Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/3053/19

Дата документу 03.02.2020 Справа № 333/3053/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/3053/19 Головуючий у 1 інстанції Фунжий О.А. Провадження № 22-ц/807/484/20 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2020 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Кухаря С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Ільющенкова С.О. про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно,- В С Т А Н О В И Л А: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Ільющенкова С.О. про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 8 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , власник Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253; заборонено державним реєстраторам приймати рішення та вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної квартири. 19 серпня 2019 р. ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із заявою про зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем ОСОБА_1 на депозитний рахунок Комунарського районного суду міста Запоріжжя грошових коштів у розмірі 100 000 грн. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» про зустрічне забезпечення позову. На зазначену ухвалу ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, та винести постанову, якою застосувати заходи зустрічного забезпечення. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Вважав, що суд першої інстанції не повно дослідив всі доводи клопотання про зустрічне забезпечення. Ухвалою Запорізького апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 10 січня 2020 року та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Ухвала суду першої інстанції, з висновком якої погоджується судова колегія, мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а підстави забезпечення зустрічного позову - відсутні. Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.1,ч.2,ч.5 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч.3 ст.154 ЦПК України, та є вичерпним. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Зустрічне забезпечення застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Судом встановлено та підтверджується виділеними матеріалами справи, що ухвалою суду першої інстанції від 8 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , власник Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253; заборонено державним реєстраторам приймати рішення та вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної квартири. 19 серпня 2019 р. ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду із заявою про зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем ОСОБА_1 на депозитний рахунок Комунарського районного суду міста Запоріжжя грошових коштів. Доводи апеляційної скарги щодо того, що необхідно застосувати зустрічне забезпечення є безпідставними, оскільки наявність передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України підстав, за яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, виділені матеріали справи не містять. Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. За приписами ч.3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не надало суду жодного доказу на підтвердження своїх вимог, а саме, що позивач дійсно не має зареєстрованого місця проживання та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача. ТОВ «Кредитні ініціативи» належним чином не обґрунтовано необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову, не свідчить про те, що майновий стан позивача чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Суд першої інстанції правильно встановив і зазначив, що дані обставини не можуть бути підставами застосування зустрічного забезпечення, оскільки такі обставини стосуються розгляду спору по суті і є предметом розгляду справи, а також реалізацією права особи на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, гарантованого Конституцією України та цивільним процесуальним законом. Відповідно до ч.ч.1-4ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (ч.1-3 ст. 13 ЦПК України). Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо застосування зустрічного забезпечення позову дійшов вірного висновку про відсутність підстав, які є обов`язковими для застосування зустрічного забезпечення, а також обставин, які б унеможливлювали безперешкодне можливе відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, і обґрунтовано відмовив у поданій заяві. Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду, а тому не заслуговують на увагу. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не має. За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст. 375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2019 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2020 року. Головуючий Судді: