Постанова 4855 № 320/6209/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6209/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Головенко О.Д., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі Горяіновій Н.В. за участю: позивача: ОСОБА_1 представника позивача: Балика І.М. представника відповідача: Руденко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області про скасування рішень, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року повернуто позовну заяву позивачу. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору в даній справі є скасування рішення двадцятої позачергової сесії шостого скликання Кодаківської сільської ради від 15.06.2012 року № 1-20/2012 про відсторонення від займаної посади Кадаківського сільського голови та скасування рішення двадцять третьої позачергової сесії шостого скликання Кодаківської сільської ради від 28.08.2018 року № 12-20/2012 про дострокове припинення повноважень Кодаківського сільського голови. Відповідно до процесуальних норм адміністративного судочинства, Київським окружним адміністративним судом 13.11.2019 року постановлено ухвалу, якою даний позов було залишено без руху, у зв`язку з його невідповідністю КАС України та запропоновано позивачу подати до суду докази поважності пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду. 26.11.2019 року на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 13.11.2019 року, позивачем було повторно подано суду заяву про поновлення строку звернення до суду разом з пакетом документів. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач вказав, що будучі обраним Кодаківським сільським головою у 2010 році зіштовхнувся із фактами розкрадання земель Кодаківської сільської ради та протягом 2011 - 2012 років повідомляв про вказані факти розкрадання Президенту України та Генеральному прокурору України. Однак, у 2012 році правоохоронними органами Київської області була порушена кримінальна справа, відносно ОСОБА_1 , за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (на даний час кримінальне провадження № 12013100140000075 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України). Так, 24.05.2012 року позивача було затримано за підозрою у вчиненні злочину та 01.06.2012 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, 25.11.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом було винесено обвинувальний вирок, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 6 років, однак вирок скасований Апеляційним судом Київській області, а у даному кримінальному провадженні призначено новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Дане кримінальне провадження з 2016 року перебуває на розгляді у Білоцерківському міськрайонному суді. Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду за захистом свої прав та законних інтересів, зазначивши, що він був позбавлений права знати або дізнатись про рішення оскаржувані рішення від 15.06.2012 року № 1-20/2012 про відсторонення від займаної посади Кодаківського сільського голови та рішення від 28.08.2018 року № 12-20/2012 про дострокове припинення повноважень Кодаківського сільського голови. Приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву позивачем подано після закінчення строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України в даній категорії справ, а із поданої заяви про усунення недоліків позовної заяви не вбачається підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а тому позовна заява підлягає поверненню. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України). Початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов`язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Правовими положеннями ч. 5 ст. 122 КАС України регламентовано, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 займав посаду сільського голови Кодаківської сільської ради, відносно якого було прийнято спірні рішення щодо відсторонення та дострокове припинення повноважень. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Тобто, спір виник під час проходження позивачем та звільнення з публічної служби, у зв`язку з чим, строк звернення до адміністративного суду щодо скасування спірних наказів, становить один місяць. Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Так, позивач просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду посилаючись на ч. 2 ст. 122 КАС України та зазначаючи, що про своє порушене право про відсторонення від займаної посади Кадаківського сільського голови дізнався лише 08.10.2019, а також про дострокове припинення повноважень Кодаківського сільського голови дізнався лише 08.11.2019. Тобто, позивач наполягає, що порушення своїх прав дізнався 08.10.2019 року та 08.11.2019 року з отриманої відповіді Кодаківської сільської ради на своє звернення щодо виплати йому заробітної плати та його звільнення. На думку ОСОБА_1 , строк звернення до адміністративного суду ним пропущено з поважних причин, оскільки за час перебування його у закладі позбавлення волі та наявності кримінальної справи він не повідомлявся про відсторонення від займаної посади Кадаківського сільського голови та про дострокове припинення повноважень Кодаківського сільського голови. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин. Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 року в справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952). Вищевказані посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі позовної заяви до суду, не можуть бути прийняті судом, оскільки вказані обставини не можна віднести до ряду поважних причин, адже спірні рішення прийнято у 2012 році, а питання щодо виплати його заробітної плати та щодо звільнення ним було поставлено у 2019 році, тоді як строк звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження та звільнення з публічної служби встановлюється один місяць. Крім того, перебування ОСОБА_1 у закладі позбавлення волі у період з червня 2012 року до березня 2015 року також не може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку, оскільки останній не був позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Доказів неможливості звернутися до суду з даним позовом, на які посилається позивач, останнім суду не надано, а тому вказані посилання є безпідставними та не заслуговують на увагу. Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, як це передбачено нормами адміністративного судочинства. Пунктом 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки. З вищевказаного слідує, що строки на звернення до суду не є абсолютними і можуть бути обмеженими Законом, а причини з якими особа пов`язує поважність причин пропуску на звернення до суду повинні бути об`єктивними, непереборними та обґрунтованими належними доказами. Проте, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 позовну заяву подано після закінчення строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, а із матеріалів справи не вбачається підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а тому позовна заява підлягає поверненню. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань, які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Керуючись ст.ст. 169, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року про повернення позовної заяви - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк