Постанова 4873 № 5026/1089/2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" січня 2020 р. Справа№ 5026/1089/2012 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Верховця А.А. суддів: Доманської М.Л. Грека Б.М. за участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.; та представників сторін: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАСС" Коломієць М.О., ордер про надання правової допомоги серія КВ № 783124 від 23.12.19 Ліквідатор Приватного підприємства "Алчер-Бокс" Левченко Н.П. посвідчення № 959 від 18.06.13 розглядаючи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ГРАСС" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019р. (суддя Хабазня Ю.А.) за заявою боржника у особі ліквідатора банкрута про стягнення з ТОВ "ГРАСС" 29800,71 грн. у справі №5026/1089/2012 (суддя Хабазня Ю.А.) за заявою боржника Приватного підприємства (далі - ПП) "Алчер-Бокс" про визнання його банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019р. по справі №5026/1089/2012 заяву боржника у особі ліквідатора банкрута від 10.08.2019р. №02-01/92 задоволено частково; стягнуто з ТОВ "ГРАСС" на користь ПП "Алчер-Бокс" кошти у сумі 10608,58 грн. основного боргу, 21,88 грн. 3% річних, всього 10630,46 грн.; у решті вимог відмовлено. Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 21.10.2019р., ТОВ "ГРАСС" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині задоволення позовних вимог боржника у особі ліквідатора банкрута щодо стягнення з ТОВ "ГРАСС" на користь ПП "Алчер-Бокс" кошти у сумі 10608,58 грн. основного боргу, 21,88 грн. 3% річних, всього 10630,46 грн. та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог боржника у особі ліквідатора банкрута щодо стягнення з ТОВ "ГРАСС" на користь ПП "Алчер-Бокс" в частині стягнення 10608,58 грн. основного боргу, 21,88 грн. 3% річних, всього 10630,46 грн.; в іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін. Апелянтом зазначено що вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів знаходяться поза межами строку позовної давності у три роки, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Окрім того, в тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019р. апеляційну скаргу ТОВ "ГРАСС" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019р. по справі №5026/1089/2012 залишено без руху та повідомлено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали ТОВ "ГРАСС" має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду докази надсилання копії апеляційної скарги ПАТ "Ерсте Банк", ПП "МС Груп", ГУ ПФУ в Черкаській області. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.11.2019р. вбачається, що ТОВ "ГРАСС" 25.11.2019р. отримало ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019р. 02.12.2019р. через відділ поштового зв`язку до апеляційної інстанції від ТОВ "ГРАСС", на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019р., надійшла заява, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги ліквідатору, ПАТ "Банк Фідобанк" (правонаступник ПАТ "Ерсте Банк"), ПП "МС Груп", ГУ ПФУ в Черкаській області. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі №5026/1089/2012 поновлено ТОВ "ГРАСС" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019р. по справі №5026/1089/2012; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГРАСС"; розгляд апеляційної скарги ТОВ "ГРАСС" призначено на 23.12.2019р. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, клопотань, заперечень та пояснень протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі №5026/1089/2012, але не пізніше 19.12.2019р. 17.12.2019 до суду апеляційної інстанції від ліквідатора ПП "Алчер-Бокс" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ГРАСС" , відповідно до якого просить суд апеляційну скаргу ТОВ "ГРАСС" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019 року залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019 року у справі № 5026/1089/2012 залишити без змін. Згідно витягів з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 р., у зв`язку з перебуванням судді (судді-доповідача) Пантелієнка В.О. у відпустці з 03.12.2019 р. по 15.12.2019 р. та перебуванням судді (судді-доповідача) Пантелієнка В.О. на лікарняному з 16.12.2019р., відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, сформовано новий склад колегії суддів: Верховець А.А.(головуючий), Доманська М.Л., Поляков Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "ГРАСС" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019р.у справі № 5026/1089/2012 до провадження у визначеному складі суддів; призначено справу до розгляду на 21.01.2020 р. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 р., у зв`язку з перебуванням судді (судді-доповідача) Полякова Б.М. у відпустці з 20.01.2020 р. по 24.01.2020 р., відповідно до підпункту 2.3.25 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, сформовано новий склад колегії суддів: Верховець А.А.(головуючий), Доманська М.Л., Грек Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "ГРАСС" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019р. у справі № 5026/1089/2012 до провадження у визначеному складі суддів. У судовому засіданні 21.01.2020 з`явився представник апелянта, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити. Ліквідатор Приватного підприємства "Алчер-Бокс" проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила суд ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019 року у справі № 5026/1089/2012 залишити без змін. Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядову справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами. Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі інших представників. Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У судовому засіданні 21.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи 24.07.2012 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на кошти та все майно боржника; керуючим санацією призначено Черненка О.О. та зазначено, що письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти здійснення процедури санації керівником боржника подаються кредиторами до господарського суду з повідомленням про це керуючого санацією та розпорядника майна у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації. 03.08.2012 ухвалою суду ПП "Алчер-Бокс" визнано банкрутом та відкрито процедуру санації; керуючим санацією призначено директора банкрута Черненка О.О., встановлено, що кредитори у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації можуть подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти здійснення процедури санації керівником боржника; розпорядником майна призначено Постоленка В.О. 30.08.2012 у газеті "Голос України" №161 розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "Алчер-Бокс", у якому встановлено строк подання заяв з кредиторськими вимогами до боржника - 30 днів з моменту опублікування цього оголошення (а.с.15 т.13). 30.10.2012 ухвалою суду (із виправленою згідно з ухвалою суду від 15.11.2012 опискою) затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника, до якого включено вимоги ТОВ "Юг Картон", ПП "МС Груп", Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ПП "Зігзаг плюс", ТОВ "Гофротара", ПАТ "Ерсте Банк", ДП "Согдіана-Черкаси" ПП "Сажень", ПП "Дубекспо", ТОВ "Інтек Б", а також скасовано арешт та інші заборони на майно боржника, накладені ухвалою суду від 24.07.2012, чи й будь-які інші обмеження щодо розпорядження майном цього боржника. 03.09.2013 та 05.12.2013 ухвалами суду було продовжено строк процедури санації. План санації ухвалою суду затверджено не було. 08.04.2014 постановою суду припинено процедуру санації ПП "Алчер-Бокс" та повноваження керуючого санацією Черненка О.О.; визнано ПП "Алчер-Бокс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Постоленка В.О. 09.04.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюдено повідомлення №2464 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у якому встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: два місяці з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. 19.07.2018 №3 ухвалою суду арбітражного керуючого Постоленка В.О. усунуто від виконання обов`язків ліквідатора банкрута, зобов`язано останнього виконувати повноваження ліквідатора банкрута до призначення на цю посаду іншого арбітражного керуючого ухвалою суду. 21.08.2018 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левченко Н.П. 18.05.2019 ліквідатор банкрута звернулась до ТОВ "Грасс" з вимогою №02-01/60 (а.с.22 т.13) про повернення коштів у сумі 3596,80 грн. 23.05.2019 ТОВ "Грасс" отримало вказану вимогу, про що у справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення №1800199315684, однак будь-якої відповіді на неї арбітражний керуючий Левченко Н.П. не отримала. 15.08.2019 ліквідатор банкрута звернулась до суду із заявою від 10.08.2019 №02-01/92 з вимогами стягнути з ТОВ "Грасс" на користь ПП "Алчер-Бокс" безпідставно отримані кошти у сумі 10608,58 грн. основного боргу, а також 2179,79 грн. - 3% річних, 17012,34 грн. - інфляційних втрат, що разом становить 29800,71 грн.; судові витрати покласти на ТОВ "Грасс". Позовні вимоги мотивовані тим що у ході проведення інвентаризації активів та пасивів банкрута на дату порушення провадження у справі (24.07.2012) було встановлено наявність кредиторської заборгованості боржника перед ТОВ "Грасс" у розмірі 3596,80 грн., однак останнє після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство не скористалось своїм правом на звернення до суду з грошовими вимогами до боржника, тому не є кредитором ПП "Алчер-Бокс", а його вимоги є такими, що погашені відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013); у період здійснення процедури санації між боржником та ТОВ "Грасс" продовжувались господарські відносини щодо поставки гофрокартону; що ТОВ "Грасс" по накладних від 30.08.2012 №РН-0000512 та від 28.09.2012 №РН-0000601 поставило гофрокартон на загальну суму 27403,20 грн.; 29.08.2012 ТОВ "Грасс" було видано рахунок-фактуру №СФ-0000634 на суму 20391,42 грн. на оплату за поставлений гофрокартон (Т-22 бурий у кількості 6198,00 кв.м.) по видатковій накладній від 30.08.2012 №РН-0000512, що відповідає зазначеному у накладній замовленні: "Рахунок-фактура №СФ-0000634 від 29.08.2012"; у видатковій накладній від 28.09.2012 №РН-0000601 на поставку гофрокартону (Т-22 бурий у кількості 2131,24 кв.м.) на суму 7011,78 грн. підставою замовлення зазначено: "Рахунок-фактура №СФ-0000650 від 03.09.12", у той час як у ПП "Алчер-Бокс" такий рахунок-фактура відсутній, оплата по ньому не проводилась; що керуючим санацією боржника Черненком О.О. проведено оплату поставленого ТОВ "Грасс" гофрокартону платіжним дорученням від 29.08.2012 №25 у сумі 10000,00 грн.; платіжним дорученням від 30.08.2012 №26 у сумі 12000,00 грн.; платіжним дорученням від 31.08.2012 №29 у сумі 1000,00 грн.; платіжним дорученням від 28.09.2012 №62 у сумі 8000,00 грн.; усього ПП "Алчер-Бокс" проведено оплату по рахунку-фактурі від 29.08.2012 №СФ-0000634 у сумі 31000,00 грн. і переплата за вказаним рахунком-фактурою становить 10608,58 грн. (31000,00-20391,42=10608,58 грн.); що виходячи з призначення платежів, зазначених у вказаних вище платіжних дорученнях, керуючим санацією було фактично погашено поточні вимоги ТОВ "Грасс" за поставлений у період здійснення процедури санації ПП "Алчер-Бокс" гофрокартон по накладній від 30.08.2012 №РН-0000512 у сумі 20391,42 грн. та безпідставно перераховано кошти по рахунку-фактурі від 29.08.2012 №СФ-0000634 у сумі 10608,58 грн. (понад суму, на яку було фактично поставлено гофрокартон); по платіжному дорученню від 30.08.2012 №26 на суму 12000,00 грн. безпідставно проведено оплату у розмірі 1608,58 грн. (20391,42-10000,00-12000,00=1608,58 грн.); по платіжному дорученню від 31.08.2012 №29 на суму 1000,00 грн. безпідставно проведено оплату у розмірі 1000,00 грн.; по платіжному дорученню від 28.09.2012 №62 на суму 8000,00 грн. оплату проведено безпідставно у розмірі 8000,00 грн.; що разом переплата становить 10608,58 грн.; що безпідставно перераховані кошти у сумі 10608,58 грн. по рахунку-фактурі від 29.08.2012 №СФ-0000634 за своїм складом фактично є оплатою за гофрокартон, поставлений ТОВ "Грасс" по накладній від 28.09.2012 №РН-0000601 на суму 7011,78 грн. (у якій однак для оплати зазначено рахунок-фактуру від 03.09.2012 №СФ-0000650), та сплачено не заявлені ТОВ "Грасс" до суду конкурсні вимоги у розмірі 3596,80 грн., які виникли до порушення справи про банкрутство ПП "Алчер-Бокс" та є погашеними; що, враховуючи призначення платежів, вказаних у платіжних дорученнях, рахунок-фактура від 29.08.2012 №СФ-0000634, по якому проведено оплату, в частині переплати є безтоварним; оплату проведено під час здійснення процедури санації боржника та під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів (тобто щодо заборони проведення будь-яких платежів за конкурсними вимогами кредиторів) та під час дії накладеного судом арешту на кошти та майно боржника; поставку гофрокартону у вказаний період ТОВ "Грасс" здійснено без згоди на те розпорядника майна боржника; перерахування коштів з рахунку боржника керуючим санацією Черненком О.О. було здійснено безпідставно та протизаконно; оплата по рахунку-фактурі від 03.09.2012 №СФ-0000650, який зазначено у видатковій накладній від 28.09.2012 №РН-0000601 на поставку гофрокартону Т-22 бурий кількістю 2131,24 кв.м. на суму 7011,78 грн. ПП "Алчер-Бокс" не здійснювалась; отримання ТОВ "Грасс" коштів у сумі 10608,58 грн., безпідставно сплачених ПП "Алчер-Бокс" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та накладеного господарським судом арешту на кошти та майно боржника, здійснено всупереч приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; листом від 18.05.2019 направив на адресу ТОВ "Грасс" вимогу №02-01/60 про повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 3596,80 грн., яка була отримана адресатом 23.05.2019, однак проігнорована; відповідно до ст.625 ЦК України ТОВ "Грасс" нараховано 35 річних за користування коштами у розмірі 2179,79 грн., борг з урахуванням індексу інфляції становить 27620,92 грн., отже всього стягненню підлягає 29800,71 грн. ТОВ "Грасс" у направленому суду відзиві від 06.09.2019 (вх.суду №27816/19 від 10.09.2019, а.с.55 т.13) зазначено, що заявник фактично у своїй заяві визнає той факт відсутності заборгованості за поставлену продукцію між ПП "Алчер-Бокс" та ТОВ "Грасс", тому ТОВ "Грасс" не зверталося до господарського суду із заявою з вимогами до боржника; ТОВ "Грасс" не було відомо, ні про відкриття процедури санації стосовно ПП "Алчер-Бокс", ні про мораторій на задоволення вимог кредиторів, ні про відкриття ліквідаційної процедури боржника до отримання від ліквідатора банкрута вимоги від 18.05.2019 №02-01/60 про повернення грошових коштів у сумі 3596,80 грн.; що заявлені ліквідатором банкрута вимоги знаходяться поза межами строку позовної давності у три роки, і її пропуск є підставою для відмови у їх задоволенні; розмір витрат ТОВ "Грасс" на професійну правничу допомогу становить 4000,00 грн., яку необхідно стягнути із заявника. Одночасно ТОВ "Грасс" подало до суду заяву від 06.09.2019 (вх.суду №27818/19 від 10.09.2019, а.с.64 т.13) про застосування строку позовної давності, у якій зазначило, що датою звернення заявника до суду із заявою є 15.08.2019, дата автоматизованого розподілу справи; що заявником пропущено строк позовної давності щодо кожного платежу, а саме: за платіжним дорученням від 30.08.2012 №26 про перерахування коштів в сумі 12000,00 грн. - строк позовної давності закінчився 29.08.2015; за платіжним дорученням від 31.08.2012 №29 про перерахування коштів в сумі 1000,00 грн. - строк позовної давності закінчився 30.08.2015; за платіжним дорученням від 28.09.2012 №62 про перерахування коштів в сумі 8000,00 грн. - строк позовної давності закінчився 27.09.2015. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019 заяву боржника у особі ліквідатора банкрута від 10.08.2019 №02-01/92 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасс" (вул.Довженка, 4/7, м.Хмельницький, 29001, ідентифікаційний код 31216302) на користь Приватного підприємства "Алчер-Бокс" (вул.Шевченка, 35, с.Будище, Черкаський район, Черкаська область, 19620, ідентифікаційний код 36782285) кошти у сумі 10608,58 грн. основного боргу, 21,88 грн. 3% річних, всього 10630,46 грн. (десять тисяч шістсот тридцять гривень сорок шість копійок). У решті вимог відмовлено. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва, з огляду на наступне. Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі - Закон №4212-VI), а щодо спірних правовідносин - також норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( від 14.05.1992 № 2343-XII із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України № 4212-VI від 22.12.2011, тобто до 19.01.2013, далі - Закон №2343-XII). Згідно з положеннями Закону №2343-XII: ч.1 - кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника (…); поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; (…) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію; абз.1 ч.1 ст.12 - господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів; ч.4 ст.12 - мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду; абз.2 ч.6 ст.12 - дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. ч.7 ст.12 - дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство; ч.4 ст.17 - з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; ч.5 ст.17 - керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними. ч.10 ст.53 - господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. Боржник розпочинає реалізацію плану санації після його затвердження судом. Також, 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (КзПБ). Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Відповідно до ст.1 КзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; Відповідно до ч.1 ст.2 КзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відповідно до ч.2 ст.7 КзПБ Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Відповідно до абз. 5 ч.3 ст. 19 Закону №4212-VI, що кореспондується з ч.3 ст.41 КзПБ - протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію. Відповідно до ч.1 ст.50 КзПБ Господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації. Відповідно до ч.5 ст.50 КзПБ керуючий санацією має право зокрема укладати від імені боржника цивільно-правові, трудові та інші правочини (договори). Ч.10 ст.50 КзПБ у разі порушення сторонами умов правочинів, вчинених згідно з планом санації, під час проведення процедури санації захист порушеного права, що виникло через проведення процедури санації, здійснюється у межах провадження у справі про банкрутство. Ч.11 ст.50 КзПБ процедура санації боржника припиняється достроково в разі невиконання умов плану санації та/або в разі невиконання поточних зобов`язань боржника, у зв`язку з чим господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Відповідно до ст.61 КзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходяться у третіх осіб; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. 9.2. Згідно з нормами ЦК України: ст.256 - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; ст.257 - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; п.2 ч.1, ч.2 і 3 ст.263 - перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; ч.2 ст.530 - якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства; ст.625 - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; ст.1212 - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Відповідно до положень Закону №4212-VI : абз.5 ч.3 ст.19 - протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів (…) зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; абз.7 ч.1 ст.38 - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: (…) вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; п.1-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення - положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків. З наданих до суду матеріалів справи, предметом спору є майно, а саме: грошові кошти, які під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та під час дії арешту на кошти та майно боржника сплачені Позивачем Відповідачу на виконання зобов`язань за виданим на оплату рахунком №СФ-000634 від 29.08.2012 року на поставку г/товарів у період санації в сумі 20 391, 42 грн., зокрема: Оплачуючи товар по рахунку № СФ-000634 від 29.08.2012 року, виданого Відповідачем на суму 20 391, 42 грн., керівником санації Черненко О.О. сплачено кошти в сумі 31 000, 00 грн. Безпідставне перерахування коштів становить 10 608, 58 грн. (переплата), що підлягає поверненню до складу ліквідаційної маси. При цьому, заборгованість Позивача перед Відповідачем на дату порушення справи про банкрутство становила 3 596, 80 грн., яка не була заявлена Відповідачем до суду, тому є погашеною в силу ч.2 ст. 14 Закону (не заявлена вимога кредитора у встановлений Законом строк). Оплата по видатковій накладній №РН-0000601 від 28.09.2012 року на поставку гофрокартону Т-22 бурий на суму 7 011, 78 грн. не здійснювалось. Таким чином, з огляду на запобіжні заходи, вжиті судом у справі про банкрутство (мораторій на арешт на кошти та майно боржника) перерахування коштів з рахунку боржника керівником санації Черненком О.О. проведено безпідставно і станом на дату подання позову за Відповідачем (ТОВ "ГРАСС", код 31216302) рахується дебіторська заборгованість в сумі 10 608, 58 грн., з яких Відповідачем отримано 3 596, 80 грн. по погашених конкурсних вимогах та 7011,78 грн. отримано по безтоварному рахунку №РН-0000512 від 30.08.2012 року, які підлягають поверненню банкруту для включення до ліквідаційної маси. Невиконання ТОВ "Грасс" зобов`язання у семиденний строк з дня пред`явлення відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України вимоги кредитором є правовою підставою для стягнення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України заявленої суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Виходячи з наданих заявником доказів, 18.05.2019 ліквідатор банкрута направив на адресу ТОВ "Грасс" вимогу про повернення грошових коштів у сумі 3596,80 грн. Суд вважає, що обов`язок у ТОВ "Грасс" повернути незаконно отримані кошти виник через сім днів з дня пред`явлення вимоги від 18.05.2019 (яку здано пошті 21.05.2019). Визначений ч.2 ст.530 ЦК України семиденний строк для виконання ТОВ "Грасс" грошового зобов`язання за вимогою закінчився 28.05.2019. Отже інфляційні і 3% річних мають бути нараховані в межах заявленого ліквідатором банкрута періоду (оскільки це є елемент предмету вимоги) та в межах заявленої у вимозі суми 3596,80 грн. і тому стягуються судом за період із 29.05.2019 (21+7) до 10.08.2019 (74 дні), що складає для 3% річних 21,88 грн. (3596,80х74х3:365:100). Інфляційні втрати у даному випадку складають 0, оскільки за червень, липень, серпень індекс інфляції становить відповідно 99,5; 99,4; 99,7. Щодо заявленої ТОВ "Грасс" заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку відхиливши доводи щодо пропуску заявником строку позовної давності, оскільки з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури перебіг строку позовної давності зупиняється відповідно до абз.5 ч.3 ст.19 та п.1-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону №4212-VI. Відповідно до ч.4 ст.10 Закону №4212-VI суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника. Особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ. Як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, дана обставина узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Концентрація спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство забезпечить реалізацію контролю суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство за діяльністю боржника є ефективним засобом юридичного захисту прав, як банкрута, так і кредиторів. Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно із ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Положеннями ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. За змістом ст.ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі судової ухвали відсутні. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта ТОВ "ГРАСС". Керуючись ст.ст. 240, 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАСС" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019 у справі №5026/1089/2012 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.09.2019 у справі у справі №5026/1089/2012 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №5026/1089/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 24.01.2020. Головуючий суддя А.А. Верховець Судді М.Л. Доманська Б.М. Грек