Постанова 4855 № 640/8847/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8847/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва, Координаційний центр з надання правової допомоги про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 квітня 2019 року № IV-003/2019. Вимоги позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідач необґрунтовано погодився з висновком КДКА м. Києва щодо відсутності ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_3 під час надання позивачу правової допомоги, а, відтак, необґрунтовано відмовив в задоволенні його скарги на рішення КДКА м . Києва щодо скасування рішення від 13.02.2018 №18 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 . Крім того, позивач стверджує, що відповідач проігнорував доводи позивача про надмірно тривалий період розгляду КДКА м. Києва його скарги на дії адвоката ОСОБА_3 Також відповідач не повідомив позивача про час та місце розгляду його скарги, не розглянув усі подані ним документи щодо неналежного надання йому вищевказаним адвокатом правової допомоги, що призвело до порушення його права на отримання безоплатної правової допомоги. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує доводами аналогічними викладеним в позовній заяві. Зокрема, позивач наголошує на тому, що оскаржуване рішення відповідача було прийнято без повного та всебічного розгляду справи та разом з цим зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення по справі не встановив всіх обставин справи та не надав належної правової оцінки обставинам, викладеним ним в обґрунтування позовних вимог та наданим на підтвердження цих обставин доказів. Таким чином, позивач вважає, що за наведених в апеляційній скарзі обставин, його позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції - скасуванню. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній заперечує проти доводів викладених апелянтом з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Стверджує, що ВКДКА було повністю та всебічно досліджено скарги позивача, а також матеріали, які надійшли на адресу ВКДКА від КДКА м. Києва відносно адвоката ОСОБА_4 За наведених обставин, відповідач вважає, що Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов правильного висновку, що рішення ВКДК адвокатури № ІV-003/2019 від 24.04.2019 було прийнято в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, у зв`язку з чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Третьою особою - ОСОБА_3 також подано до суду відзив на апеляційну каргу відповідно до змісту якого останній зазначає, що в його діях відсутні будь-які порушення, що було правильно встановлено КДКА м. Києва та ВКДКА, та разом з цим зауважує, що встановлений законодавством строк для притягнення його до дисциплінарної відповідальності вже сплив. З урахуванням викладеного, вказана третя особа вважає, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року є законним та обґрунтованим, а вимоги апелянта безпідставними та необґрунтованими. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. КДКА м.Києва у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що з апеляційною скаргою категорично не погоджується, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вважає, що судом першої інстанції було правомірно встановлено дотримання ВКДКА процедури розгляду поданої скарги, у зв`язку з чим законно відмовлено у задоволенні позовних вимог. Таким чином, КДКА м.Києва просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2018 ОСОБА_1 , представником якого є Щелкунова А.О., звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва зі скаргою №1/281с-18 на адвоката ОСОБА_3 у якій зазначив, що останній надавав йому безоплатну правову допомогу на підставі довіреності від 02.03.2016 №04-0000147, виданої четвертим Київським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в кримінальному досудовому провадженні та в цивільній справі. Водночас, у даному кримінальному провадженні з 2016 року вказаним адвокатом не проводились жодні процесуальні дії, а у цивільній справі адвокат подав бездоказовий позов, "вмовив" його провести експертизу не зареєстрованим на сайті Мін`юсту експертом та при цьому, не узгодив проведення експертизи з експертом; поставив перед експертизою некоректні запитання та не вирішив питання щодо звільнення (або часткового звільнення) його ( ОСОБА_1 ) від оплати експертизи; обрав неправильну тактику дій у справі, внаслідок чого судом винесено ухвалу про залишення позову без розгляду, що неможливо виправити. За наведених обставин, позивач просив КДКА м. Києва притягнути вказаного адвоката до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з неналежним наданням йому правової допомоги. Комісією було встановлено, що вказана скарга ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.. 14 Положення у зв`язку з чим, на підставі доручення голови Дисциплінарної палати КДКА м. Києва проведення перевірки відомостей по вказаній скарзі було доручено члену Дисциплінарної палати КДКА м. Києва, яким у свою чергу було направлено адвокату ОСОБА_3 повідомлення про надання пояснень по скарзі ОСОБА_5 20 грудня 2018 року адвокат надав письмові пояснення з приводу вказаної скарги та 13 лютого 2019 року уповноваженою особою КДКА м. Києва було складено довідку за результатом перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_3 В той же день, а саме 13 лютого 2019 року Дисциплінапрною палатою було прийнято рішення № 108, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не доведено наявності в діях адвоката ознак вчинення дисциплінарного проступку, що відповідно до абзацу другого частини другої статті 36 Закону №5076-VI є підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження щодо названого адвоката. Як вбачається зі змісту вказаного рішення, відповідного висновку, Комісія дійшла у зв`язку з тим, що зі скарги ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів не вбачається в чому полягає не виконання або неналежне виконання адвокатом ОСОБА_7 його професійних обов`язків, оскільки сам скаржник зазначив про виготовлення адвокатом та подання ним низки процесуальних документів, необхідних для вирішення поставлених перед ним питань. Визначення складу експертів для проведення призначеної судом експертизи не стосується повноважень адвоката. Питання, які були поставлені перед експертизою попередньо були узгоджені з позивачем, з ними також погодився суд при призначенні експертизи в установленому порядку. Оплату експертизи чинне на той час законодавство покладало на особу, яка ініціювала її проведення. Щодо залишення судом без розгляду цивільного позову відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 01.03.2018 у справі №759/9635/16-ц, то з листопада 2016 року адвокат ОСОБА_3 припинив надання безоплатної правової допомоги позивачу у зв`язку з переходом на іншу роботу. Крім того, винесення судом рішення не на користь клієнта адвоката відповідно до частини третьої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не є підставою для притягнення його до відповідальності. До того ж залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє особу повторно звернутися до суду з цим позовом у подальшому. Також з наданої адвокатом електронної переписки між ним та представником позивача Щелкуновою, яка мала місце станом на 2017 рік, жодних претензій один до одного вони не висловлювали. Не погоджуючись із таким рішенням по суті та стверджуючи про надмірно тривалий розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва скарги позивача від 11.04.2018 №1/281с-18, ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з двома скаргами від 06.03.2019, а саме № 01/681-281с-18 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії м. Києва від 13.02.2019 №108, та № 11621 на бездіяльність Дисциплінарної палати КДКА м. Києва недотримання процесуальних строків розгляду скарги. Вказані скарги позивача були зареєстровані та прийняті до розгляду ВКДКА. 18 березня 2019 відповідачем було направлено листа до КДКА м. Києва з клопотанням направити матеріали справи відносно ОСОБА_3 для розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА м. Києва від 13.02.2019 №108, а також надати інформацію про наявність/відсутність у адвоката ОСОБА_3 дисциплінарних стягнень за період часу з лютого 2018. Матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_3 на 106 арк. були направлені КДКА м. Києва до ВКДКА разом з листом від 04 квітня 2019 року вих..№ 02/823-281с-18. Листом від 08 квітня 2019 року вих. №444 Головою ВКДКА було доручено члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладених у скаргах ОСОБА_1 від 06.03.2019. Листом від 10 квітня 2019 року вих.. № 466 ВКДКА було повідомлено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 що розгляд скарг ОСОБА_1 від 06 березня 2019 року включено до порядку денного засідання ВКДКА, яке відбудеться 24 квітня 2019 року о 10:00 за адресою: м. Київ, вул.. Борисоглібська 3, 2 поверх. Вказане оголошення було також розміщено на офіційному сайті зазначеного органу ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 (пункт 21). 24 квітня 2019 року ВКДКА прийнято рішення № IV-003/2019, яким вирішено скарги ОСОБА_1 на бездіяльність ДП КДКА м. Києва при розгляді скарги, а також на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 108 від 13 лютого 2018 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Комісії залишити без змін. Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення відповідача висновується на тому, що КДКА м. Києва в оскаржуваному рішенні про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_6 , дала правильну оцінку зібраним доказам та об`єктивно встановила відсутність в діях адвоката підстав для порушення дисциплінарної справи. У поданій скарзі до ВКДКА скаржники не спростували висновків зазначених у рішенні, що оскаржується, та не навели, не надали інших достатніх та допустимих доказів, що свідчать про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Крім того, щодо скарги позивача на бездіяльність ДП КДКА м. Києва при розгляді скарги, ВКДКА у вказаному рішенні зазначено, що відповідно до прохальної частини цієї скарги, Скаржники просять притягнути до відповідальності осіб, винних у недотриманні процесуальних строків при розгляді скарги ОСОБА_1 від 11 квітня 2018 року, проте, у ВКДКА відсутні повноваження притягувати до відповідальності голів та/або членів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за дії чи бездіяльність КДКА регіону під час виконання ним своїх обов`язків при здійсненні дисциплінарного провадження відносно адвокатів та разом з цим, встановлено, що строк розгляду скарги ОСОБА_1 не спричинив негативних наслідків та не вплинув на правильність самого рішення КДКА м. Києва від 13 лютого 2019 року, оскільки згідно ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено строк в один рік з дня вчинення дисциплінарного проступку для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що рішення прийняте ВКДКА в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, а прийняте відповідачем рішення є вірним по суті, тому підстави для визнання його протиправним і скасування відсутні. При цьому, суд погодився також з висновком відповідача, що останній не наділений законодавством повноваженнями щодо притягнення до відповідальності голів та/або членів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за дії чи бездіяльність КДКА регіону під час виконання ними своїх обов`язків при здійсненні дисциплінарного провадження відносно адвокатів. За висновком суду неотримання позивачем засобами поштового зв`язку або кур`єром повідомлення про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА жодним чином не вплинула на правомірність рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.06.2019 №IV-003/2019, яке є правильним по суті. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому задоволенню судом не підлягають. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI). Крім того, рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення), а рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 затверджено Регламент Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Регламент). Відповідно до положень ч. 1 ст. 33 цього Закону Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Так, положеннями ст. 34 Закону № 5076-VI та п. 4-5 Положення передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку. При цьому, ч. 2 ст. 35 наведеного Закону та п. 13 Положення встановлено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (ст. 36 Закону № 5076-VI, п. 9 Положення). Пунктом 20 Положення встановлено, що усі заяви (скарги) підлягають обов`язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов`язковій реєстрації та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті, реєстрації та розгляді заяви (скарги) з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення, інші дискримінаційні ознаки. Статтею 37 Закону № 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Відповідно до вимог ст. 38 наведеного Закону та п. 21 Положення заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Згідно з приписами п. 24-25 Положення Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі). Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. При цьому, згідно з приписами п. 7 Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Відповідно до приписів ст. 39 Закону № 5076-VI та п. 30 Положення заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Згідно з приписами ст. 39 Закону № 5076-VI та п. 31 Положення За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується виключно за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Відповідно до приписів п. 35, п. 61 Положення Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги на рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА, яка у свою чергу забезпечує розгляд протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи з дотриманням вимог, визначених пунктами 37, 38 цього Положення. Положеннями п. 3.2 Регламенту передбачено, що про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА. При цьому, згідно з приписами п. 3.15 Регламенту відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб. Відповідно до приписів п. 3.40, п. 3.42 та п. 3.43 Регламенту ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. У разі необхідності, ВКДКА має право об`єднати в одне провадження скарги, подані в межах одного дисциплінарного провадження, в тому числі скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА. Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання. За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії. З огляду на вказані норми законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було дотримано визначену законодавством процедуру розгляду скарги позивача на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії м. Києва від 13.02.2019 №108. Так, з наявних в матеріалах справи доказів та доводів позивача судом не встановлено наявності в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку. При цьому, позивачем жодним чином не доведено суду, зокрема, належними, достатніми та допустимими доказами, що заявлені ним клопотання до КДКА м.Києва не були розглянуті, заявлені ним свідки не були допитані, а скарги та клопотання з цього приводу були проігноровані відповідачем та не були прийняті до уваги судом першої інстанції. Таким чином, відповідні доводи апелянта є безпідставними та необґрунтованими, а тому не приймаються судовою колегією до уваги. Щодо посилання апелянта на те, що внаслідок протиправної бездіяльності адвоката ОСОБА_3 його цивільний позов було залишено без розгляду, то колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів наведених вище норм законодавства винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку - не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Щодо інших посилань позивача в обґрунтування скарги про притягнення вказаного адвоката до дисциплінарної відповідальності, то, як правильно було зазначено Комісіями та судом першої інстанції, такі не свідчать про невиконання або неналежне виконання адвокатом ОСОБА_3 своїх професійних обов`язків. Таким чином, третя особа, відповідач, а також суд першої інстанції дійшли вірного висновку про відсутність обставин передбачених ч. 2 ст. 34 ЗУ № 5076-VI для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Щодо посилання позивача на тривалий розгляд його скарги, то колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката повинно бути вирішено не пізніше тридцяти днів з дня отримання довідки та матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати. Відтак, оскільки довідка була складена членом Дисциплінарної палати КДКА м. Києва у день прийняття рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи, то останнім не було порушено строків прийняття відповідного рішення. Посилання ж позивача на порушення членом Дисциплінарної палати КДКА м.Києва строків проведення перевірки та складання довідки матеріалами справи підтверджується та разом з тим відповідна бездіяльність КДКА м. Києва не є предметом розгляду даної справи та жодним чином не впливає на правильність прийнятого за результатом розгляду скарги позивача рішення. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами відповідача, викладеними в оскаржуваному позивачем рішенні, що нормами чинного законодавства не встановлено повноважень ВКДКА щодо притягнення до відповідальності голів та/або членів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за дії чи бездіяльність КДКА регіону під час виконання ними своїх обов`язків при здійсненні дисциплінарного провадження відносно адвокатів. Доводи апелянта про те, що його належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду скарги на засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури колегія суддів також не приймає до уваги в якості достатньої підстави для скасування рішення відповідача з огляду на таке. Як вже зазначалось, відповідно до вимог чинного законодавства про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА. Судом встановлено, що відповідне оголошення було розміщено на його офіційному сайті у строк встановлений законом. Крім того, судова колегія враховує, що відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб. Разом з цим, позивачем не доведено суду, що на засіданні ВКДКА він мав намір надати додаткові пояснення або докази, які відсутні в матеріалах його скарг та які б мали суттєвий вплив на результат прийнятого відповідачем рішення. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказана обставина жодним чином не вплинула на правомірність рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.06.2019 № IV-003/2019, яке є правильним по суті. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваним рішенням відповідача жодних прав, свобод та інтересів позивача не порушено. Також, за встановлених у ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. У свою чергу, судовою колегією встановлено, що наведені апелянтом доводи не спростовують вказаних висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права. У свою чергу, вказані позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович