Ухвала КЦС ВС № 180/1301/19

Ухвала 29 січня 2020 року м. Київ справа № 180/1301/19 провадження № 61-2052ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 11 569,38 грн, яка складається з: 709,39 грн - заборгованості за кредитом; 7 432,88 грн - заборгованостіпо процентам за користування кредитом; 2 400 грн -заборгованості за пенею та комісією; 500 грн - штрафу (фіксована частина) та 527,11 грн - штрафу (процентна складова). Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 листопада 2008 року в сумі 709,39 грн. В задоволенні решти позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» відмовлено. 22 січня 2019 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) АТ КБ «Приватбанк» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у даній справі становить 11 569,38 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на час подання касаційної скарги (2 102 грн * 100 = 210 200 грн, де 2 102 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»). Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Верховним Судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Разом із тим, Касаційний цивільний суд вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко