Ухвала КАС ВС № 826/9793/17

УХВАЛА 23 січня 2020 року Київ справа №826/9793/17 адміністративне провадження №К/9901/196/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, У С Т А Н О В И В: 27.12.2019 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019. Згідно з положеннями статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору. Касаційна скарга ГУ ДФС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) (далі по тексту - Закон України №3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2017 позовну заяву у цій адміністративній справі залишено без руху. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша цієї статті). Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00 грн. За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2017: №0003071306, №0003081306, №003111306, та рішення №0003101306 з вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф0003091306 на загальну суму 2 197 813,84 грн) та не майнових (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2017: №0003121306, про зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 261439 грн; та №0003121306/1, про зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 14566 грн). Абзацами першим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 18 560,00 грн ((2 197 813,84 грн х1 %) + 1280 грн х 200%). Окрім того, ГУ ДФС просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк. Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним. З огляду на викладене, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає. Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною шостою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... Є.А. Усенко, Суддя Верховного Суду