Ухвала КАС ВС № 9901/27/20

УХВАЛА 28 січня 2020 року Київ справа №9901/27/20 адміністративне провадження №П/9901/27/20 Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 24.01.2020 на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач), в якому позивачка просить: - визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття до розгляду висновку громадської ради доброчесності про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики від 10.09.2019; - визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 10.09.2019 №776/ко-19 в частині абзацу 3 резолютивної частини рішення щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, викладеного у наступній редакції: «Рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України». Також, позивачка просить витребувати у відповідача наступні докази: - протокольне рішення (витяг з протоколу) відповідача щодо прийняття висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики від 10.09.2019; - протокольне рішення (витяг з протоколу) про внесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення Комісії від 10.09.2019 № 776/ко-19; - копію технічної фіксації засідання від 10.09.2019 з проведення відповідачем співбесіди з суддею Господарського суду міста Києва Джарти В.В. За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Згідно з частиною третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Всупереч зазначеної вище законодавчої норми позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011№ 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI). При визначенні розміру судового збору суд зазначає, що позивач звернувся до суду у 2019 році, заявив дві вимоги немайнового характеру. Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 23.11.2018 2018 №2629-VIII у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2019 встановлено в розмірі 2 102,00 грн. Отже, ставка, яка підлягає сплаті при поданні даного позову становить 1 681,60 грн (2 102,00 грн х 0,4 х 2). У той же час, згідно з інформацією зазначеною у квитанції від 24.01.2020 № 0.0.1594295908.1, позивачкою сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 1 536,80 грн. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачкою недоплачено судовий збір за подання позову у розмірі 144,80 грн. Частиною першою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Для усунення недоліків позивної заяви позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 144,80 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Разом з позовом позивачкою подано заяву про поновлення строку звернення до суду. У заяві про поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення було отримано нею лише 18.11.2019 у відповідь на адвокатський запит від 12.11.2019. Як вказує позивачка, необхідною умовою здійснення стороною права на оскарження є її обізнаність зі змістом оскаржуваного рішення. Таким чином, позивачка не могла звернутися за захистом своїх порушених прав у строк встановлений законом, оскільки їй не були відомі підстави та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків для ухвалення оскаржуваного рішення, в резолютивній частині якого встановлений особливий порядок набрання рішенням чинності - у відповідності до положень Регламенту відповідача. Також заявниця зазначає, що 10.12.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вже подавалась позовна заява про визнання протиправними дій, про визнання протиправним і скасування абзацу 3 резолютивної частини рішення відповідача від 10.09.2019 № 776/ко-19, однак ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 було залишено її без руху та ухвалою Верховного Суду від 20.01.2020 повернуто. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Частина четверта статті 22 КАС України передбачає, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, судом встановлено наступне. Вимоги, що пред`являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 КАС України. Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята цієї статті). Пунктом 17 частини четвертої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відтак, строк для оскарження позивачем рішення відповідача становить один місяць і його відлік розпочинається з дня, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про прийняте рішення. З матеріалів позовної заяви про скасування в частині рішення від 10.09.2019 слідує, що така була подана безпосередньо до суду 24.01.2019. Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Положеннями частини першої статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби. Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, зокрема в спорах, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини. Згідно з матеріалів позовної заяви, позивачка оскаржує дії вчинені відповідачем 10.09.2019, рішення відповідача від 10.09.2019, при цьому, зазначає, що представник позивача - адвокат звернувся з адвокатським запитом до відповідача 12.11.2019 та отримав у відповідь спірне рішення 18.11.2019. У свою чергу, до суду з позовом про визнання протиправним рішення відповідача ОСОБА_1 звернулася 24.01.2020. В аспекті спірних правовідносин слід зазначити, що повідомлені позивачкою обставини не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними підстав пропуску строку на звернення до суду та поновлення такого строку. Зокрема, позивачем необґрунтовано причини тривалого очікування отримання спірного рішення, не вказано про об`єктивну неможливість звернення до ВККС про отримання тексту рішення з метою запобігання пропуску встановленого законом строку для оскарження акту, що, з огляду на наведене, могло б засвідчити про її намір відновити свої порушені права. За правилами частини першої статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. З врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вказані позивачкою у заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом є неповажними, тому позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачці строк, протягом якого вона матиме змогу вказати інші підстави для поновлення строку звернення з цим позовом . Положеннями частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За наведених обставин та нормативного регулювання, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху. Позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви, вказавши підстави пропуску строку на звернення до суду та надання доказів поважності причин його пропуску. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Крім того, позивачці необхідно надати документ про сплату судового збору. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист. Керуючись статтями 123, 160, 169, 243, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення - залишити без руху. Надати позивачці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: C.М. Чиркін