Постанова 4818 № 620/375/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 22 січня 2020 року м. Харків справа № 610/1607/19 провадження № 22ц/818/184/20 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю., за участю секретаря - Огар І.В., імена (найменування) сторін: позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни - представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 15 серпня 2019 року в складі судді Яценка Є.І., у с т а н о в и в: В травні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») в особі свого представника Савіхіної Анастасії Миколаївни звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 25 серпня 2010 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № б/н, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 16 000, 00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору. Станом на 23 квітня 2019 року утворилась заборгованість, яка з урахуванням заборгованості за простроченим тілом кредиту, пені та штрафів, становить 108 623,80 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь. Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 15 серпня 2019 року позов АТ «КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором кредиту від 25 серпня 2010 року № б/н за тілом кредиту - в розмірі 26 385,55 грн, за простроченим тілом кредиту - в розмірі 26 385,55 грн та 922,08 грн. судового збору. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Задовольняючи позов в частині стягнення тіла кредиту, суд першої інстанції послався на правову позицію, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, відповідно до якої Тарифи банку, Умови та правила надання банківських послуг, які не підписувались при заповненні заяви-анкети позичальником, не можуть вважатись складовою частиною кредитного договору, а встановлені цими документами відсоткова ставка, пеня та штрафи не можуть бути застосовані при визначенні кредитної заборгованості. 21 вересня 2019 року Крилова Олена Леонідівна - представник АТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення пені та штрафів та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не мав правових підстав для відмови в задоволенні позову в цій частині, оскільки банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув. При укладенні договору сторони погодили всі істотні умови, у тому числі щодо пені та штрафів. Посилання суду першої інстанції на правову позицію, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, є безпідставним, оскільки відповідач не заперечував проти позову. ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржив, правом на подання відзиву на апеляційну каргу не скористався. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Рішення в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту не оскаржено, тому в апеляційному порядку не переглядається. Матеріали справи свідчать, що 25 серпня 2010 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № б/н, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 16 000, 00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору. Станом на 23 квітня 2019 року утворилась заборгованість, яка з урахуванням заборгованості за простроченим тілом кредиту, пені та штрафів, становить 108 623,80 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Згідно з пунктами 2.1.1.12.2., 2.1.1.12.2.1., 2.1.1.12.2.2., 12.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 1.01% від суми операцій за рахунок клієнта. В разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання). В разі, якщо в дату нарахування відсотків згідно цих Умов клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Згідно зі статтею 212 ЦК України в разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за кредитом є більшою ніж 90 днів - починаючи з 91-го дня вся (загальна) заборгованість за кредитом є простроченою. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. У разі виникнення прострочених зобов`язань із терміном прострочки понад 90 днів, клієнт сплачує банку пеню в розмірах в тарифах, що діють на дату нарахування. При цьому відсотки за користування кредитом клієнт не сплачує. У разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн, клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту. Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає сплаті в зазначені банком терміни. Ураховуючи викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15. Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції зазначені вимоги закону та правовий висновок Верховного Суду України до уваги не взяв та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафів з посиланням на правову позицію, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року. Позивач, обгрунтовуючи право вимоги в частині стягнення пені та штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25 серпня 2010 року № б/н, посилався на довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка була підписана відповідачем. Указаною довідкою, з умовами якої погодився відповідач, передбачена базова процентна ставка в місяць - 2,5% на місяць, що дорівнює 30,00% річних. Тобто сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами. Із письмових пояснень, наданих Шевченко Антоном Олександровичем - представником АТ «КБ ПриватБанк» в суді апеляційної інстанції, вбачається, що розмір пені визначено таким чином: пеня (1) - базова відсоткова ставка за користування кредитом - 30 (яка нараховується за кожен день прострочення кредиту) + пеня (2) - 1% від заборгованості, але не менше 30 грн за місяць (нараховується один раз на місяць за наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 та більше днів за наявності прострочення на суму більше 50 грн) = 16 611,20 грн. Вказаний розмір пені відповідачем не спростовано. З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про стягнення лише заборгованості за тілом кредиту не є законними та обгрунтованими. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені та штрафів підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» пені в розмірі 16 611,20 грн. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За правилами пунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Судові витрати, понесені відповідачем за подачу позовної заяви документально підтверджуються в розмірі 1 921,00 грн; за подачу апеляційної скарги, документально підтверджуються в розмірі 2 881,50 грн (а. с. 62). Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 1 595,50 грн (638,20 грн судового збору за подання позовної заяви та 957,30 грн судового збору за подання апеляційної скарги) із розрахунку: 50 056,40 грн (позовні вимоги) : 16 611,20 грн (задоволені позовні вимоги) = 3,01; 1 921,00 грн : 3,01 = 638,20; 2 881,50 грн : 3,01 = 957,30 грн). Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни - представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити. Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 15 серпня 2019 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені та штрафів та ухвалити в цій частині нову постанову. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» пеню в розмірі 16 611,20 грн. (шістнадцять тисяч шістсот одинадцять грн 20 коп.). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»1 595,50 грн судового збору (одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять грн 50 коп.). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 23 січня 2020 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді Р.М.Піддубний О.Ю.Тичкова