Постанова 4855 № 640/16799/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16799/19 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Бараненка І.І., Пилипенко О.Є., секретаря Суркової Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - позивач, апелянт, ГУ ДФС у м. Києві) звернулось у суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу, яка підлягає стягненню за рішенням суду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 45844,88 грн., в стягненні 841,96 грн. пені відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у випадку несвоєчасної сплати сум грошових зобов`язань, відповідно до положень Податкового кодексу України здійснюється нарахування пені на несвоєчасно сплачену суму за весь період прострочення. Податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Отже, сума пені, яка обліковується в індивідуальній картці відповідача, є частиною податкового боргу, який підлягає стягненню. Відзива на апеляційну скаргу не надійшло. Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав. Судом установлено, що відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку, у якого виникла заборгованість перед бюджетом на загальну суму 46686,84 грн. по податку на доходи фізичних осіб, а саме: податок на доходи фізичних осіб - 42539,90 грн., штраф - 25% від суми податку на доходи фізичних - 10634,98 грн., штраф за не подання декларації з податку на доходи фізичних осіб - 170 грн. Зазначений податковий борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем сум грошових зобов`язань, визначених у податкових повідомленнях - рішеннях №0031641306 та №0031631306 від 01 вересня 2016 року. 10 листопада 2016 року відповідачу було направлено податкову вимогу від 09 листопада 2016 року №5026-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 09 листопада 2016 року №5026-17, які повернулись до податкового органу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Ураховуючи те, що інформація щодо оскарження відповідачем вищеозначених податкових повідомлень-рішень відсутня, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося до суду за стягненням коштів, оскільки вважає суму податкового боргу узгодженою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин (далі - ПК України). Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до пункта 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно до пункта 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: 129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. Пунктом 129.3 статті 129 ПК України закріплено, що нарахування пені закінчується: 129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; 129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; 129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); 129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881 (далі - Порядок №422). Відповідно до пункта 2 розділу І названого Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Підпунктом 1 пункта 1 розділу ІІ Порядку закріплено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Підпунктом 1 пункта 7 розділу ІІ Порядку №422 передбачено, що нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня: 1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України; 2) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України; у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента. Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу). За результатами аналізу наведеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що нарахування пені на грошове зобов`язання, визначене контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1 пункта 129.1 статті 129 ПК України) розпочинається у перший робочий день після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України. Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини). Під час розгляду справи встановлено, що податковими повідомленнями - рішеннями від 01 вересня 2016 року №0031631306 та №0031641306 позивачу визначено суми грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та штрафу. Зазначенні податкові повідомлення - рішення не були оскарженні, отже визначена у них сума набула статуса податкового боргу 16 жовтня 2016 року. 17 серпня 2017 року відповідачем здійснено оплату частини податкового боргу у розмірі 7500,00 грн. У зв`язку з проведенням оплати, виникло право на нарахування пені за період з 16 жовтня 2016 року по 17 серпня 2017 року на суму 7500,00 грн. Відповідно до пункта 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На виконання вимог ухвали суду від 03 січня 2020 року позивачем надано розрахунок пені, заявленої до стягнення. З розрахунку вбачається, що ставка пені за день складала 0,92%, кількість днів прострочення - 303, сума пені за день - 2,78 грн., облікова ставка НБУ з 17 по 27 жовтня 2016 року - 15%, з 28 жовтня 2016 року по 13 квітня 2017 року - 14%, з 14 квітня 2017 року по 16 серпня 2017 року - 12,5%. Тим часом, відповідно до рішення правління Національного Банка України від 14 квітня 2017 року №232-рш облікова ставка з 14 квітня 2017 року встановлена в розмірі 13 % річних, а рішенням правління Національного Банка України від 25 травня 2017 року №318-рш облікова ставка в розмірі 12,5% встановлена з 26 травня 2017 року. Для розрахунку суми пені за день, відповідно до положень пункта 129.4 статті 129 ПК України необхідно погашену суму заборгованості помножити на частку 120% облікової ставки НБУ, поділеної на 100 та на 365 днів (сума заборгованості х ((1,2 х облікова ставка НБУ)/100)/365). Як убачається із матеріалів справи, погашена сума заборгованості 7500,00 грн. З 17 по 27 жовтня 2016 року облікова ставка НБУ становила 15%. Отже за 1 день прострочення у відповідний період, пеня складає 3,69 грн. Отже, за 11 днів сума пені становить 40,59 грн. З 28 жовтня 2016 року по 13 квітня 2017 року облікова ставка НБУ становила 14%. Отже за 1 день прострочення у відповідний період, пеня складає 3,45 грн. Отже, за 168 днів сума пені становить 579,94 грн. З 14 квітня 2017 року по 25 травня 2017 року облікова ставка НБУ становила 13%. Отже за 1 день прострочення у відповідний період, пеня складає 3,20 грн. Отже, за 42 днів сума пені становить 134,63 грн. З 26 травня 2017 року по 16 серпня 2017 року облікова ставка НБУ становила 12,5%. Отже за 1 день прострочення у відповідний період, пеня складає 3,08 грн. Отже, за 83 днів сума пені становить 255,82 грн. Отже загальна сума пені за 304 дні прострочки складає 1010,98 грн. (40,59+579,94+134,63+255,82). Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у заявленій сумі, а саме 841,96 грн. Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині. За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що зумовило неправильне вирішення справи. Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення податкового боргу в розмірі 841,96 грн. Позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в цій частині задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) суму податкового боргу в розмірі 841,96 грн. (вісімсот сорок одна грн. 96 коп.). В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді І.І. Бараненко О.Є. Пилипенко (Повний текст постанови складений 29 січня 2020 року.)