Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/7712/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/7712/19 Головуючий в 1 інст. Турбіна Т.Ф. Провадження №33/807/43/20 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павленко В.Г., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює ПП «Дим та пар», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 384,20 грн. Згідно з постановою суду, 26 жовтня 2019 року поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №162995 за ч.1 ст.130 КУпАП, згідно з яким 26 жовтня 2019 року о 14:45 годині ОСОБА_1 в м.Запоріжжі по вул.Північне шосе,56, керував транспортним засобом «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 4997 від 26 жовтня 2019 року. Від керування транспортним засобом відсторонений, посвідчення водія НОМЕР_2 вилучено. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження в справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме: неправильно застосовано норми ч.1 ст.130, ст.251, ч.1 ст.256, ч.3 ст.266 КУпАП, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого ПКМУ від 17 грудня 2008 року №1103, порушено норми ст.252 КУпАП. Апелянт вважає, що постанова суду відносно нього є незаконною та необґрунтованою, та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу він не відмовлявся, бо був цілком впевнений, що він невинен та нічого не вживав і не вживає, оскільки з 2013 року знаходиться на обліку в КНП МЛ Запорізької міської ради №9 - з діагнозом інсулінозалежній цукровий діабет 1, про що він повідомляв працівникам поліції. Працівниками поліції проігноровано його клопотання про залучення свідків, про що в графах протоколу це зазначено. Його огляд в медичному закладі проводився за допомогою тест-смужки, який не входить до переліку спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, який затверджений наказом МВС України від 01 березня 2010 року №33, не є сертифікованим та не є професійним приладом вимірювальної техніки, а тому висновок щодо результатів медичного огляду є недійсним. Репліки працівників поліції, які зафіксовані на диску, який не був досліджений судом першої інстанції, свідчать про те, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього сфабрикована. Крім того, під час його огляду в медичному закладі працівниками поліції також свідки залучені не були, а в протоколі працівниками поліції не зазначено жодної з ознак наркотичного сп`яніння. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Павленко В.Г., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №162995 від 26 жовтня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №4997 від 26 жовтня 2019 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушення правил дорожнього руху, про повторність попереджений. Зі змістом даного протоколу ОСОБА_1 ознайомлений, будь-яких зауважень чи клопотань не заявляв, що підтверджується його підписом; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким, у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: порушення мови, зіниці очей не реагують на світло, порушення координації рухів, ОСОБА_1 направлений для проведення огляду до ЗОНД ЗОР; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №4997 від 26 жовтня 2019 року, згідно з яким 26 жовтня 2019 року о 15-00 годині ОСОБА_1 перебував у стані змішаного наркотичного сп`яніння; відеозаписом. Вказані докази узгоджуються з відомостями з рапорту працівника поліції Пуздрач О. , в якому зафіксовано, що 26 жовтня 2019 року за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе,56, за порушення правил дорожнього руху був зупинений автомобіль «ВАЗ 2106», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: порушення мови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. При проведенні огляду у лікаря-нарколога у медичному закладі у ОСОБА_1 підтвердився стан змішаного наркотичного сп`яніння (висновок №4997 від 26 жовтня 2019 року). Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених у протоколі обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Доводи ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого ПКМУ від 17 грудня 2008 року №1103, згідно з яким, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, є безпідставними. Так, на момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у поліцейського були підстави вважати, що останній перебуває у стані наркотичного сп`яніння згідно з відповідними ознаками, що знайшло відображення у направленні та стало підставою для направлення останнього до медичного закладу, оскільки, згідно з п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не було. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що через стан здоров`я ОСОБА_1 не міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, нічим не підтверджуються та суперечать наданим доказам. Твердження ОСОБА_1 про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано свідків та його огляд на стан сп`яніння проводився за їх відсутності, не є слушними, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння був проведений у медичному закладі, а відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, а не свідків. Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що його огляд в медичному закладі проводився за допомогою тест-смужки, що не входить до переліку спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, який затверджений наказом МВС України від 01 березня 2010 року №33, не є сертифікованим та не є професійним приладом вимірювальної техніки, а тому висновок щодо результатів медичного огляду є недійсним, апеляційний суд зазначає наступне. Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 33 від 01 березня 2010 року, яким був затверджений Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, на який посилається апелянт, втратив чинність 08 лютого 2019 року на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 26 грудня 2018 року. Відповідно до п.п.7, 8, 9, 12 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерство внутрішніх справ України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Законом не заборонено застосування при огляді водіїв у медичному закладі швидких тестів для якісного визначення наркотичної речовини. Кількісний показник виявленої наркотичної речовини не впливає на кваліфікацію дій особи за ч.1 ст.130 КУпАП. Проведення метрологічного контролю таких засобів законодавством не передбачено. В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані про те, що ОСОБА_1 оглянуто за допомогою засобу, який недозволений для використання в Україні. Доводи апелянта про те, що експрес тест-смужки не можуть використовуватися закладами охорони здоров`я для встановлення стану наркотичного сп`яніння, нічим не підтверджені, а результати огляду ОСОБА_1 не спростовані в установленому законом порядку. Більш того, як вбачається з відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, діагноз ОСОБА_1 встановлено не тільки за допомогою лабораторних досліджень, а й за клінічної картиною. Зокрема, лікар повідомив ОСОБА_1 про те, що в останнього розширені зіниці та припустив, що він знаходиться під дією стимуляторів. Також ОСОБА_1 повідомлено про те, що сеча останнього буде зберігатися в медичній установі у холодильнику 90 днів, тому, якщо він не погоджується з результатами, можна здійснити дослідження повторно. ОСОБА_1 цим своїм правом не скористався. Те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , не перелічені ознаки наркотичного сп`яніння, виявлені у останнього, не вказує на безпідставність складеного протоколу та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Окрім того, ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 поліцейськими, зазначені у відповідному направленні. Сам факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння встановлений лікарем в медичному закладі у встановленому законом порядку. Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. При накладенні стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП та врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та всі обставини справи. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 334/7712/19