Ухвала КАС ВС № 580/1222/19

УХВАЛА 28 січня 2020 року Київ справа №580/1222/19 адміністративне провадження №Зі/9901/9/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П. у справі № 580/1222/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: У провадженні Верховного Суду знаходиться справа № 580/1222/19 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. 20.01.2020 за допомогою засобів підсистеми «Електронний суд» позивачем подано заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П. у справі № 580/1222/19. Заяву обґрунтовано тим, що ухвала про відкриття провадження від 27.12.2019 у справі № 580/1222/19, на його думку, є очевидно необґрунтованою, оскільки, як зазначає, заявник, немає підстав для відкриття провадження, на які посилається відповідач. Також скаржник вказує, що сутність ухвали Верховного Суду від 28.12.2019 про повернення його касаційної скарги у цій справі полягає в небажанні суддів вступати в конфлікт із владою в особі Уряду (Кабінет Міністрів України) і в небажанні виконати свій посадовий (службовий) обов`язок здійснити правосуддя. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Згідно із частинами три та чотири статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.01.2020 заяву позивача про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П. визнано необґрунтованою, справу № 580/1222/19 із заявою про відвід колегії судді передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви. За результатами автоматизованого розподілу від 27.01.2020 заяву позивача про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П. у справі № 580/1222/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, передано для вирішення судді Чиркіну С.М. Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За приписами частини десятої статті 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Перевіривши заяву позивача про відвід судом встановлено таке. Частинами першою-третьою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у тому числі (…) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти"). ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України"). Вказані у заяві про відвід підстави для відводу суддів не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів, пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду справи, а фактично відображають власну позицію представника позивача щодо прийнятого суддями рішення. Отже, твердження позивача не знайшли свого підтвердження щодо можливої упередженості суддів, оскільки мають суб`єктивний характер та жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про їх упередженість чи ставили б під сумнів їх безсторонність, не наведено. Тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України та інших передумов для відводу колегії суддів Верховного Суду. Обставини, на які посилається представник позивача у заяві про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П. не є підставами для висновку, що судді, визначені для розгляду цієї справи, можуть проявити упередженість при її розгляді. Доводи заявника про відкриття касаційного провадження у вказаній справі свідчать саме про незгоду сторони з процесуальним рішенням колегії суддів, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини першої статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу. З приводу сумнів представника позивача щодо упередженості та необ`єктивності судді-доповідача Єзерова А.А. під час постановлення ухвали Верховного Суду від 28.12.2019 (провадження № К/9901/35921/19) про повернення його касаційної скарги, то колегія суддів дійшла вірного висновку, щодо неможливості розгляду в межах цієї справи питання про наявність підстав для відводу суддів з огляду на результати розв`язання питань процесуального характеру за касаційною скаргою, що була подана в межах іншого касаційного провадження, оскільки процесуальні рішення в межах касаційного провадження № К/9901/35921/19 ухвалювалися іншим складом суду. Таким чином, обставини наведені позивачем на обґрунтування заяви про відвід судді, не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України передумов для відводу судді Верховного Суду. На підставі викладеного, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ`єктивності колегії суддів: колегії суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини. У зв`язку з наведеним вище, підстави для задоволення заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П. у справі № 580/1222/19 відсутні. Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, Суд УХВАЛИВ : У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П. у справі № 580/1222/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: Чиркін С.М.