Ухвала КЦС ВС № 362/2772/17

УХВАЛА Іменем України 30 січня 2020 року м. Київ справа № 362/2772/17 провадження № 61-1322ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Васильківської районної спілки споживчих товариств, третя особа - голова правління Васильківської районної спілки споживчих товариств Бреус Віра Іванівна, про визнання недійсними рішень зборів, ВСТАНОВИВ: У червні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Васильківської районної спілки споживчих товариств, третя особа - голова правління Васильківської районної спілки споживчих товариств ОСОБА_1, про визнання недійсними рішень зборів. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2019 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Васильківської районної спілки споживчих товариств, третя особа - голова правління Васильківської районної спілки споживчих товариств ОСОБА_1, про визнання недійсними рішень зборів, на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2019 року скасовано та передано справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 16 січня 2020 року до Верховного Суду звернувся представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, з пропуском строку на касаційне оскарження. Заявник просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду заявником отримано 16 січня 2020 року, що підтверджується копією конверта Київського апеляційного суду. Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Частиною другою статті 390 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Враховуючи те, що скаргу подано 16 січня 2020 року тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України, а клопотання заявника про поновлення строку - задоволенню. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Із оскаржуваного судового рішення, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності. Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України) Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України та передаючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд урахував конкретні обставини справи та критерії подання позову. За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення. Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п`ятою 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В: Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Васильківської районної спілки споживчих товариств, третя особа - голова правління Васильківської районної спілки споживчих товариств Бреус Віра Іванівна, про визнання недійсними рішень зборів, відмовити. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун С. Ю. Бурлаков М. Є. Червинська