Постанова Львівський апеляційний суд № 442/2889/16-ц
від 29.01.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 442/2889/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В. Провадження № 22-ц/811/3414/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. Категорія: 81 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Ніткевича А.В., суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., секретаря Жукровської Х.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» Трухно Марини Миколаївни на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року в складі судді Крамара О.В. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингової компанії «Рантьє» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- встановила: У вересні 2019 року представник заявника звернувся до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання. Заява обгрунтована тим, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.05.2016 у справі № 442/2889/16-ц задоволено позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія Рантьє» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2019 року по даній справі замінено сторону виконавчого провадження з ТзОВ «Фінансова компанія Рантье» на ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС». Згідно виконавчого листа, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання один рік, до 20.05.2017 року. При цьому, ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження представник отримав 29.07.2019 року, тому ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» не мало можливості подати виконавчі документи до виконання у встановлені законом строки. Враховуючи факт не виконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, що є неприпустимим, змушений звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання. Оскаржуваною ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, по цивільній справі за позовом ТзОВ «Факторингової компанії «Рантьє» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Ухвалу суду оскаржив представник ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», з оскаржуваною ухвалою не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою, та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі покликається на те, що 28.02.2017 року між ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» та ТзОВ «Факторингова компанія «Рантье» укладено договір факторингу № 28/02-1, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 27.01.2015 року, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС». Із заявою про заміну сторони виконавчого провадження ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» звернулося 21.05.2019 року, яку 03.06.2019 року суд задовольнив, а відповідну ухвалу та виконавчий лист ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» отримало лише 29.07.2019 року. При цьому, у виконавчому листі зазначено строк пред`явлення його до виконання до 20.07.2017 року. Оскільки ухвала про заміну сторони виконавчого провадження була постановлена 03.06.2019 року (тобто після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання), ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» не мало можливості подати виконавчі документи до виконання у встановлені законом строки, однак суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув. Покликаючись на практику Європейського суду з прав людини та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа задовольнити. Представник заявника ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки (а.с. 90), в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, не повідомив суд про причину неявки. Боржник ОСОБА_1 та представник ТзОВ «Факторингова компанія «Рантье» викликалися в судове засідання та не з`явилися, повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось в суд за закінченням терміну зберігання (а.с. 90,91). На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити виходячи із такого. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у задоволенні заяви ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився, а з моменту пред`явлення виконавчого листа до виконання востаннє пройшло більше 2 років. При цьому, суд зазначив, що заявник не надав жодних доказів того, що виконавчий документ взагалі направлявся на адресу виконавчого відділу, також суду не надано документів, в яких зазначено про хід виконавчого провадження, що виконавче провадження відкрито, та немає жодних відомостей про його закриття чи зупинення. Також, не зазначено, чому до закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник не звернувся до суду за видачею дубліката виконавчого листа, як і не наведено поважних причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано допустимих доказів того, що рішення суду не було фактично виконано на підставі виконавчого документа. Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує таке. Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах. Судом встановлено, що заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2016 року, справа № 442/2889/16-ц, задоволено позов ТзОВ «ФК «Рантье» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з Островського ОСОБА_3 Йосиповича на користь ТзОВ «ФК «Рантье» заборгованість за Кредитним договором № Р24.103.10721 від 27 січня 2015 року в сумі 27892,65 гривень та 1378 гривень судових витрат (а.с. 27). 20.05.2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області видав виконавчий лист № 442/2889/16 з виконання зазначеного вище судового рішення. Стягувач ТзОВ «ФК «Рантье». Строк пред`явлення до виконання виконавчого листа до 20.05.2017 року (а.с. 38). Разом з цим, 28 лютого 2017 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Серет», яке 29.06.2017 року змінило найменування на ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» та ТзОВ «Факторингова компанія «Рантье» укладений договір факторингу № 28/02-1, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №Р24.103.10721 від 27.01.2015 року, укладеним між ТзОВ «Факторингова компанія «Рантье» та ОСОБА_1 перейшло до ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» (а.с. 31-32). Зазначений договір подано в якості додатку до заяви представника ТзОВ ««НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», яка зареєстрована в суді 21.05.2019 року (а.с. 40, конверт) про заміну стягувача у виконавчому листі №442/2889/16 виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 20.05.2016 року. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено стягувача по цивільній справі відносно виконавчих листів по справі №442/2889/16-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитора заборгованості за кредитним договором, а саме на стягувача (правонаступника) Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС». При цьому, докази оскарження договору факторингу № 28/02-1 від 28 лютого 2017 року чи ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 червня 2019 року, в матеріалах справи відсутні, а колегією суддів не встановлені. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 431 ЦПК). Питання звернення судових рішень до виконання було врегульоване статтею 368 ЦПК України (в редакції чинній на час видачі виконавчого листа). Відмітки державного виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин такого, у виконавчому листі відсутні, при цьому факт отримання виконавчого листа стягувачем є беззаперечним та заявником не заперечується. Заявник також не зазначає про вчинення відповідних виконавчих дій із виконання виконавчого листа № 442/2889/16 виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 20.05.2016 року. При цьому, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та оскаржуючи ухвалу, постановлену за наслідками розгляду такої заяви, заявник ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» свої обґрунтування з приводу пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання зводить фактично до того, що лише ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2019 року (тобто після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання) було вирішено замінити сторону виконавчого провадження, тому ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» не мало можливості подати виконавчі документи до виконання у встановлені законом строки. Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання, чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред`явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин, характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк. Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що пропустила цей строк, і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання у визначений законом строк. Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який був чинний на час ухвалення заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2016 року у даній справі та видачі виконавчого листа, втратив чинність на підставі Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року №1404-VIII). Згідно перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII) виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Згідно із ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 21 квітня 1999 року) виконавчі листи та інші документи могли бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Таким чином, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа з приводу виконання заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2016 року закінчувався у травні 2017 року. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. В свою чергу, згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц (провадження № 61-20552св18), тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», щодо того, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, дозволяє зробити висновок, що цей строк застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим законом. Зважаючи на те, що Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII набрав чинності 05 жовтня 2016 року, строк пред`явлення до виконання заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2016 року не сплинув на час набрання чинності цим законом, оскільки такий, як вже зазначалось вище, міг бути пред`явлений до виконання до 20 травня 2017 року, колегія суддів приходить висновку, що для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа у даній справі необхідно застосовувати трирічний строк, тобто до 20 травня 2019 року. З матеріалів справи вбачається, що до 20 травня 2019 року ТзОВ ««НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі №442/2889/16 виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 20.05.2016 року. Судове рішення за наслідками розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі № 442/2889/16 прийняте 03.06.2019 року, тобто після спливу трирічного строку визначеного законом (у відповідній редакції) для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Докази отримання ТзОВ ««НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2019 року в матеріалах справи відсутні. Заявою, яка надійшла на адресу суду 23.07.2019 року, ТзОВ ««НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» просило надіслати на його адресу ухвалу та виконавчі листи. Супровідним листом без дати копія ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2019 року була надіслана ТзОВ ««НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», докази вручення такої в матеріалах справи відсутні. Як зазначає ТзОВ ««НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», ухвала отримана товариством 29.07.2019 року, а заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання подана 05.09.2019 року, фактично в межах місяця з часу отримання ухвали, що на переконання колегії суддів свідчить про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання та одночасно про підставність доводів апеляційної скарги. Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, залишив поза увагою норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого помилився із застосуванням норм цивільного процесуального права, колегія суддів відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України приходить висновку про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового про задоволення заяви ТзОВ ««НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання. Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» Трухно Марини Миколаївни - задовольнити. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання задовольнити. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа виданого 20.05.2016 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області по справі № 442/2889/16 про стягнення з Островського Володимира Йосиповича на користь ТзОВ «ФК «Рантье» заборгованість за Кредитним договором № Р24.103.10721 від 27 січня 2015 року в сумі 27892,65 гривень та 1378 гривень судових витрат. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 29 січня 2020 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк