Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/2032/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" січня 2020 р. Справа № 922/2032/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: судді: при секретарі судового засідання:Зубченко І.В. (доповідач), Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф. Мартинчук М.В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут, м.Харків (вх.№3592 Х/3 від 26.11.2019р.) на рішення господарського суду Харківської області ухвалене24.10.2019р. (повний текст складено та підписано 04.11.2019р. у м.Харкові) у справі№922/2032/19 (суддя Ольшанченко В.І.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут, м.Харків до Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут, м.Харків простягнення 65.148,40грн. В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут, м.Харків, позивач, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут, м.Харків, про стягнення 65.148,40грн., які складаються з заборгованості за спожитий у квітні 2019р. природний газ у розмірі 61.697,56грн., пені у сумі 2.780,62грн. за період з 11.05.2019р. по 26.06.2019р., 3% річних у сумі 238,34грн. за період з 11.05.2019р. по 26.06.2019р. включно та інфляційних у сумі 431,88грн. за період травень 2019р. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка була прийнята судом). Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань щодо оплати отриманого у квітні 2019р. природного газу за договором на постачання природного газу для потреб побутових споживачів (юридичні особи, які проводять розрахунки за природний газ) №41GNKhz-523-18 від 08.02.2018р. Рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2019р. (повний текст складено та підписано 04.11.2019р.) у справі №922/2032/19 у позові відмовлено частково. Стягнуто з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" заборгованість за спожитий природний газ у сумі 6528,78грн., пеню у сумі 294,24грн., 3% річних у сумі 25,22грн., інфляційні у сумі 45,70грн. і судовий збір у сумі 203,28грн. В основу рішення покладено висновки суду про те, що вартість поставленого позивачем відповідачу природного газу у квітні 2019р. перевищує 20% від суми договору, встановлених ч.5 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі та додатковою угодою №5 від 22.12.2019р., на 55.168,78грн. (тобто, поставка природного газу на зазначену суму була здійснена поза межами договору), а позивачем не надано суду доказів настання строку оплати відповідачем спожитого природного газу у квітні 2019р. поза межами договору в порядку, передбаченому ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), і, як наслідок, не доведено наявності підстав для нарахування інфляційних, 3% річних та пені на суму 55.168,78грн. Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Згідно з доводами скаржника, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Так, за твердженнями апелянта, при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не враховано наступне: - відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів укладення на спірний період нового договору на постачання природного газу в рамках Закону України «Про публічні закупівлі» та доказів отримання останнім послуг з газопостачання від іншого постачальника; - договір №41GNKhz-523-18 від 08.02.2018р. продовжував свою дію на квітень 2019р.; - споживання природного газу без укладення договору з постачальником природного газу не допускається; - зміна постачальника природного газу відбувається за чітко визначеним у законодавстві алгоритмом; протягом місяця у споживача може бути тільки один постачальник природного газу; у квітні 2019р. постачальником для відповідача міг бути тільки позивач; - законодавство і договір передбачають можливість коригування договірних обсягів як споживачу, так і постачальнику; - функції поточного споживання природного газу покладені безпосередньо на споживача, у випадках припинення договору, перевитрат добового або місячного обсягу природного газу, відсутності або недостатності виділеного постачальником обсягу природного газу, споживач зобов`язаний самостійно припинити споживання природного газу; - якщо за підсумками звітного місяця фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач повинен компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. На переконання скаржника, оскільки постачання спірного обсягу газу відбулось у межах строків дії договору, відсутня відмова споживача від прийняття природного газу та будь-які дії, пов`язані з самостійним припиненням його споживання, господарські відносини між сторонами є договірною поставкою з перевищенням договірного обсягу. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2019р. для розгляду справи №922/2032/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий Зубченко І.В. (суддя-доповідач), судді Білецька А.М., Чернота Л.Ф. У зв`язку зі знаходженням на лікарняному судді-члена колегії Білецької А.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.12.2019р., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано колегію суддів у складі: головуючий Зубченко І.В. (суддя-доповідач), судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019р. у справі №922/2032/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут та зобов`язано Національний технічний університет Харківський політехнічний інститут у строк до 17.12.2019р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019р., після проведення підготовчих дій, судова колегія призначила розгляд апеляційної скарги позивача в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи відсутність відповідного клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, тоді як судова колегія з власною ініціативи не встановила необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням сторін. Сторони були повідомлені про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином. 19.12.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут надійшов відзив на апеляційну скаргу, який згідно поштового штемпеля, наявного на конверті, в якому надійшов документ, було направлено на адресу суду 16.12.2019р. (у межах визначеного судом строку). Згідно резолютивної частини відзиву відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін. При цьому за змістом відзиву заявник наголошує, що обґрунтованим та таким, що повністю відповідає положенням чинного законодавства, є висновок суду першої інстанції про те, що строк дії договору, продовжений додатковою угодою №5 від 22.12.2018р., закінчився з настанням події, вказаної у ч.5 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та у додатковій угоді №5 від 22.12.2018р., - спожиттям відповідачем природного газу в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі. Дійшовши обґрунтованих висновків щодо строку дії договору, судом першої інстанції наведено обґрунтований розрахунок вартості поставленого відповідачу природного газу за межами строку дії договору. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду в цій частині, посилання на будь-які додаткові докази, які не були враховані судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить. За відсутності підстав для встановлення чи підтвердження основного зобов`язання, вимоги щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних є безпідставними. Згідно із вимогами ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне. Як було встановлено господарським судом Харківської області та вбачається з наявних матеріалів справи, 08.02.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут (далі постачальник) та Національним технічним університетом Харківський політехнічний інститут був укладений договір №41GNKhz523-18 на постачання природного газу для потреб побутових споживачів (юридичні особи, які проводять розрахунки за природний газ) (далі договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2018р. згідно ДК 021:2015:09120000-6 (лот - 1 - постачання природного газу для потреб гуртожитків) (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що річний плановий обсяг постачання газу - 130тис.куб.м. Відповідно до п.1.3 договору сторони визначили планові обсяги постачання газу по місяцях. Згідно з п.2.3 договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ. За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог кодексу ГРМ (п.2.9.1 договору). Пунктом 2.9.2 договору узгоджено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п.2.9.3 договору). За умовами п.2.9.5 договору у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ. Відповідно до п.3.2 договору ціна газу становить 5798,25грн. за 1000куб.м, крім того ПДВ 1159,65грн., всього з ПДВ 6957,90грн. Згідно з п.3.3 договору ціна, зазначена в п.3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором. Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно (п.4.1). Відповідно до п.4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 4.2.1. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. 4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу. 4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Згідно з п.4.3 датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника. У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2.1). Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє до 31.12.2018р. та поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами до його укладення, а саме з 01.02.2018р. згідно з ч.3 ст.631 ЦК України, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Додатковою угодою №3 від 09.11.2018р. сторони внесли зміни до договору в частині обсягу постачання природного газу на лютий грудень 2018р., а також ціни газу і суми договору. Загальна сума договору склала 625.297,73грн. Додатковою угодою №5 від 22.12.2018р. сторонами дію договору продовжено на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі. Також названою додатковою угодою продовжено строк дії договору до 31.03.2019р., або до моменту укладення нового договору в рамках Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015р. №922-VІІІ. Товариством з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут на виконання умов договору поставлено Національному технічному університету Харківський політехнічний інститут у квітні 2019р. природний газ обсягом 7,217тис.куб.м, що відображено у відомості Публічного акціонерного товариства Харківміськгаз з транспортування природного газу юридичним особам (населення) з 01.04.2019р. по 30.04.2019р. 07.06.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут надіслало Національному технічному університету Харківський політехнічний інститут разом з листом №61707Сп-8566-0619 від 05.06.2019р. акт №ХО389009709 від 30.04.2019р. приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41GNKhz523-18 від 08.02.2018р. на суму 61.697,56грн., підписаний представником позивача, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії опису вкладення до цінного листа. Поштової накладної, фіскального чеку та витяг з сайту підприємства поштового зв`язку «Укрпошта». Невиконання відповідачем умов договору №41GNKhz523-18 від 08.02.2018р. в частині здійснення оплати отриманого у квітні 2019р. природного газу зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут з розглядуваним позовом до суду за захистом порушеного права. Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Беручи до уваги правову природу укладеного між сторонами договору №41GNKhz523-18 від 08.02.2018р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу. Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні відповідача до сплати грошових коштів, передбачених умовами договору №41GNKhz523-18 від 08.02.2018р., за отриманий у власність природний газ на суму 61.697,56грн. і нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України на суму прострочених виконанням грошових зобов`язань 3% річних (у сумі 238,34грн.) та інфляційних (у сумі 431,88грн.), а також пені (у сумі 2780,62грн.), стягнення якої передбачене п.6.2.1 договору №41GNKhz523-18 від 08.02.2018р. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Судом першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи встановлено та відповідачем не спростовано, що відповідачем отримано у квітні 2019р. природний газ обсягом 7,217тис.куб.м на суму 61.697,56грн. Відповідний акт приймання-передачі природного газу №ХО389009709 від 30.04.2019р. надіслано на адресу відповідача супровідним листом №61707Сп-8566-0619 від 05.06.2019р. та отримано останнім, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії опису вкладення до цінного листа, поштової накладної, фіскального чеку та витяг з сайту підприємства поштового зв`язку «Укрпошта». При цьому враховуючи умови договору №41GNKhz523-18 від 08.02.2018р. (з урахуванням додаткових угод) та беручи до уваги акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2019р., від 28.02.2019р., від 31.03.2019р., господарський суд Харківської області дійшов вірного висновку про те, що сума поставленого позивачем відповідачу природного газу у січні - квітні 2019р. перевищує 20% від суми договору, встановлених ч.5 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі та додатковою угодою №5 від 22.12.2019р. У свою чергу, на переконання судової колегії, безпідставними та такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства, є висновки місцевого господарського суду про те, що строк дії договору, продовжений додатковою угодою №5 від 22.12.2019р., закінчився з настанням події, вказаної у ч.5 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі та у додатковій угоді №5 від 22.12.2019р., спожиттям відповідачем природного газу в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі (625.297,73грн.), і, як наслідок, про те, що поставка природного газу у квітні 2019р. була здійснена позивачем поза межами договору на суму 55.168,78грн. Так, відповідно до пункту 11.10 договору при вирішенні питань, що не врегульовані цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання газу, Кодексом ГРС, Кодексом ГРМ, іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини на ринку природного газу. Згідно з пунктом 10 Розділу ІІ Правил постачання природного газу споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання. Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача. Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил. Отже, використавши 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному у 2018р., відповідач не був позбавлений можливості припинити споживання природного газу у надлишковому обсязі, як передбачено пунктом 10 Розділу ІІ Правил постачання природного газу. За висновками судової колегії, уклавши додаткову угоду №5 від 22.12.2018р., якою продовжено строк дії договору (на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року; до 31.03.2019р., або до моменту укладення нового договору в рамках Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015р. №922-VІІІ) та якою визначено суму додаткової угоди (в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі), сторонами дотримано вимог частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній станом на момент укладення додаткової угоди), а договір на час виникнення спірних правовідносин сторін, усупереч висновкам місцевого господарського суду, був діючим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.03.2018р. у справі №925/282/17. Судова колегія, разом з іншим, вважає доречним зауваження апелянта про те, що відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів укладення на спірний період нового договору на постачання природного газу в рамках Закону України «Про публічні закупівлі» (і, як наслідок, отримання останнім послуг з газопостачання від іншого постачальника), що є альтернативною межею строку дії договору у контексті умов п.2 додаткової угоди №5 від 22.12.2018р. Крім того, Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що відповідно до приписів пункту 3 Правил постачання природного газу постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. Тобто, як вірно наголошено скаржником, чинним законодавством України встановлений порядок, відповідно до якого споживання природного газу без укладення відповідного договору з постачальником не допускається. Відтак, під час апеляційного перегляду справи знайшли своє підтвердження доводи апелянта про те, що постачання природного газу відповідачу у квітні 2019р. відбулось у межах строків дії договору, а господарські відносини між сторонами є договірною поставкою з перевищенням договірного обсягу. З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів оплати, доказів неотримання або відмові від отримання відповідачем природного газу в обсязі 7,217тис.