Постанова Луганський апеляційний суд № 428/11170/19

Справа № 428/11170/19 Провадження № 33/810/226/19 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Сєвєродонецьк 24 січня 2020 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що 25 вересня 2019 року о 14 годині 50 хвилин в м. Сєвєродонецьку на вул. Партизанська, 32, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mersedes-Bens 260 Е, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`янінням: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координація рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає про обставини, що відбувались 25 вересня 2019 року, під час яких він у дворі за місцем свого мешкання здійснював технічне обслуговування транспортного засобу, що перебуває в його користуванні. Документи на автомобіль у нього знаходились вдома, проте, працівники поліції фізично утримували його біля під`їзду, додому не пустили, а також повідомили, що виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Внаслідок, на його думку, протиправних дій працівників поліції, у нього піднявся артеріальний тиск та почався дуже сильний головний біль. Направлення на проходження медичного освідування на стан сп`яніння йому не вручали, від керування транспортним засобом не відсторонювали. Вказаний протокол він отримав за декілька днів після зазначених подій засобами поштового зв`язку. У подальшому він самостійно у медичному закладі пройшов огляд на стан сп`яніння та було встановлено, що він не перебував у такому стані. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення, який складений що до нього, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Зазначає, що записи з портативних відеореєстраторів поліцейських є неналежним доказом, оскільки містять переривання, що суперечить ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» п. 5 Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Також на його думку показання свідка ОСОБА_2 не підтверджують обставини правопорушення. Переконаний, що суддею були незаконно допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що працюють патрульними поліцейськими, оскільки ним таке клопотання не заявлялось. Виклик та допит співробітників поліції з ініціативи суду, що розглядає справу про адміністративне правопорушення є незаконним, оскільки це становитиме порушення принципу змагальності, права на захист. З цього приводу посилається на рішення ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016). Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , котрого притягнуто до адміністративної відповідальності, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на її вимоги, свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону суддею було дотримано. У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 192171 від 25 вересня 2019 року ОСОБА_1 в цей день о 14 годині 50 хвилин в м. Сєвєродонецьку на вул. Партизанська, 32, керував транспортним засобом Mersedes-Bens 260 Е, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`янінням: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координація рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами. У відповідності до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , які ним підтверджені при розгляді справи в суді першої інстанції, а також свідка ОСОБА_5 , які також підтверджені при апеляційному перегляді, від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Згідно з відеозаписом, що зроблений з нагрудних відеокамер поліцейських, на яких зафіксовані обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .У подальшому працівники поліції, виявивши у нього ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на місці або в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння, на що він відмовився у присутності двох свідків. Внаслідок чого був складений протокол про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявність переривань в даних записах, не свідчить про спотворення цих записів чи внесення до них змін. Про цьому вказані обставини можуть вказувати про періодичне вимкнення та включення співробітником поліції портативного приладу зйомки, що не тягне за собою визнання вказаного відеозапису недопустимим доказом. Доводи ОСОБА_1 про незаконне посилання судді при накладені на нього адміністративного стягнення на показання працівників поліції, який суд допитав з власної ініціативи, як на окрему підставу для скасування постанови судді є необґрунтованими, оскільки вказані показання співробітників поліції не є єдиними та вирішальними доказами, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не вручалось, оскільки він відмовився від проходження такого огляду. За таких обставин апеляційний суд з цього приводу не вбачає в діях співробітників поліції порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція). Самостійне проходження водієм транспортного засобу огляду з метою виявлення стану алкогольного, після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відсутності направлення на такий огляд за формою, що передбачено Інструкцією, тягне за собою визнання цього огляду недійсним. Отже посилання апелянта, що він не знаходився в стані алкогольного сп`яніння, та на відповідний висновок лікаря, не спростовує встановлені суддею обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП. Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук