Постанова 4855 № 640/10460/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10460/19 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., при секретарі Баглай О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2019 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до акціонерного товариства «Українська залізниця» про застосування заходів реагування, - В С Т А Н О В И В: ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: - застосувати заходи реагування до акціонерного товариства «Укрзалізниця» у вигляді повного зупинення роботи будівель та приміщень ВП «Клесівський кар`єр» філії «Центр управління промисловістю» акціонерного товариства «Українська залізниця» за адресою: Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вул. Заводська, б. 49, - шляхом опечатування вхідних дверей виробничих та адміністративних приміщень та відключення від системи енергозабезпечення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2019 позов задоволено частково: застосовано заходи реагування до акціонерного товариства «Укрзалізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ 40075815) у вигляді повного зупинення роботи будівель та приміщень ВП «Клесівський кар`єр» філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за адресою: Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вул. Заводська, б. 49, - шляхом відключення їх від системи енергозабезпечення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті від 22.05.2019 року №81; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області від 15.05.2019 № 5 наказано на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» провести позапланові перевірки об`єктів суб`єктів господарювання щодо контролю за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки (складених за результатами проведення попередніх перевірок) згідно з переліком, зокрема, ВП «Клесівський кар`єр» філії «Центр управління промисловістю» акціонерного товариства «Українська залізниця». 15.05.2019 позивачем видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 78, згідно якого предметом здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є перевірка виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 120 від 10.09.2018. За наслідком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Головним управлінням Державної служби України у Рівненській області складено акт № 81 від 22.05.2019, яким встановлено наступні порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки ВП «Клесівський кар`єр» філії «Центр управління промисловістю» акціонерного товариства «Українська залізниця»:

1. Будівлі боксів не дообладнано зовнішніми установками, що захищають від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, на адмінбудівлі не проведено ревізію пристрою блискавкозахисту;

2. Приміщення матеріального складу не обладнано системою протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією);

3. Не проведено технічне обслуговування, перезарядку наявних вогнегасників на спеціалізованому пункті;

4. Не проведено обов`язкове страхування членів добровільної пожежної дружини;

5. Не проведено обов`язкове страхування цивільної відповідальності потенційно небезпечного об`єкту;

6. Осіб, які задіяні в оповіщенні, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій не дозабезпечено засобами захисту органів дихання з переговорним пристроєм;

7. Не забезпечено проходження навчань у навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності категорій осіб керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту;

8. Не проведено спеціальне об`єктове навчання з питань цивільного захисту. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки ВП «Клесівський кар`єр» філії «Центр управління промисловістю» акціонерного товариства «Українська залізниця» створюють загрозу життю та здоров`ю працівників вказаного підприємства, що дає підстави для задоволення позову та застосування заходів реагування. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції було неповно та неналежним чином досліджено докази та обставини справи, що призвело до неправомірного застосування норм права. Зокрема, апелянт зазначає, що ним вчиняються всі належні дії в частині усунення порушень встановлених позивачем, а деякі із них вже усунуті. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог застосування заходів реагування до акціонерного товариства «Укрзалізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ 40075815) у вигляді повного зупинення роботи будівель та приміщень ВП «Клесівський кар`єр» філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за адресою: Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вул. Заводська, б. 49, - шляхом відключення їх від системи енергозабезпечення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті від 22.05.2019 року №81, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), «Про об`єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р. № 2245-ІІІ (далі - 2245-ІІІ). Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. У п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Відповідно до Закону № 2245-ІІІ небезпечними речовинами є - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям. Об`єкт підвищеної небезпеки - це об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Отже, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки. Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта. При цьому, не застосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого. Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами перевірки, проведеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області у приміщеннях акціонерного товариства «Українська залізниця», підтверджується факт допущення відповідачем чисельних порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування. При цьому, колегія суддів зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Доводи апелянта про те, що ним частково було усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, доказів на підтвердження усунення хоча б одного порушення не надано. При цьому, інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2019 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Кузьменко В.В. Шурко О.І. Повний текст постанови виготовлений 27.01.2020.