Постанова 4813 № 522/3887/19

Номер провадження: 22-ц/813/210/20 Номер справи місцевого суду: 522/3887/19 Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.01.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С., при секретарі - Сороколет Ю.С., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: від позивача ОСОБА_1 не з`явились, від відповідача ОСОБА_2 не з`явились, переглянувши справу №522/3887/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2019 року у складі судді Бондар В.Я., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 7 березня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що вона та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилаючись на проживання батька дитини окремо, відсутність домовленості що утримання дитини, позивач ОСОБА_1 просила стягувати з відповідача ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 7000,00 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до повноліття дочки (а.с.2-4). Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2019 року відкрито провадження у справі (а.с.12-13). Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2019 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено (а.с.19-20). Висновок суду мотивовано обов`язком батьків утримувати дитину до повноліття, відсутністю доказів наявності у відповідача інших утриманців чи неможливості сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с.50-51). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину (а.с.54-56). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у розгляді справи за відсутності належного повідомлення про час, дату та місце судового засідання, у відсутності доказів стабільного доходу з листопада 2014 року, перебуванні на обліку у центрі зайнятості як особа, яка шукає роботу, у безпідставності за відсутності доказів достатності заробітку (доходу) платника аліментів визначення розміру аліментів, що більш ніж в чотири рази перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину віком до 6 років тощо. В апеляційній скарзі зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. ОСОБА_2 , 1988 року народження, та ОСОБА_1 , 1991 року народження, зареєстрували шлюб 30 квітня 2011 року (а.с.5). За доводами позивача, що не заперечені відповідачем, у 2016 році шлюбні відносини припинено, проживають окремо. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Дитина ОСОБА_3 проживає за місцем проживання матері, батько дитини проживає окремо. Місце проживання ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_3 зареєстровано в місті Донецьк; з 23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 , дитина ОСОБА_3 перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, що підтверджено Довідкою від 23 жовтня 2018 року №0000638435 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою ОСОБА_1 Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси за реєстраційним №5105/11146 від 23 жовтня 2018 року, та Довідкою від 23 жовтня 2018 року №0000638449 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою ОСОБА_3 . Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси за реєстраційним №5105/11147 від 23 жовтня 2018 року (а.с.8-10). Місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано в місті Донецьк; з 26 листопада 2018 року ОСОБА_2 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб, що підтверджено Довідкою від 26 листопада 2018 року №0000655575 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою ОСОБА_2 . Управлінням соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 26 листопада 2018 року (а.с.37). Відомості про доходи ОСОБА_2 , рівно як і ОСОБА_1 , в справі відсутні. Згідно Довідки №1103/20/03 від 26 квітня 2019 року Одеського міського центру зайнятості ОСОБА_2 . з 25 квітня 2019 року перебуває на обліку в Одеському міському центрі зайнятості як шукаючий роботу (а.с.40). Відомості про наявність у сторін інших осіб на утриманні відсутні. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180СК України). Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина (ч.ч.1,3 ст.181 СК України). Батько дитини визнає свій обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Пред`явлення до суду позову про стягнення аліментів вказує на те, що сторони як батьки дитини не досягли домовленості щодо способу виконання ними обов`язку утримувати дитину. Позов до суду подано матір`ю, з якою проживає дитина, відтак, право вибору способу стягнення аліментів належить саме позивачу, яка спосіб стягнення аліментів визначила у твердій грошовій сумі. Таким чином, за рішенням суду кошти на утримання дитини ОСОБА_5 підлягають присудженню на користь матері ОСОБА_1 , з якою проживає дитина, з батька ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, визначено статтею 182 СК України, частиною 2 даної норми матеріального права передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивачем пред`явлено вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, рівній 7000,00 грн., при цьому в справі відсутні відомості про доходи, належне на праві власності нерухоме та рухоме майно, грошові кошти тощо, що в сукупності привело б до висновку про те, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що аліменти підлягають визначенню у твердій грошовій сумі, рівній 1500,00 грн., так як наразі не встановлено обставин для визначення аліментів у більшому розмірі. Даний розмір аліментів узгоджується з законодавчо гарантованим розміром аліментів на одну дитину (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Відповідно до положень частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Фактичне місце перебування ОСОБА_2 при взятті на облік внутрішньо переміщеної особи було зареєстровано по селу Лиманка Овідіопольського району Одеської області, дана реєстрація зберігається, проте суд першої інстанції не надсилав судових повісток відповідачу за зазначеним в позовній заяві адресом місця перебування, що не спростовує доводи про розгляд справи за відсутності належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання. З відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 коп. від сплати якого позивач у справі про стягнення аліментів звільнена відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2019 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого в м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої у м. Донецьк, аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 1500 грн. 00 коп., починаючи з 7 березня 2019 року до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 27 січня 2020 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Л.Г.Ващенко Є.С.Сєвєрова