LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851440/2691/19

від 20.01.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі № 440/2691/19 - скасувати в частині задоволення позову з при…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2020 р.Справа № 440/2691/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Донець Л.О., Суддів: Бенедик А.П. , Гуцала М.І. , за участю секретаря судового засідання Соколової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 (головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, повний текст складено 21.10.19) по справі № 440/2691/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірною та скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: 25.04.2019, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (після реорганізації, далі - відповідач), в якому просить визнати його таким, що 31.12.2010 припинив діяльність фізичної особи-підприємця; визнати протиправною та скасувати вимогу від 11.06.2019 №Ф-5600-50 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 20 188,77 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі №440/2691/19 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасувати вимогу Головного управління державної фіскальної служби у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5600-50 від 11.06.2019 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 20188,77 грн. Стягнуті судові витрати на користь позивача. Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач з 16.07.2008 по 06.05.2019 мав статус фізичної особи-підприємця, про що свідчать записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 11.06.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служи у Полтавській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5600-50 у розмірі 20 188,77 грн з позивача з заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Суд першої інстанції, під час часткового задоволення позову, дійшов до висновку, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством. саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску. За умови сплати за період часу з квітня 2018 року по червень 2019 року роботодавцем позивача єдиного соціального внеску як податкового агенту, формування вимоги прос сплату боргу (недоїмки) №Ф-5600-50 у розмірі 20 188,77 грн з позивача з заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів є протиправним. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що припинення підприємницької діяльності позивача відбулось 06.05.2019 відповідно до даних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Колегія суддів вважає можливим в силу приписів ч. 1 ст. 308 КАС України здійснити апеляційний перегляд судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача на судове рішення в частині задоволення позову. У відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2017 - 3200 грн. На підставі ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування. Згідно до абзацу третього ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 - 3 723 грн, а Законом України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2019 - 4173 грн. На підставі ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до пунктів 6, 7 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску. Згідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів. За обставинами справи, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5600-50 у розмірі 20 188,77 грн з позивача з заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сформована на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, із такого розрахунку: розрахункова сума єдиного внеску за 2017 рік в розмірі 8448 грн; єдиний внесок за І квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн; єдиний внесок за ІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн; єдиний внесок за ІІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн; єдиний внесок за ІV квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн; єдиний внесок за І квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн. При цьому, колегія суддів зауважує на те, що щоквартальний платіж для вказаної категорії платників єдиного соціального внеску становить у 2017 році - 2 112,00 грн, із розрахунку - 3200 грн х 3 х 22% = 2 112,00 грн; у 2018 році - 2457,18 грн, із розрахунку: 3723 грн х 3 х 22% = 2457,18 грн , у 2019 році - 2754,18 грн, із розрахунку: 4173 грн х 3 х 22% = 2754,18 грн. З огляду на відповідність наведеного розрахунку вимогам чинного законодавства, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та вважає оскаржувану вимогу правомірною. З приводу посилань суду першої інстанції про здійснення роботодавцем позивача перерахування страхових внесків в цей період часу та неподання позивачем податкової звітності з 2010 року з підстав припинення підприємницької діяльності, та досягнення за цих обставин мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту, як на мотиви для визнання оскаржуваної вимоги протиправною, то колегія суддів зазначає на таке. Викладені вище приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» прямо передбачають обов`язок сплати внесків й у випадку неотримання доходу від здійснення підприємницької діяльності, та не містять посилань про звільнення від сплати внесків у випадку їх перерахування податковим агентом-роботодавцем. За таких підстав, колегія суддів вважає, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тому підлягає скасуванню в частині задоволення позову, а апеляційна скарга - задоволенню. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі № 440/2691/19 - скасувати в частині задоволення позову з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі № 440/2691/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.О. Донець Судді А.П. Бенедик М.І. Гуцал Повний текст постанови складено 28.01.2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»