Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/19609/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19609/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним рішення про опис майна у податкову заставу, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо прийняття рішення від 10.11.2017 №101302-17 про опис майна у податкову заставу; - визнати протиправним та скасувати рішення від 10.11.2017 року №101302-17 про опис майна у податкову заставу; - зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звільнити майно, зазначене в акті опису майна № 742/26-15-17-03-15 від 24.09.2018 р з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів; - зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві виключити з інтегрованої картки ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за платежем "земельний податок з фізичних осіб" записи про нарахування податкової заборгованості. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року позов задоволено частково. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 17.10.2018 року позивачем був отриманий акт про опис майна у податкову заставу №742/26-15-17-03-15 від 24.09.2018, що складений на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДФС у м. Києві від 10.11.2017 року №101302-17, відповідно до якого описані транспортні засоби, власником яких є позивач, а саме: автомобіль Toyota Land Cruiser 200, легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіль Lexus LS 600H L, загальний легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , 2014 року випуск, реєстраційний номер НОМЕР_5 . 25.04.2016 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення №560-1305 на суму 28632,56 грн (земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік). Позивач, не погоджуючись із цим рішенням, оскаржив його до суду. 23.02.2017 року по справі № 826/2647/17 відкрито провадження у справі, але станом на 15.11.2018 року рішення було відсутнє, сума грошового зобов`язання не узгоджена. 28.04.2017 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №45857-1305, винесене ГУ ДФС у м. Києві на суму 8093,47 (земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік). Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду. 26.01.2018 року по справі № 826/1283/18 відкрито провадження у справі. 27.06.2018 року винесено рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. 29.10.2018 року Шостим апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу, якою у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено. Сума грошового зобов`язання не узгоджена. Позивач зазначає, що станом на 15.11.2108 року відповідно до електронного сервісу Державної фіскальної служби України, позивач не має податкового боргу. Вважаючи, що рішення про опис майна у податкову заставу винесено передчасно, оскільки процедура узгодження податкового боргу не завершена, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пунктів 56.1 та 56.2 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Згідно пункту т56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до пунктів 89.5, 89.7, 89.8 статті 89 ПК України у разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення. Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі. Як свідчать обставини справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2018 року по справі №826/2647/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.04.2016 №560-1305. Крім того, рішенням суду від 26.01.2018 року по справі № 826/1283/18 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №45857-1305 від 28.4.2017 року. Скасовані податкові повідомлення-рішення були підставою для винесення оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу від 10.11.2017 року. Наведене свідчить, що рішення про опис майна у податкову заставу було прийнято контролюючим органом до узгодження податкового боргу. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку на майно позивача зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави на підставі незаконно складеного акту опису майна у податкову заставу. В той же час, незаконність дій контролюючого органу щодо складання та затвердження акту опису майна позивача у податкову заставу свідчить про неможливість вказаного акту зумовлювати будь які правові наслідки, що безумовно спричиняє юридичну дефектність проведеної на підставі такого акту реєстрації права податкової застави на майно, вказане у акті від 24.09.2018 року. Відповідно до інформації контролюючого органу у позивача податковий борг не обліковується, податкова вимога від 10.11.2017 №101302-17 вважається відкликаною. Згідно до пункту 93.1 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: 93.1.1 отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; 93.1.2 визнання податкового боргу безнадійним; 93.1.3 набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; 93.1.4 отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (пункт 93.2 статті 93 ПК України). Порядок реєстрації обтяжень на рухоме та нерухоме майно визначено Законами України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зі змінами та доповненнями та від 18.11.2003 №1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" із змінами та доповненнями. Згідно абзацу третього статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація припинення обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов`язаний подати протягом п`яти робочих днів з дня припинення обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів. Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття рішення від 10.11.2017 №101302-17 про опис майна у податкову заставу і його скасування, та зобов`язання звільнити майно, зазначене в акті опису майна №742/26-15-17-03-15 від 24.09.2018 року з-під податкової застави, виключення з відповідних державних реєстрів. Оцінюючи доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: