Постанова 4857 № 1.380.2019.003610

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003610 пров. № 857/11084/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Макарика В.Я., при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року (суддя- Клименко О.М., ухвалене в м. Львові) у справі № 1.380.2019.003610 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України про визнання неправомірними дій, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України та просить визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України та Офісу великих платників податків ДФС України щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015 року); визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 року №17432/7/99-99-04-04-02-17 щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015 року); зобов`язати Державну фіскальну службу України та Офіс великих платників податків ДФС України здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015 року) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду його оскаржив відповідач- Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, подавши до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-33 Закону України "Про міліцію". 07.11.2015 року втратив чинність Закон України "Про міліцію", а тому проводити виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції законні підстави відсутні. Крім цього, постанова Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року, якою було затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції прийнята відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та статті 26 Закону України "Про державну податкову службу України", які втратили чинність. Також відповідач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2015 року №850 затверджено Порядок умови призначення та виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції. Ця постанова та Закон України від 02.07.2015 року №580 "Про національну поліцію" не поширюється на працівників податкової міліції. Відтак, відсутні правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності працівникам податкової міліції, звільненим зі служби. В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив таку задоволити та прийняти нове рішення про відмову в позові. Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач- Державна фіскальна служба України та третя особа- Державна казначейська служба України, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи явки уповноважених представників не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Наказом Державної фіскальної служби України від 12.12.2016 року №3976-о підполковника податкової міліції Кригуля Олега Олеговича, старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби звільнено з податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпунктом "б" (через хворобу) "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" з 21 грудня 2016 року. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №359242 від 22.12.2016 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, строком до 01 січня 2018 року, з подальшим переоглядом групи інвалідності 21.12.2017 року. Відповідно до довідки КЗ ЛОР "Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи" про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №002392 від 22.12.2016 року ОСОБА_1 встановлено 45% ступеня втрати професійної працездатності. Окрім цього, відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "БРОКБІЗНЕС" № 4в13796/19 від 14.02.2019 року ОСОБА_1 не подавав заяв щодо виплати страхової суми та не отримував від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "БРОКБІЗНЕС" страхову суму по Договору про закупівлю послуг з обов`язкового соціального страхування. Відтак, 06.03.2019 року позивач звернувся до Офісу великих платників податків ДФС із заявою (рапортом) в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено третю групу інвалідності пов`язаної з періодом проходження служби в податковій міліції. В подальшому рішенням Державної фіскальної служби України №17432/7/99-99-04-04-02-17 від 03.06.2019 року матеріали щодо розгляду виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності повернуто до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби без виплати з посиланням на втрату чинності Закону України "Про міліцію" та відсутністю для цього правових підстав. ОСОБА_1 не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, звернувся в суд з даним позовом. Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення, зробив висновок, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій Державної фіскальної служби України та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015 року) та визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 року №17432/7/99-99-04-04-02-17 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015 року) є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання Державну фіскальну службу України та Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке. Пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Частиною шостою статті 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Як вірно зазначено судом першої інстанції, Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII. Як вірно встановлено судом першої інстанції Пунктом 15 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Відповідно до пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року, особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. №

707. З матеріалів справи а саме з довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №359242 вбачається що інвалідність ІІІ групи позивачу встановлена 22.12.2016 року, тобто після набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" та Порядком № 850, відтак, за позивачем, як колишнім працівником податкової міліції, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах передбачених Законом України "Про міліцію" та Порядком №850. Відтак безпідставним є твердження апелянта про те, що у зв`язку з втратою з 07.11.2015 року чинності Законом України "Про міліцію" відсутні правові підстави для проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції, оскільки такі твердження у повному обсязі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та вищевказаними нормами права. Окрім цього, як вірно зазначено судом першої інстанції, що з наявної в матеріалах справи копії листа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 13.06.2019 року №775/К/28-10-04-03-18 Про розгляд заяви слідує, що заяву позивача від 11.03.2019 року без номеру (вх. Офісу великих платників №342/14 від 11.03.2019) щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності опрацьовано та направлено на розгляд до Державної фіскальної служби України. Проте, матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності були повернуті за вих. № 17432/7/99-99-04-04-02-17 від 03.06.2019 року про що вказаним листом від 13.06.2019 року №775/К/28-10-04-03-18 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повідомив позивача. Проте, спірним рішенням Державної фіскальної служби України №17432/7/99-99-04-04-02-17 від 03.06.2019 року матеріали щодо розгляду виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності повернуто до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби без виплати. Відтак враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції про задоволення позову. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.003610 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 29.01.2020р.