Ухвала КЦС ВС № 757/67713/17-ц

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2023 року м. Київ справа № 757/67713/17-ц провадження № 61-16696ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Новицька Тетяна Олексіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Миргородська Наталія Григорівна, ОСОБА_5 , про визнання договорів недійсними, витребування майна, ВСТАНОВИВ: Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, при цьому не сплативши судовий збір. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для сплати судового збору у розмірі 15 232,20 грн та надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали. На виконання вимог ухвали до Київського апеляційного суду 18 липня 2023 року надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору. Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року, відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року визнано неподаною та повернуто. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не усунено недоліки апеляційної скарги. 20 листопада 2023 року Бесараб Н. В. , яка діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року в указаній вище справі. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану ухвалу апеляційного суду отримано 20 жовтня 2023 року. На підтвердження надано докази. Відповідно до положень частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Київського апеляційного суду постановлено 13 вересня 2023 року та оприлюднено 15 вересня 2023 року. З урахуванням вказаних заявником обставин ОСОБА_1 має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такого, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України. Дослідивши касаційну скаргу заявника колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільної процесуальних правовідносин та їх гарантій. До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур. При цьому цивільна процесуальна форма завжди обов`язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб`єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18). Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України. Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Згідно з частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати встановлення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних заявників від пред`явлення необґрунтованих позовів, скарг. Суд апеляційної інстанції встановив, що 07 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Басараб Н. В., яка підписала апеляційну скаргу, отримала копію ухвали Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України). Крім цього, 29 серпня 2023 року до суду надійшло повторне клопотання адвоката Басараб Н. В. про звільнення від сплати судового збору, проте вказане клопотання не було враховане судом апеляційної інстанції, оскільки воно направлене до суду 24 серпня 2023 року, тобто, поза межами строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Враховуючи викладене, відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанцій діяв на підставі вказаних норм ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», надав правову оцінку поданим заявником доказам щодо його майнового стану та дійшов достатньо обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому апеляційний суд на підставі положень частини першої статті 185 ЦПК України надав строк для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги, а також продовжував цей строк. Отже, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не були усунені заявником, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу. Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, яка не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних вище норм процесуального права не викликає розумних сумнівів. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтею 390, пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Новицька Тетяна Олексіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Миргородська Наталія Григорівна, ОСОБА_5 , про визнання договорів недійсними, витребування майна - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров