів забезпечення позову, оскільки вважає, що відповідачем здійснюватимуться дії щодо відчуження квартири третім особам, що призведе до додаткових зусиль для поновлення прав позивача. В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В судовому засіданні задоволено клопотання представника банку та замінено позивача АТ «Укрсоцбанк» в порядку правонаступництва на АТ «Альфа Банк». Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із неспівмірності заявлених позовних вимог та обраним способом забезпечення позову Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. В поданій заяві про забезпечення позову позивач посилалася на те, що предметом позову є визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між позивачем та АТ «Укрсоцбанк», підставою для звернення до суду стало повідомлення від банка про порушення основного зобов`язання, відповідно до якого відповідач вимагає здійснити погашення заборгованості за Договором кредиту у 30-денний строк, у випадку невиконання вказаної вимоги та повідомляє про застосування права на позасудове врегулювання шляхом прийняття у власність предмету іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Положеннями ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Забезпечення позову - це вжиття заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Їх вжиття гарантує реалізацію позовних вимог у разі їх задоволення і саме по собі не може порушувати права відповідача, оскільки носить тимчасовий характер. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" № 9 від 22 лютого 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Зі змісту позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 просить визнати недійним Іпотечний договір № 02-10/1480, укладений ОСОБА_1 та Акціонерним товариство «Укрсоцбанк», посвідчений 16.04.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №2421, виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про іпотеку 23327333 від 16.04.2008 р., виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про обтяження 23326189 від 29.10.2009 р., виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про обтяження 165772972 від 07.05.2019 р. Таким чином, предметом спору у даній справі є договір іпотеки від 16.04.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» та записи про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 201/12570/18 та в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 127/220/19, вид забезпечення позову, а саме накладення арешту на квартиру є неспівмірний із предметом позову про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Крім того, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просила визнати недійсними іпотечний договір без застосування правових наслідків недійсності правочину, а тому доводи заявника, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання судового рішення є безпідставними, оскільки у випадку задоволення позову судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню (постанова Верховного Суду у справі № 372/1223/17 від 30 травня 2018 року). Таким чином, відсутні підстави вважати, що незастосування вказаних в заяві заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на квартиру може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а також, що такі заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами. Враховуючи вищевикладене, ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні. Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2020 року. Суддя-доповідач Судді