Ухвала КЦС ВС № 619/2084/19

Ухвала 29 січня 2020 року м. Київ справа № 619/2084/19 провадження № 61-1864ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Головко Вікторії В`ячеславівни, на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 16 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської державної зооветеринарної академії про стягнення недоплаченої заробітної плати, ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Головко В. В. на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 16 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 21 січня 2020 року. Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Головко В. В. просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки у грудні 2019 року касаційна скарга була подана у встановлений законом строк, проте ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року касаційну скаргу було повернуто через відсутність документа, який підтверджує повноваження Головко В . В . представляти інтереси ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції. При цьому перестали існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, його можливо поновити. Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Ураховуючи викладене, позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу щодо стягнення з відповідача на її користь недоплаченої заробітної плати - доплати за науковий ступінь кандидата економічних наук, 15% посадового окладу (ставки заробітної плати) у розмірі 82 603,43 грн. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судові рішення, які оскаржує заявник, свідчать про існування однієї вимоги немайнового характеру щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок заробітної плати та здійснювати виплату заробітної плати у подальшому відповідно до вимог чинного законодавства та однієї вимоги майнового характеру щодо стягнення заподіяної моральної шкоди у розмірі 80 000 грн. При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі. Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем при поданні позовної заяви за вимогу немайнового характеру складала 768,40 грн (1 921 грн * 0,4 = 768,40 грн) та за вимогу майнового характеру - 800 грн (80 000 грн * 1% = 800 грн). Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 3 136,80 грн (768,40 грн + 800 грн) * 200%= 3 136,80 грн). Оскільки представником ОСОБА_1 - адвокатом Головко В. В. не долучено до касаційної скарги квитанції про сплату судового збору, тому заявнику необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 136,80 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки викладаючи вимогу про скасування рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 16 липня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, заявник не зазначає яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду його касаційної скарги, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Отже, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, прохальна частина якої повинна бути сформульована відповідно до положень статті 409 ЦПК України, із зазначенням судових рішень, які він просить скасувати, а також яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду його касаційної скарги та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та копії скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Крім того подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції до розгляду, оскільки вона подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України. Частиною третьою статті 392 ЦПК України визначено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Згідно з пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення) ордер, який видається адвокатом, повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Пунктом 20 Положення передбачено, що ордер має містити, у тому числі, назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом. Ураховуючи наведене, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19). До касаційної скарги, поданої представником ОСОБА_1 - адвокатом Головко В. В. додано, зокрема, копію ордера від 11 квітня 2019 року серії ХВ № 000012, де зазначено право адвоката представляти інтереси ОСОБА_1 у суді, державних органах, правоохоронних органах. Частиною першою статті 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ураховуючи викладене, наданий заявником ордер не відповідає вимогам Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №

41. Отже, представнику ОСОБА_1 - адвокату Головко В. В. необхідно надати до суду касаційної інстанції ордер (або його належно завірену копію) про надання правової допомоги на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Головко Вікторії В`ячеславівни про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Головко Вікторії В`ячеславівни, на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 16 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець