Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/2238/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/2238/18 Номер провадження 22-ц/814/62/20Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді Одринської ТВ., суддів:Панченка О.О., Пікуля В.П за участю секретаря судових засідань Ряднини І.В. розглянувши у спрощеному провадженні в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 вересня 2019 року в с т а н о в и л а: Короткий зміст позовних вимог 29 травня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог вказала, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки, не цікавиться життям дитини та не підтримує з нею зв`язок, має заборгованість зі сплати аліментів. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в сумі 704,80 грн. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з дочкою не спілкується, її життям не цікавиться, обов`язок по утриманню дитини не виконує, має заборгованість по аліментам близько 60 000 грн. Крім того, судом враховано висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 . Короткий зміст апеляційної скарги Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.Вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для позбавлення батьківських прав, оскільки саме позивач заперечує проти його спілкування з дитиною. Крім того, посилання суду на наявність заборгованості по аліментам та невідвідування ним навчального закладу дитини протягом року не є підставою для позбавлення батьківських прав. Вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який вживається лише за виняткових обставин, які можуть спричинити шкоду дитині, але таких обставин позивачем не наведено. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказала, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач з дочкою не спілкується, її життям не цікавиться, має заборгованість по аліментам близько 60 000 грн, що свідчить про його небажання виконувати свої батьківські обов`язки. Обставини встановлені судом апеляційної інстанції Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції від 30 липня 2010 року, сторони у справі є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 / а.с. 11/. Відповідно до довідки УСЗН Крюківського району Департаменту СЗН та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за № 03/1566 від 04 травня 2018 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів / а.с.6/. 28.11.2017 року Відділенням №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області внесено відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України за фактом ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів /а.с. 5/. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 /а.с.8-9/. Позиція суду апеляційної інстанції Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення. Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права. Згідно з ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, вчиняють їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Цей захід впливу є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК), тому він підлягає застосуванню тільки тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України» зазначив, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Небажання дитини спілкуватися з одним із батьків, що призводить до зменшення чи повного припинення їх побачень, саме по собі не свідчить про ухилення матір`ю (батьком) від виконання батьківських обов`язків, оскільки ці обставини зумовлені не її (його) волею. У даній справі судом першої інстанції встановлено, що малолітня донька сторін постійно проживає з матір`ю , спілкуватися з батьком не бажає. Відповідач вказує, що саме мати дитини створює перешкоди у його спілкуванні з їхньою дочкою. Встановивши ці обставини, суд першої інстанції невірно розтлумачив поняття «ухилення від виконання батьківських обов`язків» і дійшов помилкового висновку, що про їх невиконання ОСОБА_2 свідчить та обставина, що він не спілкується зі своєю дочкою. Зазначаючи про те, що відповідач не займається вихованням дитини, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, місцевий суд не врахував того, що такі обставини настали поза волею та без винної поведінки відповідача у справі, який не має можливості спілкуватися з дочкою через категоричне заперечення матір`ю дитини щодо його участі в житті дочки. Місцевим судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з дочкою та брати участь в її вихованні, натомість установлено, що між сторонами існує конфлікт, що негативно вплинуло на взаємовідносини відповідача з дочкою, яка залишилася проживати з матір`ю . Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дитини, її вихованням і розвитком займається мати, не свідчить про те, що батько дитини не бажає брати участі в її утриманні й вихованні, тобто свідомо, умисно нехтує батьківськими обов`язками. Покладаючи в основу рішення про задоволення позову висновок органу опіки та піклування від 15 березня 2018 року щодо можливості позбавлення відповідача батьківських прав, судом не враховано того, що висновок обґрунтований виключно наявністю заборгованості по сплаті аліментів та фактом не відвідування батьком місця навчання дитини. У ст.19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Колегія суддів не може погодитись з висновком органу опіки та піклування від 15 березня 2018 року, оскільки цей висновок немотивований та суперечить інтересам дитини. Позбавлення батьківських прав має наслідком припинення зв`язків дитини з батьком. Наявність заборгованості по аліментам не є винятковою підставою для позбавлення відповідача батьківських прав відносно своєї дитини. Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні справи дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітної дочки, у зв`язку з чим рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Враховуючи задоволення апеляційної скарги, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачений апелянтом за подання апеляційної скарги в розмірі 1057,20 грн. підлягає відшкодуванню позивачем. Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 вересня 2019 року - скасувати, ухвалити нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 29 січня 2020 року. головуючий суддя: _______________ Т.В. Одринська судді: ______________ О.О. Панченко ______________ В.П.Пікуль