куб.м на суму 61.697,56грн., враховуючи настання визначеного пунктом 4.2.3 договору №41GNKhz523-18 від 08.02.2018р. строку остаточного розрахунку по оплаті місячної вартості газу, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 61.697,56грн. При цьому судова колегія звертає увагу, що пункт 4.2.3 договору та інші його положення не ставлять обов`язок відповідача щомісячно сплачувати за отриманий газ до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, у залежність від дати оформлення відповідного акта приймання-передачі природного газу, оскільки акти приймання-передачі газу лише фіксують остаточний обсяг переданого газу за минулий місяць. Для мети розрахунку юридичний факт передачі газу як товару виникає із закінченням розрахункового періоду в момент фіксації обсягу поставки. Сам факт поставки є достатньою підставою для виникнення у споживача зобов`язання з оплати. Водночас, положення пункту 4.2.3 договору кореспондуються з вимогами частини 1 статті 692 ЦК України щодо обов`язку покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.07.2018р. у справі №910/23359/15, від 13.11.2018р. у справі №922/669/18. Своєю чергою, за змістом ст.ст.549, 611, 625 ЦК України та ст.ст.216-218 ГК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати нарахованих на суму прострочених виконанням грошових зобов`язань 3% річних та інфляційних, а також пені, передбаченої п.6.2.1 договору №41GNKhz523-18 від 08.02.2018р. Оскільки матеріали справи свідчать про неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем, передбачених умовами договору №41GNKhz523-18 від 08.02.2018р., з оплати отриманого у власність у квітні 2019р. природного газу, останній цілком управнений був вимагати сплати заявлених до стягнення нарахувань, а саме пені у сумі 2.780,62грн. за період з 11.05.2019р. по 26.06.2019р. та 3% річних у сумі 238,34грн. за період з 11.05.2019р. по 26.06.2019р. включно. Позивачем, разом з іншим, нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача інфляційні у сумі 431,88грн. за період травень 2019р. У контексті приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто, мала місце дефляція). Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція). Зазначених положень судом першої інстанції враховано не було. За таких обставин, враховуючи момент виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання (11.05.2019р.) та визначений позивачем період нарахування інфляційних (травень 2019р.), позивачем безпідставно заявлено до стягнення з відповідача інфляційні у сумі 431,88грн. Враховуючи наведені вище висновки, Східний апеляційний господарський суд зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, що у підсумку призвело до прийняття частково помилкового рішення, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2019р. (повний текст складено та підписано 04.11.2019р.) у справі №922/2032/19 - скасуванню в частині відмови у стягненні заборгованості за спожитий природний газ у сумі 55.168,78грн., пені в сумі 2.486,38грн., 3% річних у сумі 213,12грн. з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог, а також в частині стягнення інфляційних у сумі 45,70грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (зі здійсненням нового розподілу судового збору). За змістом ст.129 ГПК України такий результат апеляційного перегляду має наслідком покладення судових витрат за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут, м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2019р. (повний текст складено та підписано 04.11.2019р.) у справі №922/2032/19 задовольнити частково. Рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2019р. (повний текст складено та підписано 04.11.2019р.) у справі №922/2032/19 скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за спожитий природний газ у сумі 55.168,78грн., пені в сумі 2.486,38грн., 3% річних у сумі 213,12грн. та прийняти у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, а також скасувати в частині стягнення інфляційних у сумі 45,70грн. та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2019р. (повний текст складено та підписано 04.11.2019р.) у справі №922/2032/19 викласти в наступній редакції: «Стягнути з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м.Харків, вул.Кирпичова, 2; код ЄДРПОУ 02071180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м.Харків, вул.Москалівська, 57/59; код ЄДРПОУ 39590621) заборгованість за спожитий природний газ по договору №41GNKhz-523-18 на постачання природного газу для потреб побутових споживачів (юридичні особи, які проводять розрахунки за природний газ) від 08.02.2018р. у сумі 61.697,56грн., пеню за період з 11.05.2019р. по 26.06.2019р. у сумі 2.780,62грн., 3% річних за несвоєчасну оплату спожитого природного газу за період з 11.05.2019р. по 26.06.2019р. у сумі 238,34грн. та судовий збір у сумі 1908,27грн.». В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2019р. (повний текст складено та підписано 04.11.2019р.) у справі №922/2032/19 залишити без змін. Стягнути з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м.Харків, вул.Кирпичова, 2; код ЄДРПОУ 02071180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м.Харків, вул.Москалівська, 57/59; код ЄДРПОУ 39590621) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2862,40грн. Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 31.01.2020р. Головуючий суддя І.В. Зубченко Суддя Н.В. Гребенюк Суддя Л.Ф. Чернота