Постанова 4852 № 160/7577/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7577/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., секретар судового засідання Лащенко Р.В. за участі представника позивача Олефірової Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 р. (суддя Кучма К.С., повне судове рішення складено 18.10.2019 р.) в справі № 160/7577/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій з відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності, пов`язаної з безпосередньою участю в антитерористичній операції при виконання обов`язків військової служби, зобов`язання прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності, пов`язаної з безпосередньою участю в антитерористичній операції при виконання обов`язків військової служби, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97, підпунктом в) п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 р. позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з безпосередньою участю в антитерористичній операції при виконанні службових обов`язків; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з безпосередньою участю в антитерористичній операції при виконанні службових обов`язків, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97, підпунктом в) п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», з урахуванням раніше виплачених сум. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянтом зазначено, що відповідачем 26.03.2019 р. відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги із застосуванням п. 8 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом МВС України від 11.06.2016 р. № 4, чинного на час звернення позивача, оскільки з дати первинного встановлення відсотку втрати працездатності пройшло більше 2-х років. Після набуття чинності змін до вказаних порядку та умов відповідачем повідомлялось позивача про необхідність звернення до ГУНП із заявою та відповідним пакетом документів, що не зроблено позивачем. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. Ухвалою суду від 24.12.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції. До судового засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача. В судовому засіданні представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 25.01.2013 р. по 06.11.2015 р., з 07.11.2015 р. по 26.11.2018 р. - в Національній поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 26.11.2018 р. № 499 о/с відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» з 26.11.2018 р. позивач звільнений зі служби в поліції. Підставою для звільнення послужило рапорт позивача, свідоцтво про хворобу №713/СНП, видане медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» від 06.11.2018 р. 16.06.2016 р. Головним управлінням МВС України в Донецькій області позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 27 560 грн. у зв`язку із встановленням 15% втрати працездатності без визначення інвалідності на підставі первинного огляду МСЕК 02.12.2015 р. 22.01.2019 р. позивач звернувся до УФЗБО ГУНП в Донецькій області для призначення одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі встановлення йому III групи інвалідності та ступеню втрати працездатності 30% під час повторного огляду МСЕК 20.12.2018 р. 26.03.2019 р. ГУНП в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу одноразової допомоги згідно з п. 8 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (чинної на момент звернення позивача), яке затверджено наказом МВС від 11.01.2016 р. № 4, у зв`язку з тим, що з дати первинного встановлення відсотку втрати працездатності пройшло більше двох років. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про Національну поліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 8 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом МВС України від 11.06.2016 р. № 4, а положення п. 8 Розділу IV цього Порядку не позбавляють позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлюють обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 25.01.2013 р. по 06.11.2015 р., а з 07.11.2015 р. по 26.11.2018 р. - в Національній поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 26.11.2018 р. № 499 о/с ОСОБА_1 з 26.11.2018 р. звільнено зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) розділу VII Закону України «Про Національну поліцію». Підставою для звільнення зазначено, зокрема, свідоцтво про хворобу №713/СНП, видане медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» від 06.11.2018 р. 16.06.2016 р. Головним управлінням МВС України в Донецькій області позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 27 560 грн. у зв`язку із встановленням 15% втрати працездатності без визначення інвалідності на підставі первинного огляду МСЕК 02.12.2015 р. Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААБ № 300737 з 14.12.2018 р. ОСОБА_1 визнаний інвалідом 3 групи у зв`язку з пораненням, пов`язаним з безпосередньою участю в антитерористичній операції при виконанні службових обов`язків. Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 032014 від 20.12.2018 р. ОСОБА_1 встановлена ступень втрати професійної працездатності у відсотках - 30%. 22.01.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до УФЗБО ГУНП в Донецькій області для призначення одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності та ступеню втрати працездатності 30% під час повторного огляду МСЕК 20.12.2018 р. 26.03.2019 р. ГУНП в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу одноразової допомоги згідно з п. 8 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом МВС від 11.01.2016 р. № 4, у зв`язку з тим, що з дати первинного встановлення відсотку втрати працездатності пройшло більше двох років. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), відповідно до частини 1 статті 97 якого одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності. Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач як особа, яка проходила службу в поліції, втратив працездатність та йому встановлена інвалідність, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції. Частиною 2 статті 97 Закону № 580-VIII передбачено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом МВС України № 4 від 11.01.2016 р. затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4). Пунктом 8 розділу IV Порядку № 4 в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності (22.01.2019 р.), встановлено, що якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Підставою для такої виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана фінансовим підрозділом цього органу, установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання ОГД. Саме ці положення (щодо встановлення 3 групи інвалідності та більшого відсотку втрати працездатності понад дворічний строк після первинного огляду) Порядку № 4 стали підставою для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі збільшенням відсотку втрати професійної працездатності та встановленням 3 групи інвалідності. Суд погоджує висновок суду першої інстанції, що Законом України «Про Національну поліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 8 розділу IV Порядку № 4, відповідно, з урахуванням приписів частини 3 статті 7 КАС України, яка передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, суд має застосовувати саме приписи Закону № 580-VIII, а не Порядку №

4. Вказана норма Порядку № 4 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у статті 101 Закону № 580-VIII, відповідно до якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Підстави, з якої виходив відповідач, відмовляючи у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, вказана норма права не містить. Відповідно, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію». Розмір одноразової грошової допомоги встановлено статтею 99 Закону № 580-VIII. Так, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, у разі визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (абзац в) пункту 3 частини1 статті 99). Відповідно, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є обґрунтованим. Доводи апелянта стосуються виключно неможливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі спливом 2-річного строку після первинного встановлення відсотку втрати працездатності, безпідставність яких обґрунтована судом вище. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 р. в справі № 160/7577/19 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 р. в справі № 160/7577/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 27.01.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28.01.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко